Достоинства. 1. Почти всегда это полиметаллические руды, содержащие несколько полезных компонентов, которые извлекаются последующими переделами. Например, одновременно в руде могут быть - медь, никель, кобальт, золото, платина. 2. Эти руды залегают массивами с четкими границами по цвету с окружающими породами. Например, руда красного цвета, а порода серого цвета. Недостатки. 1. Невысокое содержание полезных компонентов - необходимо последующее обогащение (удаление пустых пород из руды). 2. Многие руды после их разрушения окисляются, что может вызвать повышение температуры при длительном хранении руды в отбитом виде и превращение её в труху.
Ставлення до безробіття як до соціально-економічного явища не завжди було однозначним і з часом змінювалося. На початку XX ст., коли розміри безробіття у світовому масштабі були досить великі, вважалося, що воно є найбільшим соціальним злом, з яким держава повинна боротися всіма й методами. У середині XX ст. в умовах побудови суспільств із соціальною ринковою економікою сформувався новий погляд на безробіття як на соціальне явище, що через епізодичний характер не представляє серйозних проблем для держави.
Основними причинами виникнення безробіття є:
1) добровільне звільнення з метою пошуку більш сприятливого варіанта трудової діяльності;
1. Почти всегда это полиметаллические руды, содержащие несколько полезных компонентов, которые извлекаются последующими переделами. Например, одновременно в руде могут быть - медь, никель, кобальт, золото, платина.
2. Эти руды залегают массивами с четкими границами по цвету с окружающими породами. Например, руда красного цвета, а порода серого цвета.
Недостатки.
1. Невысокое содержание полезных компонентов - необходимо последующее обогащение (удаление пустых пород из руды).
2. Многие руды после их разрушения окисляются, что может вызвать повышение температуры при длительном хранении руды в отбитом виде и превращение её в труху.
Ставлення до безробіття як до соціально-економічного явища не завжди було однозначним і з часом змінювалося. На початку XX ст., коли розміри безробіття у світовому масштабі були досить великі, вважалося, що воно є найбільшим соціальним злом, з яким держава повинна боротися всіма й методами. У середині XX ст. в умовах побудови суспільств із соціальною ринковою економікою сформувався новий погляд на безробіття як на соціальне явище, що через епізодичний характер не представляє серйозних проблем для держави.
Основними причинами виникнення безробіття є:
1) добровільне звільнення з метою пошуку більш сприятливого варіанта трудової діяльності;
2) спад виробництва на підприємствах;
3) зниження попиту на ряд професій та ін.