ответ:Озера в Євразії розміщені дуже нерівномірно. Найбільші з них зосереджені, хоч як дивно, не у вологих, а в посушливих областях. Це залишкові озера, що збереглися на місці давніх великих водойм, які існували в більш вологу епоху. До них належать Каспійське й Аральське моря-озера (мал. 153), а також озера Балхаш, Ельтон, Баскунчак тощо. Каспійське море за розмірами більше будь-якого озера світу. Вражає і глибина Каспію, що місцями перевищує 1000 м. Під час штормів на цьому озері утворюються хвилі заввишки до 15-17 м. Солоність його вод - 11-13%о.
Залишкові озера зазвичай неглибокі й солоні, розміри їх змінюються за порами року. У сухий сезон багато з них взагалі можуть зникати, залишаючи лише сольову кірку. А от Лобнор називають озером-мандрівником, оскільки воно часто змінює своє місцеположення, площу та обриси.
Вологі екваторіальні ліси ростуть в екваторіальному кліматичному поясі, утворюючи три окремі масиви — в Південній Америці (сельваси), Африці, Азії. Ця природна зона вирізняється найбільшою на земній кулі видовою різноманітністю царства рослин і багатим тваринним світом. Дерева ростуть кількома ярусами. Гілки і стовбури дерев перевиті ліанами — рослинами з гнучким, витким дуже довгим (іноді понад 100 м) стеблом. На них, а також стовбурах і гілках дерев, оселяються рослини-паразити та епіфіти. Висока вологість повітря дозволяє їм поглинати воду прямо з повітря. Для цього вони мають повітряні корені (орхідеї). Екваторіальні вологі ліси вічнозелені, тобто рослини не скидають одночасно все листя.
Ґрунти — червоно-жовті фералітні. В жаркому і вологому кліматі відмерлі рештки рослин дуже швидко перегнивають. Густі корені рослин, розташовані біля самої поверхні, швидко поглинають поживні речовини. Залишки поживних речовин щоденними зливами вимиваються в глиб землі. Тому ці ґрунти малородючі.
В екваторіальних лісах живуть тварини, які здатні лазити по деревах і живитися їхнім листям і плодами. Це — комахи, різні птахи, мавпи, змії і ящірки. Найбільшим хижаком є леопард.
В савані поширені [[червоно-бурі ґрунти],дерново-підзолисті, а широколистяних лісів – сірі лісові та чорноземи.
Тропічні пустелі і напівпустелі
Це природні зони з різкою нестачею вологи і розрідженим рослинним покривом. Кількість опадів не перевищує 200 мм на рік. В залежності від розташування є пустелі тропічних і помірних широт. Розрізняють також внутрішньоматерикові і берегові пустелі. Тропічні пустелі поширені в тропічному поясі, де впродовж року панує сухе тропічне континентальне повітря. Вони вирізняються винятковою посушливістю. Внаслідок сильних добових перепадів температури повітря гірські породи там швидко руйнуються. Величезн вкриті щебенем або сипучими пісками, які вільно переміщуються вітром. В пустелях дуже мало органічних решток рослин і води, тому ґрунти дуже бідні або взагалі не утворюються. Там немає поверхневих вод.
На перший погляд пустеля виглядає неживою. Проте її тваринний світ багатший за рослинність. Там живуть дрібні комахи, якими живляться павуки, скорпіони, ящірки, птахи. Ними, своєю чергою, живляться нічні хижаки — шакал, смугаста гієна, лисиця фенек. Головна умова життя в пустелі — здатність захиститися від перегрівання і тривалий час обходитися без води. Комахи і плазуни ховаючись від спеки, зариваються в пісок. Антилопи і газелі здатні пробігати великі відстані у пошуках води. В пустелях є оази — ділянки з багатою рослинністю, де ростуть фінікова пальма, акації та насаджені фруктові дерева. Оазиси виникають завдяки природному або штучному зволоженню, зумовленого близькістю річки або підземних вод
ответ:Озера в Євразії розміщені дуже нерівномірно. Найбільші з них зосереджені, хоч як дивно, не у вологих, а в посушливих областях. Це залишкові озера, що збереглися на місці давніх великих водойм, які існували в більш вологу епоху. До них належать Каспійське й Аральське моря-озера (мал. 153), а також озера Балхаш, Ельтон, Баскунчак тощо. Каспійське море за розмірами більше будь-якого озера світу. Вражає і глибина Каспію, що місцями перевищує 1000 м. Під час штормів на цьому озері утворюються хвилі заввишки до 15-17 м. Солоність його вод - 11-13%о.
Залишкові озера зазвичай неглибокі й солоні, розміри їх змінюються за порами року. У сухий сезон багато з них взагалі можуть зникати, залишаючи лише сольову кірку. А от Лобнор називають озером-мандрівником, оскільки воно часто змінює своє місцеположення, площу та обриси.
Вологі екваторіальні ліси
Докладніше: Вологі екваторіальні ліси
Вологі екваторіальні ліси ростуть в екваторіальному кліматичному поясі, утворюючи три окремі масиви — в Південній Америці (сельваси), Африці, Азії. Ця природна зона вирізняється найбільшою на земній кулі видовою різноманітністю царства рослин і багатим тваринним світом. Дерева ростуть кількома ярусами. Гілки і стовбури дерев перевиті ліанами — рослинами з гнучким, витким дуже довгим (іноді понад 100 м) стеблом. На них, а також стовбурах і гілках дерев, оселяються рослини-паразити та епіфіти. Висока вологість повітря дозволяє їм поглинати воду прямо з повітря. Для цього вони мають повітряні корені (орхідеї). Екваторіальні вологі ліси вічнозелені, тобто рослини не скидають одночасно все листя.
Ґрунти — червоно-жовті фералітні. В жаркому і вологому кліматі відмерлі рештки рослин дуже швидко перегнивають. Густі корені рослин, розташовані біля самої поверхні, швидко поглинають поживні речовини. Залишки поживних речовин щоденними зливами вимиваються в глиб землі. Тому ці ґрунти малородючі.
В екваторіальних лісах живуть тварини, які здатні лазити по деревах і живитися їхнім листям і плодами. Це — комахи, різні птахи, мавпи, змії і ящірки. Найбільшим хижаком є леопард.
В савані поширені [[червоно-бурі ґрунти],дерново-підзолисті, а широколистяних лісів – сірі лісові та чорноземи.
Тропічні пустелі і напівпустелі
Це природні зони з різкою нестачею вологи і розрідженим рослинним покривом. Кількість опадів не перевищує 200 мм на рік. В залежності від розташування є пустелі тропічних і помірних широт. Розрізняють також внутрішньоматерикові і берегові пустелі. Тропічні пустелі поширені в тропічному поясі, де впродовж року панує сухе тропічне континентальне повітря. Вони вирізняються винятковою посушливістю. Внаслідок сильних добових перепадів температури повітря гірські породи там швидко руйнуються. Величезн вкриті щебенем або сипучими пісками, які вільно переміщуються вітром. В пустелях дуже мало органічних решток рослин і води, тому ґрунти дуже бідні або взагалі не утворюються. Там немає поверхневих вод.
На перший погляд пустеля виглядає неживою. Проте її тваринний світ багатший за рослинність. Там живуть дрібні комахи, якими живляться павуки, скорпіони, ящірки, птахи. Ними, своєю чергою, живляться нічні хижаки — шакал, смугаста гієна, лисиця фенек. Головна умова життя в пустелі — здатність захиститися від перегрівання і тривалий час обходитися без води. Комахи і плазуни ховаючись від спеки, зариваються в пісок. Антилопи і газелі здатні пробігати великі відстані у пошуках води. В пустелях є оази — ділянки з багатою рослинністю, де ростуть фінікова пальма, акації та насаджені фруктові дерева. Оазиси виникають завдяки природному або штучному зволоженню, зумовленого близькістю річки або підземних вод
Объяснение: