Танганьи́ка (ранее изредка использовалось название Танганайка[1][2][3][4][5]) — крупное озеро в Центральной Африке. Самое длинное в мире пресноводное озеро.
Это одно из самых глубоких (наряду с оз. Байкал) озёр планеты и столь же древнее по происхождению. По объёму и глубине Танганьика занимает второе место после Байкала среди пресноводных озёр[6]. Берега озера принадлежат четырём странам — Демократической республике Конго, Танзании, Замбии и Бурунди.
Озеро Танганьика располагается в глубочайшей тектонической впадине Африки, на высоте 773 метра над уровнем моря и является частью древней Восточно-Африканской рифтовой системы. Подводным порогом озеро делится на два глубоководных бассейна. Озеро входит в бассейн реки Конго, одной из крупнейших рек мира.
Озеро было открыто в 1858 году английскими путешественниками Р. Бёртоном и Дж.Спиком.
Ліси є найскладнішими рослинними угрупованнями. Рослини там утворюють яруси відповідно до своєї висоти і віку. Ліси вкривають майже 15% території України. Найбільше їх – у гірських районах і на півночі країни. Ліси там утворюють суцільні великі масиви, вкриваючи 40 % загальної площі в Карпатах, 32% – у Гірського Криму і 25% – на Поліссі. На півдні та сході України лісистість становить лише 4%.
Основними деревними породами лісів України є: із хвойних – сосна, ялина, смерека, модрина, з листяних – бук, дуб, граб, липа, ясен, клен, береза, тополя, вільха. На рівнинах поширені соснові (бори), листяні та мішані (хвойно-широколистяні) ліси. Соснові та мішані ліси характерні для Полісся й частково лісостепу, а листяні – для лісостепу. Панівними породами в мішаних лісах є сосна і дуб, домішок утворюють граб, липа, клен, ясен та ін.
Листяні ліси відрізняються своїм видовим складом на різних територіях: дубово-букові поширені на заході України, дубово-грабові – на Правобережжі, дубово-кленово-липові – на Лівобережжі.
Особливо мінливий видовий склад лісів у гірських районах України. В передгір’ях Карпат поширені переважно широколисті ліси з дуба, граба, бука, клена, явора. У нижньому гірському лісовому поясі вони поступаються бучинам (буковим лісам) та мішаним ялиново-смереково-буковим. Верхній лісовий пояс – це смуга ялиново-смерекових лісів. Ближче до вершин трапляються криволісся та рідколісся з вільхи, ялівцю, сланкої сосни.
На північних передгір’ях Криму поширені переважно дубові ліси і чагарники, а на південних – низькорослі дубово-ялівцеві ліси з чагарниками. Схили Головного пасма Кримських гір вкриті дубово-буковими лісами, які вище подекуди змінюються сосновими. На Південному березі Криму з’являються теплолюбні вічнозелені субтропічні види: самшит, лавр, кипарис, магнолія, платан, віялова пальма, олеандр, лавровишня та ін. Вони здебільшого завезені сюди людиною і ростуть у парках і садах.
Это одно из самых глубоких (наряду с оз. Байкал) озёр планеты и столь же древнее по происхождению. По объёму и глубине Танганьика занимает второе место после Байкала среди пресноводных озёр[6]. Берега озера принадлежат четырём странам — Демократической республике Конго, Танзании, Замбии и Бурунди.
Озеро Танганьика располагается в глубочайшей тектонической впадине Африки, на высоте 773 метра над уровнем моря и является частью древней Восточно-Африканской рифтовой системы. Подводным порогом озеро делится на два глубоководных бассейна. Озеро входит в бассейн реки Конго, одной из крупнейших рек мира.
Озеро было открыто в 1858 году английскими путешественниками Р. Бёртоном и Дж.Спиком.
Ліси є найскладнішими рослинними угрупованнями. Рослини там утворюють яруси відповідно до своєї висоти і віку. Ліси вкривають майже 15% території України. Найбільше їх – у гірських районах і на півночі країни. Ліси там утворюють суцільні великі масиви, вкриваючи 40 % загальної площі в Карпатах, 32% – у Гірського Криму і 25% – на Поліссі. На півдні та сході України лісистість становить лише 4%.
Основними деревними породами лісів України є: із хвойних – сосна, ялина, смерека, модрина, з листяних – бук, дуб, граб, липа, ясен, клен, береза, тополя, вільха. На рівнинах поширені соснові (бори), листяні та мішані (хвойно-широколистяні) ліси. Соснові та мішані ліси характерні для Полісся й частково лісостепу, а листяні – для лісостепу. Панівними породами в мішаних лісах є сосна і дуб, домішок утворюють граб, липа, клен, ясен та ін.
Листяні ліси відрізняються своїм видовим складом на різних територіях: дубово-букові поширені на заході України, дубово-грабові – на Правобережжі, дубово-кленово-липові – на Лівобережжі.
Особливо мінливий видовий склад лісів у гірських районах України. В передгір’ях Карпат поширені переважно широколисті ліси з дуба, граба, бука, клена, явора. У нижньому гірському лісовому поясі вони поступаються бучинам (буковим лісам) та мішаним ялиново-смереково-буковим. Верхній лісовий пояс – це смуга ялиново-смерекових лісів. Ближче до вершин трапляються криволісся та рідколісся з вільхи, ялівцю, сланкої сосни.
На північних передгір’ях Криму поширені переважно дубові ліси і чагарники, а на південних – низькорослі дубово-ялівцеві ліси з чагарниками. Схили Головного пасма Кримських гір вкриті дубово-буковими лісами, які вище подекуди змінюються сосновими. На Південному березі Криму з’являються теплолюбні вічнозелені субтропічні види: самшит, лавр, кипарис, магнолія, платан, віялова пальма, олеандр, лавровишня та ін. Вони здебільшого завезені сюди людиною і ростуть у парках і садах.
Объяснение: