1. Географическое положение.Колько-Карельский район расположен на Кольском полуострове, западнее и юго-западнее Белого моря, а Двино-Печорский южнее и юго-восточнее Белого моря.
2. Полезные ископаемые. В Кольско-Карельском регионе залегают апатиты, медно-никелевые руды, алюминиевые и железные руды, мрамор, песчаники, слюда.В Двино-Печорском районе есть нефть, газ, торф, каменный уголь, алюминиевые и титановые руды.
3. Отрасли специализации. В Кольско-Карельском районе развиты целлюлозно-бумажная, деревообрабатывающая, химическая промышленность, производство меди и никеля.В Двино-Печорском районе развита угольная, газовая, нефтяная промышленность, деревообрабатывающая, целлюлозно-бумажная, нефтеперерабатывающая.
5. Межрайонные экономические связи.В Кольско-Карельском районе хорошо развит лесопромышленный комплекс, цветная металлургия.В Двино-Печорском районе есть металлургические комбинаты, хорошо развита лесообрабатывающая, топливная, химическая промышленность.
Атланти́чний океа́н, раніше Атланті́йський океа́н[1] — другий за величиною та глибиною океан на Землі, загальною площею 106 460 000 kм2 (41 100 000 кв. миль).[2][3] Займає близько 20 % поверхні планети та 29 % її водної поверхні. Океан розділяє так звані «Старий» та «Новий» світи.
Атлантичний океан займає подовжений, S-подібний басейн, що ться поздовжньо між Європою та Африкою на сході та Америками на заході. Як один із компонентів взаємопов'язаного Світового океану, він пов'язаний на півночі з Північним Льодовитим океаном, з Тихим океаном на південному заході, Індійським океаном на південному сході та Південним океаном на півдні (інші визначення описують Атлантичний океан, як розширення на південь до Антарктиди). Екваторіальна протитечія розділяє його на Північний Атлантичний та Південний Атлантичний океани близько 8-ї паралелі північної широти.[4]
Наукові розвідки Атлантики включають експедицію «Челленджера», німецьку метеорну експедицію, обсерваторію Землі Ламонт-Догерті Колумбійського університету та гідрографічне бюро ВМС США.[4]
Кольско-Карельский район и Двино-Печерский.
1. Географическое положение.Колько-Карельский район расположен на Кольском полуострове, западнее и юго-западнее Белого моря, а Двино-Печорский южнее и юго-восточнее Белого моря.
2. Полезные ископаемые. В Кольско-Карельском регионе залегают апатиты, медно-никелевые руды, алюминиевые и железные руды, мрамор, песчаники, слюда.В Двино-Печорском районе есть нефть, газ, торф, каменный уголь, алюминиевые и титановые руды.
3. Отрасли специализации. В Кольско-Карельском районе развиты целлюлозно-бумажная, деревообрабатывающая, химическая промышленность, производство меди и никеля.В Двино-Печорском районе развита угольная, газовая, нефтяная промышленность, деревообрабатывающая, целлюлозно-бумажная, нефтеперерабатывающая.
4. Природные зоны.Кольско- Карельский район:тундра, лесотундра, тайга.Двино-Печорский район:тайга.
5. Межрайонные экономические связи.В Кольско-Карельском районе хорошо развит лесопромышленный комплекс, цветная металлургия.В Двино-Печорском районе есть металлургические комбинаты, хорошо развита лесообрабатывающая, топливная, химическая промышленность.
Атланти́чний океа́н, раніше Атланті́йський океа́н[1] — другий за величиною та глибиною океан на Землі, загальною площею 106 460 000 kм2 (41 100 000 кв. миль).[2][3] Займає близько 20 % поверхні планети та 29 % її водної поверхні. Океан розділяє так звані «Старий» та «Новий» світи.
Атлантичний океан займає подовжений, S-подібний басейн, що ться поздовжньо між Європою та Африкою на сході та Америками на заході. Як один із компонентів взаємопов'язаного Світового океану, він пов'язаний на півночі з Північним Льодовитим океаном, з Тихим океаном на південному заході, Індійським океаном на південному сході та Південним океаном на півдні (інші визначення описують Атлантичний океан, як розширення на південь до Антарктиди). Екваторіальна протитечія розділяє його на Північний Атлантичний та Південний Атлантичний океани близько 8-ї паралелі північної широти.[4]
Наукові розвідки Атлантики включають експедицію «Челленджера», німецьку метеорну експедицію, обсерваторію Землі Ламонт-Догерті Колумбійського університету та гідрографічне бюро ВМС США.[4]
Объяснение:м