Чтобы выяснить, насколько оправдан сезонный перевод стрелок, необходимо ответить на вопрос, в каком времени мы живем, вернее, — как именно мы определяем суточное время. испокон веков человечество жило по «солнечному времени»: полдень всегда приходился на момент, когда солнце находилось в зените. таким образом, формальная середина дня всегда совпадала с наиболее светлым временем суток. с точки зрения каждого конкретного человека этот способ отсчета времени оптимален, ведь биологические часы любого живого организма, ориентируются, в первую очередь, на степень освещенности. и что бы там ни говорили про себя «совы» и «жаворонки», все мы принадлежим к виду homo sapiens, ведущему дневной образ жизни. поэтому для нас наиболее органично вставать с рассветом (или немного раньше) и ложиться с закатом (или немного позже), проявляя наибольшую активность в светлое время суток.существенным недостатком солнечного времени является тот факт, что для каждого населенного пункта, расположенного западнее или восточнее произвольно выбранной точки, верным оказывается свое собственное время. вплоть до xix в. это обстоятельство не создавало особенных проблем, однако по мере развития железных дорог и технологий связи солнечное время становилось все более и более неудобным. поезда двигались настолько быстро, что для них стало трудно составлять точные расписания — ведь в процессе движения вдоль земных меридианов разница между показаниями часов в точке старта и местным временем постепенно нарастала. не лучшим образом обстояли дела у телеграфистов, когда им нужно было передать сообщение точно к назначенному сроку: для каждого населенного пункта приходилось рассчитывать свою временную поправку. чтобы решить проблему синхронизации, европейские страны стали вводить на своей территории единое время, обычно привязанное к солнечному времени столицы. в большой и консервативной российской империи оно использовалось только на железных дорогах и на телеграфных линиях. поезда и телеграммы ходили по петербургскому времени, но каждый город жил по времени своего меридиана. в сша и канаде ситуация была еще более странной. собственное время было не только у каждого штата, но и у большинства железнодорожных компаний, чьи линии пересекали континент от океана до океана. машинистам и пассажирам приходилось постоянно ломать головы, увязывая время поезда с единым временем штата и показаниями станционных часов. можно себе представить, какая путаница наступала в том случае, если в одном месте пересекались две железнодорожные линии.
У ЮНЕСКО існує «список об’єктів всесвітньої спадщини», куди включаються пам’ятки архітектури і мистецтва за рядом критеріїв. У цьому списку, звичайно, є і Україна, на території якої значиться безліч об’єктів пам’яті, один з яких навіть визнаний шедевром людського генія.
Критеріїв відбору пам’яток у ЮНЕСКО дуже багато, тому перейдемо відразу до знаменитих українських об’єктів зі списку.
Софійський собор в Києві,Софійський собор – одна з головних християнських святинь Європи, а особливу цінність представляють «Царські врата» і «Оранта». Мозаїка «Богоматір Оранта» є негласним символом Києва і втілює мудрість століть в собі. Царські врата мають не меншу значимість, адже вони також вважаються «святими» в сакральному сенсі.
У Софійському соборі зберігається величезна безліч фресок з різноманітними стилями виконання.Датою заснування собору довгий час вважався 1037, так зазначено в «Повісті временних літ». Але істориками на основі багатьох незаперечних даних письмових джерел доведено, що будівництво собору почалося в 1011, а закінчилося в 1018.
Києво – Печерська лавра,иївська Лавра – духовний центр всіх столичних жителів і гостей Києва, де збираються на Великдень і Різдво. Києво-Печерська лавра цікава тим, що на її території розташувалися ще кілька міні-церков плюс Успенський собор.
Кожна святиня має свою багату історію і надзвичайно гарні декорації, датовані різними епохами. Цілих дев’ять століть формувалася самобутність всередині і зовні лаври, а особливу цінність представляють печери.
Кожен день гід бере з собою близько 8 чоловік і протягом 2 годин виступає провідником по підземеллях лаври.
Там відбуваються воістину чудові речі, так як печери вважаються місцем сили.Сюди приходять бажаючі відновити життєві сили і енергію, а також відкритися перед самим собою.
