балов
1)Який чинник зумовив пришвидшений розвиток легкої промисловості в Україні на початку ХХІ ст.? *
А)виробництво продукції на експорт за принципом «давальницької сировини»
Б)збільшення посівних площ волокнистих культур та поголів'я худоби
В)укладання контрактів на імпорт вовни, бавовни та шкіри з країн Азії
Г)зростання попиту на продукцію галузі за рахунок приросту населення
2)Чим зумовлене спрямування іноземних інвестицій у розвиток швейного виробництва в малих і середніх містах України? *
А)кооперуванням з народними промислами
Б)сприятливішою екологічною ситуацією
В)нижчою вартістю робочої сили
Г)наближенням до текстильних фабрик
3)Яка група чинників обумовила лідерство Китаю та Індії у виробництві бавовняних тканин? *
А)сировинний, споживчий, трудових ресурсів
Б)трудових ресурсів, науковий, екологічний
В)транспортний, енергетичний, водний
Г)споживчий, транспортний, енергетичний
4)Яка ознака є характерною для швейної промисловості України? *
А)використовується сировина переважно вітчизняного виробництва
Б)за обсягом експорту продукції галузь поступається лише металургії
В)основною формою організації виробництва є комбінування
Г)підприємства галузі орієнтуються на жіночі трудові ресурси
5)Який чинник зумовив переміщення швейних виробництв із США та країн Західної Європи в Китай та країни Південно-Східної й Південної Азії? *
А)забезпеченість сучасним устаткуванням
Б)вищий рівень кваліфікації працівників
В)нижча ціна робочої сили
Г)сприятливіші природні умови
48 сш 108 вд – г. Улан-Батор (Монголия, Евразия)
53 сш 6 зд – г. Дублин (Ирландия, Евразия)
38 сш 24 вд – г. Афины (Греция, Евразия)
47 сш 29 вд – г. Кишинев (Молдавия, Евразия)
34 сш 69 вд – г. Кабул (Афганистан, Евразия)
12 юш 77 зд – г. Лима (Перу, Южная Америка)
24 сш 92 вд – г. Дакка (Бангладеш, Евразия)
16 юш 65 зд – эти координаты лежат на территории Боливии. Но судя по всему, задание на столицы стран. Возможно у вас опечатка, могу предположить, что 19юш 65 зд – г. Сукре (Боливия, Южная Америка)
47 сш 19 вд – г. Будапешт (Венгрия, Евразия)
10 сш 67 зд – г. Каракас (Венесуэла, Южная Америка)
37 сш 3 вд – г. Алжир (Алжир, Африка)
52 сш 21 вд – г. Варшава (Польша, Евразия)
35 сш 140 вд – г. Токио (Япония, Евразия)
33 юш 71 зд – г. Сантьяго (Чили, Евразия)
Как же это находить? Попробую объяснить доступно:
Экватор – горизонтальная линия, зачастую нарисован на карте чуть более жирной линией, чем остальные широты(параллели), всегда подписан на картах и обозначен как 0°, указывает направление запад-восток. Карта экватором делится на северную (сверху экватора) и южную (снизу экватора) широту. Цифровое значение широт подписано на карте справа и слева.
Гринвичский меридиан – вертикальная линия, зачастую нарисован на карте чуть более жирной линией, может быть подписан как Гринвичский меридиан или рядом с ним стоят подписи «на запад от Гринвича/на восток от Гринвича» и обозначен как 0°. Делит карту на западную (слева от него) и восточную (справа от него) долготу, указывает направление север-юг. Цифровое значение долготы подписаны на картах сверху и снизу, а на карте полушарий – в точках пересечения меридианов с экватором.
Найти точку по координатам означает найти точку пересечения соответствующей широты и долготы. Если на карте не нарисованы соответствующие линии, например, 27° юш 86° вд, то вы высчитываете, отталкиваясь от диапазона указанных значений.
На карте к ответу выделила то, что описала + пример (координаты г. Эверест/Джомолунгма).
ответ:Взявши до уваги досвід у сфері аквакультури найбільш
розвинених європейських та азійських держав сьогодні Україна
формує нові засади розвитку вітчизняної аквакультури. Суть її
полягає у запровадженні ефективних ринкових механізмів
виробництва, збільшенні сектору малого та середнього приватного
підприємництва (в тому числі рибницьких господарств сімейного
типу), застосування новітніх ефективних ресурсоощадних технологій
вирощування живої риби та інших гідробіонтів.
Ймовірно за таких обставин сегмент великих повносистемних
рибницьких господарств, які працюють за принципом «від ікринки до
товарної риби» буде скорочуватися, водночас сегмент малого та
середнього виробника, який спеціалізується лише на товарному
вирощуванні (від зарибка до риби товарної ваги) збільшуватиметься;
відбуватиметься також фрагментація виробництва в залежності від
зовнішніх умов території, потреб ринку, асортименту продукції та
цінової політики.
Посібник «Сучасна аквакультура: від теорії до практики»
підготовлений саме для до у створенні малого та середнього
бізнесу у сфері аквакультури. Очевидно, що майбутнє української
аквакультури визначатиметься запровадженням нових ринкових
відносин між суб’єктами рибогосподарської діяльності, ефективними
технологіями та конкурентною продукцією.
В посібнику викладені основи ведення бізнесу як на ставкових
рибницьких господарствах, так із застосуванням
високотехнологічних рециркуляційних систем, садкових та
басейнових комплексів. Створення сучасних контрольованих
комплексів для риборозведення з можливістю створювати умови для
існування це нова філософія в риборозведенні, що має значний
потенціал.
На думку авторів посібника, запровадження новітніх
високотехнологічних форм аквакультури з поєднанням з гнучкою та
ефективною формою господарювання - запорука успіху сучасної
аквакультури.
В посібнику зустрічаються терміни «аквабізнес», «рибна
ферма», «аквафермер». Ці терміни нові для української
Объяснение: