Існуючі на сьогодні джерела енергії поділяють на традиційні та альтернативні. До традиційних відносять корисні копалини – нафту, газ, вугілля. Їх найбільший недолік полягає в тому, що це – невідновлювані ресурси. У цьому полягає перший фактор, що мотивує визнати необхідність використання інших енергоносіїв. Рано чи пізно навіть найбагатші родовища вичерпають себе, тому пошук нових варіантів отримання енергії стає з кожним роком більш актуальним.
Другим фактором, а за значимістю, можливо, і першим, є вплив на екологію планети. Викиди парникових газів, які утворюються при спалюванні корисних копалин, порушують кліматичний баланс. Наслідки зміни клімату в останнє десятиліття стають все відчутнішими. Проливні дощі й урагани, сніг посеред весни, періоди тривалої посухи, повені, торнадо й інші природні явища виникають все частіше, і керувати ними ми не можемо. Єдиний доступний людям б знизити темпи зміни клімату – це перехід на більш екологічно чисті джерела енергії, до яких належать відновлювані, або альтернативні: сонце, вітер, вода, біогаз та інші.
Альтернативна енергетика
Виходом із ситуації перманентної нафтогазової кризи (а в ній ми не раз опинялися за період незалежності України) є використання альтернативних видів енергії.
Альтернативні джерела енергії – це природні явища, які шляхом перетворення в спеціальних установках перетворюються в теплову або електричну енергію. До них відносять:
сонячне електромагнітне випромінювання;
кінетичну енергію руху повітряних мас (вітер);
кінетичну енергію водного потоку (річки);
енергію морських припливів і відливів;
теплову енергію гарячих джерел.
До альтернативної енергетики відносять також отримання тепла в процесі спалювання відновлюваного палива – біогазу, біоетанолу, паливних пелет та ін.
Розглянемо плюси і мінуси альтернативних видів енергії.
Сонячна енергетика
Сонячні електростанції та сонячні колектори використовують енергію світлового потоку, яка природним шляхом потрапляє на фотоелементи й перетворюється в електричну енергію, або теплову енергію для нагрівання рідини (води). Головний плюс – екологічність і повна відсутність шкідливих викидів в атмосферу. Основний недолік – нерівномірність одержуваної потужності протягом доби або інших тимчасових періодів. Вночі, в похмуру або дощову погоду вироблення електроенергії припиняється. У ясні погожі дні кількість виробленої електроенергії перевищує потреби енергоспоживачів, тому виникає необхідність в акумуляторах. Їх ціна значно підвищує собівартість виробленого кВт/год.
Вітрова енергетика
Альтернативна енергія вітру використовується людством здавна, прикладом чого є вітряки. Їх сучасний прообраз – вітрова енергетична установка – використовує перетворення кінетичної енергії рухомих повітряних мас в електричну енергію. Кілька десятків вітрогенераторів, об’єднані в одну мережу, утворюють вітрову електростанцію.
Це один з найбільш дешевих видів альтернативної енергетики. Його великим недоліком є наявність шуму, виробленого вітрової установкою. Побічним негативним ефектом можна також вважати загибель перелітних птахів, які потрапляють в лопаті генератора.
Гідроенергетика
Рухомий водяний потік як альтернативне джерело енергії використовується в декількох видах генераторів. Одні з них встановлюються на річках і працюють за рахунок природної течії (міні – ГЕС), інші “налаштовані” на роботу з океанічними або морськими приливами, треті – знімають “пінку на гребені хвилі”, тобто працюють на енергії морських хвиль. Останній тип поки знаходиться в процесі випробувань, а перші два давно пройшли етап тестування і працюють.
Плюсом гідроенергетики є екологічна чистота, недоліком – висока вартість обладнання і обмеженість можливих місць установки.
Біопаливо як альтернативне джерело енергії
Під біопаливом розуміють будь-який вид палива, що отримується з рослинної сировини, відходів тваринництва, органічних відходів промисловості та життєдіяльності людини. Звичайні дрова теж є біопаливом, відновлюваним джерелом теплової енергії. Щоправда, на відновлення його запасів буде потрібно кілька десятків років.
У промисловому виробництві біопаливо як альтернативного виду енергії використовують як спеціально вирощувані культури, так і відходи сільськогосподарського виробництва.
До числа відомих на сьогодні видів біопалива відносять:
паливні пелети і брикети;
біоетанол, біобензин і біодизель;
біогаз.
Для виробництва твердих видів біопалива використовують відходи деревообробної промисловості, а також спеціально вирощується сировина – енергетична деревина. Плюсом в даному випадку є відносна дешевизна одержуваного продукту, мінусом – досить тривалий термін відновлення / вирощування вихідної сировини.
Виробництво рідких видів біопалива засноване на переробці сільськогосподарських культур і тваринних жирів. У різних країнах використовують різні види рослинності: цукрову тростину, рапс, сою, кукурудзу тощо.
1) Океа́ния — географический регион мира, состоящий преимущественно из сотен небольших островов в центральной и западной частях Тихого океана.
2) Большая часть островов Океании находится в широтах тропических и умеренных.
3) Географическое положение, размеры и рельеф островов тесно связаны с их происхождением. По генезису острова Океании относятся к четырем основным типам: материковые, вулканические, биогенные и геосинклинальные, которые возникают в зонах контакта литосферной плиты, — островные дуги.
Материковые острова — самые значительные по площади (Новая Зеландия, Новая Гвинея). Горные хребты на них сочетаются с обширными низменными равнинами и плато. Гавайские острова являются типичным примером островов вулканического происхождения. Коралловые рифы и атоллы имеют биогенное происхождение. Атоллы представляют собой плоские, невысокие кольцеобразные острова с лагуной посередине, имеющей сообщение с океаном. Таковы, например, острова Центральной Полинезии (архипелаг Туамоту — самое грандиозное в мире скопление атоллов). Геосинклинальные островные дуги лежат в западной части Океании. Рельеф островов этого типа — сочетание гор и равнин. Таков, например, остров Новая Каледония, вытянутый более чем на 400 км.
4) На территории Океании рек и озёр очень мало или вовсе нет на вулканических и коралловых островах. В восточной Океании атмосферная влага просачивается в пористые базальты и известняки. Питание рек главным образом дождевое, только некоторые горные реки Новой Гвинеи и Новой Зеландии имеют дополнительное снеговое и ледниковое питание.
5) Большой вклад в изучение природы и населения Океании внес Н. Н. Миклухо-Маклай. Он не только изучал жизнь и быт народов острова Новая Гвинея, но и составил интересные описания берегов тропического моря.
Існуючі на сьогодні джерела енергії поділяють на традиційні та альтернативні. До традиційних відносять корисні копалини – нафту, газ, вугілля. Їх найбільший недолік полягає в тому, що це – невідновлювані ресурси. У цьому полягає перший фактор, що мотивує визнати необхідність використання інших енергоносіїв. Рано чи пізно навіть найбагатші родовища вичерпають себе, тому пошук нових варіантів отримання енергії стає з кожним роком більш актуальним.
Другим фактором, а за значимістю, можливо, і першим, є вплив на екологію планети. Викиди парникових газів, які утворюються при спалюванні корисних копалин, порушують кліматичний баланс. Наслідки зміни клімату в останнє десятиліття стають все відчутнішими. Проливні дощі й урагани, сніг посеред весни, періоди тривалої посухи, повені, торнадо й інші природні явища виникають все частіше, і керувати ними ми не можемо. Єдиний доступний людям б знизити темпи зміни клімату – це перехід на більш екологічно чисті джерела енергії, до яких належать відновлювані, або альтернативні: сонце, вітер, вода, біогаз та інші.
Альтернативна енергетика
Виходом із ситуації перманентної нафтогазової кризи (а в ній ми не раз опинялися за період незалежності України) є використання альтернативних видів енергії.
Альтернативні джерела енергії – це природні явища, які шляхом перетворення в спеціальних установках перетворюються в теплову або електричну енергію. До них відносять:
сонячне електромагнітне випромінювання;
кінетичну енергію руху повітряних мас (вітер);
кінетичну енергію водного потоку (річки);
енергію морських припливів і відливів;
теплову енергію гарячих джерел.
До альтернативної енергетики відносять також отримання тепла в процесі спалювання відновлюваного палива – біогазу, біоетанолу, паливних пелет та ін.
Розглянемо плюси і мінуси альтернативних видів енергії.
Сонячна енергетика
Сонячні електростанції та сонячні колектори використовують енергію світлового потоку, яка природним шляхом потрапляє на фотоелементи й перетворюється в електричну енергію, або теплову енергію для нагрівання рідини (води). Головний плюс – екологічність і повна відсутність шкідливих викидів в атмосферу. Основний недолік – нерівномірність одержуваної потужності протягом доби або інших тимчасових періодів. Вночі, в похмуру або дощову погоду вироблення електроенергії припиняється. У ясні погожі дні кількість виробленої електроенергії перевищує потреби енергоспоживачів, тому виникає необхідність в акумуляторах. Їх ціна значно підвищує собівартість виробленого кВт/год.
Вітрова енергетика
Альтернативна енергія вітру використовується людством здавна, прикладом чого є вітряки. Їх сучасний прообраз – вітрова енергетична установка – використовує перетворення кінетичної енергії рухомих повітряних мас в електричну енергію. Кілька десятків вітрогенераторів, об’єднані в одну мережу, утворюють вітрову електростанцію.
Це один з найбільш дешевих видів альтернативної енергетики. Його великим недоліком є наявність шуму, виробленого вітрової установкою. Побічним негативним ефектом можна також вважати загибель перелітних птахів, які потрапляють в лопаті генератора.
Гідроенергетика
Рухомий водяний потік як альтернативне джерело енергії використовується в декількох видах генераторів. Одні з них встановлюються на річках і працюють за рахунок природної течії (міні – ГЕС), інші “налаштовані” на роботу з океанічними або морськими приливами, треті – знімають “пінку на гребені хвилі”, тобто працюють на енергії морських хвиль. Останній тип поки знаходиться в процесі випробувань, а перші два давно пройшли етап тестування і працюють.
Плюсом гідроенергетики є екологічна чистота, недоліком – висока вартість обладнання і обмеженість можливих місць установки.
Біопаливо як альтернативне джерело енергії
Під біопаливом розуміють будь-який вид палива, що отримується з рослинної сировини, відходів тваринництва, органічних відходів промисловості та життєдіяльності людини. Звичайні дрова теж є біопаливом, відновлюваним джерелом теплової енергії. Щоправда, на відновлення його запасів буде потрібно кілька десятків років.
У промисловому виробництві біопаливо як альтернативного виду енергії використовують як спеціально вирощувані культури, так і відходи сільськогосподарського виробництва.
До числа відомих на сьогодні видів біопалива відносять:
паливні пелети і брикети;
біоетанол, біобензин і біодизель;
біогаз.
Для виробництва твердих видів біопалива використовують відходи деревообробної промисловості, а також спеціально вирощується сировина – енергетична деревина. Плюсом в даному випадку є відносна дешевизна одержуваного продукту, мінусом – досить тривалий термін відновлення / вирощування вихідної сировини.
Виробництво рідких видів біопалива засноване на переробці сільськогосподарських культур і тваринних жирів. У різних країнах використовують різні види рослинності: цукрову тростину, рапс, сою, кукурудзу тощо.
Объяснение:
...
1) Океа́ния — географический регион мира, состоящий преимущественно из сотен небольших островов в центральной и западной частях Тихого океана.
2) Большая часть островов Океании находится в широтах тропических и умеренных.
3) Географическое положение, размеры и рельеф островов тесно связаны с их происхождением. По генезису острова Океании относятся к четырем основным типам: материковые, вулканические, биогенные и геосинклинальные, которые возникают в зонах контакта литосферной плиты, — островные дуги.
Материковые острова — самые значительные по площади (Новая Зеландия, Новая Гвинея). Горные хребты на них сочетаются с обширными низменными равнинами и плато. Гавайские острова являются типичным примером островов вулканического происхождения. Коралловые рифы и атоллы имеют биогенное происхождение. Атоллы представляют собой плоские, невысокие кольцеобразные острова с лагуной посередине, имеющей сообщение с океаном. Таковы, например, острова Центральной Полинезии (архипелаг Туамоту — самое грандиозное в мире скопление атоллов). Геосинклинальные островные дуги лежат в западной части Океании. Рельеф островов этого типа — сочетание гор и равнин. Таков, например, остров Новая Каледония, вытянутый более чем на 400 км.
4) На территории Океании рек и озёр очень мало или вовсе нет на вулканических и коралловых островах. В восточной Океании атмосферная влага просачивается в пористые базальты и известняки. Питание рек главным образом дождевое, только некоторые горные реки Новой Гвинеи и Новой Зеландии имеют дополнительное снеговое и ледниковое питание.
5) Большой вклад в изучение природы и населения Океании внес Н. Н. Миклухо-Маклай. Он не только изучал жизнь и быт народов острова Новая Гвинея, но и составил интересные описания берегов тропического моря.
6) 1-Б, 2-А, 3-В
Объяснение: