Ко́рисні копáлини — мінеральні утворення земної кори, хімічний склад та фізичні властивості яких дають змогу ефективно використовувати їх у сфері матеріального виробництва. Тобто, які за сучасного рівня розвитку техніки можна з достатньою ефективністю використовувати у господарстві [1].
Корисні копалини складаються з мінералів — природних хімічних сполук або самородних елементів, приблизно однорідних за хімічним складом і фізичними властивостями. [Note 1]
Корисні копалини перебувають у земній корі у вигляді скупчень різного характеру (жил, штоків, пластів, розсипів тощо).
Скупчення корисних копалин утворюють родовища, а у випадку великих площ поширення — райони, провінції і басейни. Розрізняють тверді, рідкі і газоподібні корисні копалини.
Видобутком корисних копалин займається гірнича справа.
ответ:МАГМАТИ́ЧНІ ГІРСЬКІ́ ПОРО́ДИ – породи, що утворилися в результаті охолодження та затвердіння магми у земній корі або на поверхні Землі. Ін. назва – вивержені гірські породи. За глибиною утворення М. г. п. поділяють на інтрузивні гірські породи (глибинні) та ефузивні гірські породи (виливні). Найхарактерніші інтрузивні породи: граніт, діорит, габро та перидотит; їхні ефузивні аналоги: ліпарит, андезит, базальт, пікрит. М. г. п. розрізняють також за вмістом кремнезему (кислі, середні, осн. та ультраосн.), лугів і за мінералог. складом. Разом з метаморфічними гірськими породами М. г. п. архей. і протерозой. ер беруть участь у будові кристаліч. фундаменту тер. України. У межах УЩ граніти всіх видів утворюють масиви; габро, габро-норити та лабрадорити залягають разом з гранітами або у вигляді дайок та міжпласт. тіл. Інтрузивні та ефузивні утворення фанерозой. віку залягають в осад. товщах на різних глибинах і виходять на поверхню. У Донец. складчастій споруді серед девон. відкладів містяться комплекс пікрит-базальтів і кварц. порфірів у зоні зчленування з Приазов. блоком і штокоподібні інтрузії піроксенітів і габро. На Крим. п-ові М. г. п. поширені від мису Фіолент до мису Кіїк-Атлама. Габро-діабази, діорит-порфірити, гранодіорит-порфірити складають гори-лаколіти Аюдаг, Урага, Чамни-Вурун. Менші за розміром тіла М. г. п. відомі в долині Сууксу, на масиві Карадаг, на вододілах Салгиру, Альми, Бадрака. В Укр. Карпатах виявлено пласти та штоки метаморфізов. порфіритів і ортоамфіболітів серед палеозой. порід Чивчин і Рахів. масиву. Великі площі займають неоген. покриви андезито-базальтів та ін. ефузив. порід, які у Вулканіч. хребті досягають потуж. 700 м. Майже всі відміни М. г. п. використовують як буд. матеріали. Гол. родовища пов’язані з УЩ, де їх розробляють кар’єр лабрадорити – у Житомир., габро – у Рівнен., граніти – у Житомир., Кіровогр., Запоріз. і Вінн. областях).
Ко́рисні копáлини — мінеральні утворення земної кори, хімічний склад та фізичні властивості яких дають змогу ефективно використовувати їх у сфері матеріального виробництва. Тобто, які за сучасного рівня розвитку техніки можна з достатньою ефективністю використовувати у господарстві [1].
Корисні копалини складаються з мінералів — природних хімічних сполук або самородних елементів, приблизно однорідних за хімічним складом і фізичними властивостями. [Note 1]
Корисні копалини перебувають у земній корі у вигляді скупчень різного характеру (жил, штоків, пластів, розсипів тощо).
Скупчення корисних копалин утворюють родовища, а у випадку великих площ поширення — райони, провінції і басейни. Розрізняють тверді, рідкі і газоподібні корисні копалини.
Видобутком корисних копалин займається гірнича справа.
Объяснение:
Что знала то написала!
ответ:МАГМАТИ́ЧНІ ГІРСЬКІ́ ПОРО́ДИ – породи, що утворилися в результаті охолодження та затвердіння магми у земній корі або на поверхні Землі. Ін. назва – вивержені гірські породи. За глибиною утворення М. г. п. поділяють на інтрузивні гірські породи (глибинні) та ефузивні гірські породи (виливні). Найхарактерніші інтрузивні породи: граніт, діорит, габро та перидотит; їхні ефузивні аналоги: ліпарит, андезит, базальт, пікрит. М. г. п. розрізняють також за вмістом кремнезему (кислі, середні, осн. та ультраосн.), лугів і за мінералог. складом. Разом з метаморфічними гірськими породами М. г. п. архей. і протерозой. ер беруть участь у будові кристаліч. фундаменту тер. України. У межах УЩ граніти всіх видів утворюють масиви; габро, габро-норити та лабрадорити залягають разом з гранітами або у вигляді дайок та міжпласт. тіл. Інтрузивні та ефузивні утворення фанерозой. віку залягають в осад. товщах на різних глибинах і виходять на поверхню. У Донец. складчастій споруді серед девон. відкладів містяться комплекс пікрит-базальтів і кварц. порфірів у зоні зчленування з Приазов. блоком і штокоподібні інтрузії піроксенітів і габро. На Крим. п-ові М. г. п. поширені від мису Фіолент до мису Кіїк-Атлама. Габро-діабази, діорит-порфірити, гранодіорит-порфірити складають гори-лаколіти Аюдаг, Урага, Чамни-Вурун. Менші за розміром тіла М. г. п. відомі в долині Сууксу, на масиві Карадаг, на вододілах Салгиру, Альми, Бадрака. В Укр. Карпатах виявлено пласти та штоки метаморфізов. порфіритів і ортоамфіболітів серед палеозой. порід Чивчин і Рахів. масиву. Великі площі займають неоген. покриви андезито-базальтів та ін. ефузив. порід, які у Вулканіч. хребті досягають потуж. 700 м. Майже всі відміни М. г. п. використовують як буд. матеріали. Гол. родовища пов’язані з УЩ, де їх розробляють кар’єр лабрадорити – у Житомир., габро – у Рівнен., граніти – у Житомир., Кіровогр., Запоріз. і Вінн. областях).
Объяснение: