B. Классифицируйте предложенные отрасли хозяйства. Используя тематическую карту, определите их географию распространения на территории Казахстана. Заполните таблицу.( ) №п\п
Отрасль хозяйства
Сектор
Сфера труда (производственная//инфрастр)
География
распространения
1Черная металлургия
2Овцеводство
На этот вопрос можно ответить с физической и тектонической карт Южной Америки.
Взглянув на физическую карту Южной Америки, первое, что бросается в глаза, это то, что рельеф материка можно разделить на две части: горная на западе и равнинная на востоке.
«Восточная равнинная часть»: Рельеф неразрывно связан с тектоническим строением. Южная Америка располагается на древнейшей Южноамериканской платформе. Миллионы лет фундамент опускался и поднимался, формирую прогибы и выступы (щиты). Прогибы, покрытые осадочными породами, соответствуют Амазонская, Оринокская и Ла-Платская низменности, которые занимают обширные территории. Для этих низменностей характерна заболоченность поверхности и широкие речные долины. Выступающие щиты соответствуют Гвианскому и Бразильскому плоскогорьям, которые не уступают по площади низменностям. Зачастую их территория состоит из нескольких плато.
«Западная горная часть»: На западе к Южноамериканской платформе прилегает складчатый пояс Анд. Он возник на границе двух плит, когда океаническая плита Наска поднырнула под континентальную. На протяжении длительного времени возникшие горы Анды разрушались, а потом вновь активно поднимались во время последней альпийской эпохи горообразования, поэтому Анды относятся к возрожденным молодым горам. На данный момент это одна из наиболее активных сейсмических зон на Земле. Анды также называют «спинным хребтом» Южной Америки, много вершин превышают 6 000 м, наивысшая точка - Аконкагуа (~ 6960 м).
Кстати, именно в Южной Америке, на отроге горной системы Анд в Эквадоре находится наивысшая точка экватора (4690 м). Она расположена на южном склоне вулкана Каямбе, и только в этом месте на экваторе можно наблюдать снежный покров.
ответ:Взявши до уваги досвід у сфері аквакультури найбільш
розвинених європейських та азійських держав сьогодні Україна
формує нові засади розвитку вітчизняної аквакультури. Суть її
полягає у запровадженні ефективних ринкових механізмів
виробництва, збільшенні сектору малого та середнього приватного
підприємництва (в тому числі рибницьких господарств сімейного
типу), застосування новітніх ефективних ресурсоощадних технологій
вирощування живої риби та інших гідробіонтів.
Ймовірно за таких обставин сегмент великих повносистемних
рибницьких господарств, які працюють за принципом «від ікринки до
товарної риби» буде скорочуватися, водночас сегмент малого та
середнього виробника, який спеціалізується лише на товарному
вирощуванні (від зарибка до риби товарної ваги) збільшуватиметься;
відбуватиметься також фрагментація виробництва в залежності від
зовнішніх умов території, потреб ринку, асортименту продукції та
цінової політики.
Посібник «Сучасна аквакультура: від теорії до практики»
підготовлений саме для до у створенні малого та середнього
бізнесу у сфері аквакультури. Очевидно, що майбутнє української
аквакультури визначатиметься запровадженням нових ринкових
відносин між суб’єктами рибогосподарської діяльності, ефективними
технологіями та конкурентною продукцією.
В посібнику викладені основи ведення бізнесу як на ставкових
рибницьких господарствах, так із застосуванням
високотехнологічних рециркуляційних систем, садкових та
басейнових комплексів. Створення сучасних контрольованих
комплексів для риборозведення з можливістю створювати умови для
існування це нова філософія в риборозведенні, що має значний
потенціал.
На думку авторів посібника, запровадження новітніх
високотехнологічних форм аквакультури з поєднанням з гнучкою та
ефективною формою господарювання - запорука успіху сучасної
аквакультури.
В посібнику зустрічаються терміни «аквабізнес», «рибна
ферма», «аквафермер». Ці терміни нові для української
Объяснение: