В суспільній географії вчення про чинники традиційно належить до базових при дослідженні будь-яких географічних процесів. Важливо відзначити динамічність чинників розселення. В результаті науково-технічного прогресу та розвитку продуктивних сил вплив одних чинників зменшився, або взагалі зник, а інших навпаки посилився.
Географічне положення є одним із важливих та постійно діючих чинників, який впливає на розміщення, величину, функції та динаміку міських і сільських поселень. Важливо відзначити історичність категорії географічного положення, яке змінюється з розвитком продуктивних сил та науково-технічним прогресом. Вигідне економіко-географічне, чи транспортно-географічне положення поселень створює сприятливі передумови для їх соціально-економічного розвитку, а невигідне – гальмує їх розвиток і спричиняє поступову деградацію поселень, або їх трансформацію в інші форми розселення.
Природні чинники розглядаються нами як важлива умова та ресурс розвитку і трансформації розселення. Важливо зазначити, що сила впливу окремих компонентів природного середовища на розселення у різних природних зонах та фізико-географічних районах різна. Тому при оцінці впливу природних чинників необхідний регіональний підхід, який дає можливість проаналізувати територіальну структуру кожного природно-географічного комплексу.
Вплив економічних чинників на трансформацію розселення досить багатогранний і слабо досліджений українськими вченими. При аналізі його, на наш погляд, потрібний історико-географічний підхід. Розглянувши в ретроспективі вплив економіки на розселення, ми зрозуміли, що в переломні історичні періоди, коли стара економічна система відживала і впроваджувалася нова, істотно змінювалося розселення шляхом трансформації старих розселенських структур у нові. Це було при переході від первинно-громадської системи господарювання до рабовласницької, від рабовласницької до феодальної, від феодальної до капіталістичної, від капіталістичної до соціалістичної тощо. У кожний перехідний період структура розселення була змушена трансформуватися у нову, яка більше відповідала новим економічним умовам та вимогам.
Економічні чинники мали як позитивний, так і негативний вплив на трансформацію розселення. В кінці XX ст. в результаті глибокої економічної кризи в Україні закрито велику кількість шахт, заводів і фабрик. Особливої гостроти набула криза у розвинених старопромислових регіонах таких як Донбас та Придніпров’я. Масове закриття промислових підприємств зумовило значне зростання безробіття, міграційний відтік та депопуляцію населення. Наслідком цих негативних економічних процесів стало зменшення людності шахтарських міст і селищ. Отже, при оцінці впливу економічних чинників на трансформацію розселення необхідно розглядати як позитивні, так і негативні наслідки.
Це Цукрова тростина та Рис. Але Цукрова тростина більш точніше
Індія, Китай та Бразилія - суперові виробники рису (цифри: 2, 3, 1). Зістачу також непогано в Рисі. Всі країни Південно-Східної Азії мастера по вирощуванню риса, а ці країни під номером 5, 2, 3, 4, 9, 8 (Пакистан, Індія, Китай, Камбоджа, Філіпінни та Індонезія. Піденна Америка (Бразилія та Аргентина) також відрізняються масовим виробництвом Рису
А цукрова тростина також вточ-вточ розвивається в цих країнах. Ці країни, бомбезні виробники цукру. Особино Бразилія та Венесуела! Непогано і Індія...
В суспільній географії вчення про чинники традиційно належить до базових при дослідженні будь-яких географічних процесів. Важливо відзначити динамічність чинників розселення. В результаті науково-технічного прогресу та розвитку продуктивних сил вплив одних чинників зменшився, або взагалі зник, а інших навпаки посилився.
Географічне положення є одним із важливих та постійно діючих чинників, який впливає на розміщення, величину, функції та динаміку міських і сільських поселень. Важливо відзначити історичність категорії географічного положення, яке змінюється з розвитком продуктивних сил та науково-технічним прогресом. Вигідне економіко-географічне, чи транспортно-географічне положення поселень створює сприятливі передумови для їх соціально-економічного розвитку, а невигідне – гальмує їх розвиток і спричиняє поступову деградацію поселень, або їх трансформацію в інші форми розселення.
Природні чинники розглядаються нами як важлива умова та ресурс розвитку і трансформації розселення. Важливо зазначити, що сила впливу окремих компонентів природного середовища на розселення у різних природних зонах та фізико-географічних районах різна. Тому при оцінці впливу природних чинників необхідний регіональний підхід, який дає можливість проаналізувати територіальну структуру кожного природно-географічного комплексу.
Вплив економічних чинників на трансформацію розселення досить багатогранний і слабо досліджений українськими вченими. При аналізі його, на наш погляд, потрібний історико-географічний підхід. Розглянувши в ретроспективі вплив економіки на розселення, ми зрозуміли, що в переломні історичні періоди, коли стара економічна система відживала і впроваджувалася нова, істотно змінювалося розселення шляхом трансформації старих розселенських структур у нові. Це було при переході від первинно-громадської системи господарювання до рабовласницької, від рабовласницької до феодальної, від феодальної до капіталістичної, від капіталістичної до соціалістичної тощо. У кожний перехідний період структура розселення була змушена трансформуватися у нову, яка більше відповідала новим економічним умовам та вимогам.
Економічні чинники мали як позитивний, так і негативний вплив на трансформацію розселення. В кінці XX ст. в результаті глибокої економічної кризи в Україні закрито велику кількість шахт, заводів і фабрик. Особливої гостроти набула криза у розвинених старопромислових регіонах таких як Донбас та Придніпров’я. Масове закриття промислових підприємств зумовило значне зростання безробіття, міграційний відтік та депопуляцію населення. Наслідком цих негативних економічних процесів стало зменшення людності шахтарських міст і селищ. Отже, при оцінці впливу економічних чинників на трансформацію розселення необхідно розглядати як позитивні, так і негативні наслідки.
це Цукрова тростина
Объяснение:
Це Цукрова тростина та Рис. Але Цукрова тростина більш точніше
Індія, Китай та Бразилія - суперові виробники рису (цифри: 2, 3, 1). Зістачу також непогано в Рисі. Всі країни Південно-Східної Азії мастера по вирощуванню риса, а ці країни під номером 5, 2, 3, 4, 9, 8 (Пакистан, Індія, Китай, Камбоджа, Філіпінни та Індонезія. Піденна Америка (Бразилія та Аргентина) також відрізняються масовим виробництвом Рису
А цукрова тростина також вточ-вточ розвивається в цих країнах. Ці країни, бомбезні виробники цукру. Особино Бразилія та Венесуела! Непогано і Індія...
Здається, вірно
Удачі