Дайте визначення електроенергетиці: а) Базова складова промисловості, яка забезпечує виробництво, транспортування постачання електроенергії та тепла(у вигляді горячої води або пари)
б) сукупність економічних показників, які характеризують обсяги, структуру видобування розподілу та використання палива й енергії в країні або її частинках
в) промислове підприємство або комплект обладнання для вироблення електроенергії з різних форм первісної енергії
г) сукупність підприємств, що випускають різноманітну продукцію
1.Для начала устанавливаем нивелир в самой нижней точке оврага вертикально по отвесу. Горизонтальная планка должна быть направлена к склону оврага. Отмечаем колышком точку на склоне, на которую направлена горизонтальная планка. Это и будет высота в 1 метр. Далее нивелир перемещаем к колышку и делаем следующий замер. Вторая точка будет выше на 2 метра от самой нижней точки оврага. Таким методом мы измеряем весь овраг.
2.Абсолютная высота-это расстояние между искомой точкой и уровнем поверхности Мирового океана.Чтобы найти эту высоту,надо посмотреть на физическую карту и сравнить цвет искомого объекта со шкалой высот или глубин.
Относительная высота-это разница между вершиной (допустим холма или горы) и основанием,то есть превышение одной точки земли над другой.
3.
План действий «А» (красным).
Посмотрите внимательно все условные обозначения к вашему плану, обычно там присутствует строка: «горизонтали проведены через ** метров», но зачастую эту строку не замечают.
Если такой строки нет, то план действий «Б» (синим):
1. На плане должны быть подписаны некоторые горизонтали, ищем их. В нашем примере подписаны 160, 180 и 200.
2. Считаем количество горизонталей между подписанными. В нашем случае их 10 шт.
Соответственно, высота в 20 метров (200 - 180 = 20) обозначена 10-ю горизонталями, т.е. 20/10 = 2 метра.
4. не знаю.
5.не знаю.
6. в двух направлениях потому что сказано что он просто доехал до холма а не на холм
7.Абсолютная высота местности при движении от реки к сараю возрастает, причем от высоты 160 м до 190 м уклон сильный, т.е. высота повышается резко, далее повышение происходит медленнее следовательно уклон поверхности меньше. Проще идти от сарая к реке (т.е. в обратном направлении) т.к. спускаться всегда легче, чем подниматься в гору. Местность в общем холмистая.
Примечание: изогипсы (параллели) проведение по всей видимости через 2 метра, отсюда и расчет, что максимальный уклон от 160 до 190.
вроде это.
8.Горизонтали на топографической карте показывают высоту местности относительно уровня моря, т.е. абсолютную высоту.
Под планом подписано, что сплошные горизонтали проведены через 2,5 м.
Ближайшая подписанная горизонталь к точке В - 125 м, от нее считаем горизонтали до точки В и определяем высоту. Для лучшего понимания я подписала горизонтали на карте и прикрепила иллюстрацию к ответу. На ней видим, что абсолютная высота точки В - 140 метров.
Объяснение:
А́фрика — другий за площею і населенням материк у світі, після Євразії[1]. Загальна площа континенту становить понад 30,27 млн км², враховуючи прилеглі острови — він займає 5,9 % площі земної поверхні і 20,3 % площі суходолу[2][⇨].Населення континенту, станом на 2020 рік, оцінюється майже в 1,3 млрд (понад 16 % населення світу)[3][4]. Населення Африки є наймолодшим серед усіх континентів; середній вік 2012 року становив 19,7, проти середньосвітового — 30,4[⇨]. Сучасна карта континенту — це велике різноманіття народів, народностей, їхніх традицій, вірувань, культур і мов[⇨].
Континент омивається на сході водами Індійського океану і Червоного моря, на заході — Атлантичного, на півночі — Середземного моря останнього. На північному заході Африка відділена Гібралтарською протокою від Європи, на північному сході — Суецьким каналом і Баб-ель-Мандебською протокою від Азії. Найбільший острів, що відноситься до континенту — Мадагаскар. Африка — єдиний материк, розташований у всіх чотирьох півкулях Землі: Північній, Південній, Східній і Західній[⇨]. Через центральну частину материка проходить екватор, від якого на північ і південь майже симетрично розходяться природні зони [⇨]. Це єдиний материк, що простягнувся від північного до південного субтропічного поясу[5]. В екваторіальному поясі протягом року сонце перебуває близько до зеніту, тому щодня йдуть дощі, що зрошують реліктові дощові ліси узбережжя Гвінейської затоки і западини Конго. На південь і північ від екватора, в субекваторіальному поясі бувають сухий і вологий періоди, що творять неповторну природу саван, серед безкрайніх рівнинних просторів яких декілька мільйонів років тому з'явились наші першопредки (сахельантроп, австралопітек африканський і афарський, людина прямоходяча, уміла і працююча) і від 300—260 тис. років тому проходила перші етапи своєї еволюції людина розумна[⇨]. У районі тропіків, розташовані пустелі, найбільша з яких Сахара. Жива природа континенту своєрідна і неповторна, тут збереглось найбільше видів мегафауни, оскільки вона зазнала найменшого впливу під час четвертинного вимирання. Тваринний світ представлений найбільшим (африканський слон) і найвищим (жирафа) звіром суходолу, чемпіоном з бігу (гепард), найбільшим птахом (африканський страус) та багатьма іншими рекордсменами[6][⇨]. Природа континенту сильно потерпає від широкого спектру екологічних проблем сучасності: опустелювання, вирубуки лісів, дефіциту води тощо. Очікується, що ці проблеми будуть тільки погіршуватись у зв'язку зі змінами клімату. Міжурядова група експертів ООН з питань змін клімату (IPCC) визначила Африку континентом, найбільш вразливим до змін клімату[⇨].
Одні з перших людських цивілізацій, єгипетська та фінікійська, виникли в Північній Африці[⇨]. Впродовж багатьох тисячоліть складної історії на континенті виникали, розквітали та згасали ряд місцевих цивілізацій, відбувались різноманітні міграції, від розселення первісних людей до міграцій банту[⇨]. Останні 500 років континент перебував під європейським впливом, який активізував торгівлю і включив місцеве населення до глобальних процесів, включно з такою ганебною сторінкою історії людства, як трансатлантична работоргівля, що також сприяла заселенню африканцями американського континенту. Наприкінці XIX століття європейські країни колонізували всю Африку, безжально експлуатували природні ресурси континенту та місцеві спільноти[⇨].
Незважаючи на багатство природних ресурсів, континент залишається найбіднішим у перерахунку доходу на душу населення. Частково це пояснюється географічними та демографічними чинниками, частково наслідками європейської колонізації та холодної війни, але переважно недемократичними формами правління та примітивними політичними режимами, що не дозволяють справедливо перерозподіляти дохід від неефективної експлуатації національних багатств всередині громад[7][8][9][10][11]. Економіка континенту поєднує в собі низьку концентрацію національних багатств, наслідки колоніальної епохи, проблеми молодого віку трудових ресурсів та великий потенціал росту в глобальному вимірі[⇨].
На континенті існує 54 незалежні держави, що є членами ООН і об'єднались в регіональну економіко-політичну організацію — Африканський Союз із штаб-квартирою в Аддис-Абебі (Ефіопія). Більшість з них виникли в процесі деколонізації другої половини XX століття й торують свій незалежний шлях крізь невирішені проблеми, що дістались їм від колоніальної епохи. Найбільша за площею держава — Алжир[⇨].