Джеймс Кук (англ. James Cook; 27 октября [7 ноября] 1728, Мартон[en], Йоркшир, Англия — 14 февраля 1779, остров Гавайи) — английский военный моряк, путешественник-исследователь, картограф и первооткрыватель, член Королевского общества (1776)[9] и капитан[комм. 1] Королевских ВМС. Возглавлял три кругосветные экспедиции по исследованию Мирового океана. Во время этих экспедиций совершил ряд географических открытий. Обследовал и нанёс на карту малоизвестные и редко посещаемые до него части Ньюфаундленда и восточного побережья Канады, Австралии, Новой Зеландии, западного побережья Северной Америки, Тихого, Индийского и Атлантического океанов. Благодаря тому вниманию, которое Кук уделял картографии, многие из составленных им карт по своей точности и аккуратности не имели аналогов на протяжении многих десятилетий и служили мореплавателям вплоть до второй половины XIX века.
Кук был известен своим терпимым и дружеским отношением к коренным жителям посещавшихся им территорий. Совершил своеобразную революцию в мореплавании, научившись успешно бороться с опасной и широко распространённой в то время болезнью — цингой. Смертность от неё во время его плаваний практически была сведена к нулю. В его плаваниях принимала участие целая плеяда знаменитых мореплавателей и исследователей, таких как Джозеф Бэнкс, Уильям Блай, Джордж Ванкувер, Иоганн Рейнгольд и Георг Форстер.
Одеська область займає територію Північно-західного Причорномор’я від гирла Дунаю до Тилігульського лиману (довжина морської берегової лінії в межах області перевищує 300 км) і тягнеться від моря на північ, вглиб суші на 200-250 км. На півночі Одеська область межує з Вінницькою та Кіровоградською, на сході – з Миколаївською областями, на заході – з Республікою Молдова, на південному заході – з Румунією. Усього в межах області пролягають 1362 кілометри державного кордону.
Площа Одеської області становить 5,5 % території України (33,3 тис. кв. км). Північна частина області розташована в лісостеповій, а південна – в степовій зоні. У грунтовому покрові переважають звичайні та південні чорноземи. Средньорічна температура коливається від +8,2 0С на півночі до +10,8 0С на півдні. Тривалість вегетаційного періоду від 180 до 210 діб. Средньорічна кількість опадів – від 340 мм на півдні області до 460 мм на півночі.
Чорне море та лікувальні грязі Куяльницького лиману створюють винятково високий рекреаційний потенціал Одещини. У пониззі великих річок (Дунай, Дністер) і лиманів, на морських узбережжях і в шельфовій зоні розташовані високоцінні й унікальні природні комплекси, водно-болотні угіддя, екосистеми, що формують високий біосферний потенціал регіону, який має національне і міжнародне значення. Природні умови сприятливі для вирощування озимої пшениці, кукурудзи, ячменю соняшнику.
Джеймс Кук (англ. James Cook; 27 октября [7 ноября] 1728, Мартон[en], Йоркшир, Англия — 14 февраля 1779, остров Гавайи) — английский военный моряк, путешественник-исследователь, картограф и первооткрыватель, член Королевского общества (1776)[9] и капитан[комм. 1] Королевских ВМС. Возглавлял три кругосветные экспедиции по исследованию Мирового океана. Во время этих экспедиций совершил ряд географических открытий. Обследовал и нанёс на карту малоизвестные и редко посещаемые до него части Ньюфаундленда и восточного побережья Канады, Австралии, Новой Зеландии, западного побережья Северной Америки, Тихого, Индийского и Атлантического океанов. Благодаря тому вниманию, которое Кук уделял картографии, многие из составленных им карт по своей точности и аккуратности не имели аналогов на протяжении многих десятилетий и служили мореплавателям вплоть до второй половины XIX века.
Кук был известен своим терпимым и дружеским отношением к коренным жителям посещавшихся им территорий. Совершил своеобразную революцию в мореплавании, научившись успешно бороться с опасной и широко распространённой в то время болезнью — цингой. Смертность от неё во время его плаваний практически была сведена к нулю. В его плаваниях принимала участие целая плеяда знаменитых мореплавателей и исследователей, таких как Джозеф Бэнкс, Уильям Блай, Джордж Ванкувер, Иоганн Рейнгольд и Георг Форстер.
Відповідь:
Одеська область займає територію Північно-західного Причорномор’я від гирла Дунаю до Тилігульського лиману (довжина морської берегової лінії в межах області перевищує 300 км) і тягнеться від моря на північ, вглиб суші на 200-250 км. На півночі Одеська область межує з Вінницькою та Кіровоградською, на сході – з Миколаївською областями, на заході – з Республікою Молдова, на південному заході – з Румунією. Усього в межах області пролягають 1362 кілометри державного кордону.
Площа Одеської області становить 5,5 % території України (33,3 тис. кв. км). Північна частина області розташована в лісостеповій, а південна – в степовій зоні. У грунтовому покрові переважають звичайні та південні чорноземи. Средньорічна температура коливається від +8,2 0С на півночі до +10,8 0С на півдні. Тривалість вегетаційного періоду від 180 до 210 діб. Средньорічна кількість опадів – від 340 мм на півдні області до 460 мм на півночі.
Чорне море та лікувальні грязі Куяльницького лиману створюють винятково високий рекреаційний потенціал Одещини. У пониззі великих річок (Дунай, Дністер) і лиманів, на морських узбережжях і в шельфовій зоні розташовані високоцінні й унікальні природні комплекси, водно-болотні угіддя, екосистеми, що формують високий біосферний потенціал регіону, який має національне і міжнародне значення. Природні умови сприятливі для вирощування озимої пшениці, кукурудзи, ячменю соняшнику.
Пояснення:
Все