Історичний центр Львова,Так, туристам особливо полюбилися площа Ринок, театр Крушельницької, Домініканський костел та інші.
Ансамбль архітектурних перлів заключається на 120 га території Львова.
ЮНЕСКО віднесли до пам’ятних місць також собор Юра та Святоюрську гору. Згідно з правилами, власники не мають права робити добудови на історичних будівлях, а також змінювати фасади або затьмарювати вид вивісками і білбордами.
У Львові відчувається справжня гуцульська автентичність.
Дуга Струве – це, мабуть, сама незвичайна пам’ятка в списку ЮНЕСКО, адже без словника і геолога не розберешся, що це за дуга і де її шукати.
Геодезист Струве одного разу в 19 столітті ініціював цікавий експеримент, дані якого повинні були виміряти дугу земного меридіана. Для цього процесу задіяли близько 260 полігонів в різних країнах і містах. Так, на території України теж виявилися кілька закладених в землю кам’яних кубів, за якими орієнтувалися вчені – в селі Стара Некрасівка Одеської області.
Дуга все ж була виміряна за довгих 40 років і була названа на честь свого першовідкривача.
У ЮНЕСКО існує «список об’єктів всесвітньої спадщини», куди включаються пам’ятки архітектури і мистецтва за рядом критеріїв. У цьому списку, звичайно, є і Україна, на території якої значиться безліч об’єктів пам’яті, один з яких навіть визнаний шедевром людського генія.
Критеріїв відбору пам’яток у ЮНЕСКО дуже багато, тому перейдемо відразу до знаменитих українських об’єктів зі списку.
Софійський собор в Києві,Софійський собор – одна з головних християнських святинь Європи, а особливу цінність представляють «Царські врата» і «Оранта». Мозаїка «Богоматір Оранта» є негласним символом Києва і втілює мудрість століть в собі. Царські врата мають не меншу значимість, адже вони також вважаються «святими» в сакральному сенсі.
У Софійському соборі зберігається величезна безліч фресок з різноманітними стилями виконання.Датою заснування собору довгий час вважався 1037, так зазначено в «Повісті временних літ». Але істориками на основі багатьох незаперечних даних письмових джерел доведено, що будівництво собору почалося в 1011, а закінчилося в 1018.
Києво – Печерська лавра,иївська Лавра – духовний центр всіх столичних жителів і гостей Києва, де збираються на Великдень і Різдво. Києво-Печерська лавра цікава тим, що на її території розташувалися ще кілька міні-церков плюс Успенський собор.
Кожна святиня має свою багату історію і надзвичайно гарні декорації, датовані різними епохами. Цілих дев’ять століть формувалася самобутність всередині і зовні лаври, а особливу цінність представляють печери.
Кожен день гід бере з собою близько 8 чоловік і протягом 2 годин виступає провідником по підземеллях лаври.
Там відбуваються воістину чудові речі, так як печери вважаються місцем сили.Сюди приходять бажаючі відновити життєві сили і енергію, а також відкритися перед самим собою.
Історичний центр Львова,Так, туристам особливо полюбилися площа Ринок, театр Крушельницької, Домініканський костел та інші.
Ансамбль архітектурних перлів заключається на 120 га території Львова.
ЮНЕСКО віднесли до пам’ятних місць також собор Юра та Святоюрську гору. Згідно з правилами, власники не мають права робити добудови на історичних будівлях, а також змінювати фасади або затьмарювати вид вивісками і білбордами.
У Львові відчувається справжня гуцульська автентичність.
Дуга Струве – це, мабуть, сама незвичайна пам’ятка в списку ЮНЕСКО, адже без словника і геолога не розберешся, що це за дуга і де її шукати.
Геодезист Струве одного разу в 19 столітті ініціював цікавий експеримент, дані якого повинні були виміряти дугу земного меридіана. Для цього процесу задіяли близько 260 полігонів в різних країнах і містах. Так, на території України теж виявилися кілька закладених в землю кам’яних кубів, за якими орієнтувалися вчені – в селі Стара Некрасівка Одеської області.
Дуга все ж була виміряна за довгих 40 років і була названа на честь свого першовідкривача.
Букові ліси Карпат
Объяснение: