деякі вчені вважають що кук перебуваючи на пароплаві що плив по індійському океану, бачив гори коллер які розташовані на березі антарктиди. встановлено що судно кука було на відстані 50 км від материка а висота гір понад 2400м. чи міг бачити ці гори ато меня из школи вигонят !

Довжина річки — 717 км, площа басейну 22 800 км². Площа водозбору річки Псел на території України становить 16270 км².[2][3] Долина у верхній частині вузька, глибока, з крутими схилами, нижче її ширина досягає 10—15 км, у пониззі — 20 км. Схили долини асиметричні: високі праві (вис. 30 — 70 м) та низькі ліві. Коли ріка добігає смт Шишак гається незвичайне явище: вищий лівий берег — це виняток з правила Г. Коріоліса (Сила Коріоліса), відповідно до якого у північній півкулі праві береги річок вищі. Висота 168 м (вершина).

Заплава розчленована старицями та протоками, на окремих ділянках заболочена. Річище звивисте, розгалужене, ширина річища у нижчій течії до 60 — 80 м. Похил річки 0,23 м/км. Живлення переважно снігове. Середьорічні витрати води, м³/с: біля м. Суми — 23,9; біля м. Гадяч — 34,7 ; біля с. Запсілля — 51,8. Мінералізація води становить: весняна повінь — 632 мг/дм³; літньо-осіння межень — 713 мг/дм³; зимова межень — 749 мг/дм³.[4] Озер 25 км², боліт 190 км². Річка замерзає на початку грудня, скресає до кінця березня.

Довжина 1130 км (з них в Україні 591 км). Площа басейну 88,9 тис. км² (за водозбірною площею Десна посідає друге місце серед приток Дніпра). Площа водозбору річки Десна на території України становить 33820 км²[1][2]. Долина переважно трапецієподібна, у верхній та середній течії асиметрична — з низьким лівим і високим правим берегом; нижче береги пологі, піщані. Заплава заболочена, багато проток, стариць та озер. Річище звивисте, завширшки до 450 м (пересічна ширина 200 м). Глибина річки 2—4 м (максимальна 17 м). Похил річки 1 м/км.

Живлення переважно снігове, навесні часті повені, влітку (в межень) рівень води спадає на 3—4 м. Швидкість течії у межах Київської області дуже висока як для рівнинної річки.

Мінералізація води р. Десна (м. Чернігів) в середньому становить: весняна повінь — 271 мг/дм³; літньо-осіння межень — 351 мг/дм³; зимова межень — 376 мг/дм³[3].

Довжина 775 км (на території України — 261 км), площа басейну 121000 км². Долина Прип'яті у верхів'ї виражена слабо, у пониззі чіткіша. Заплава розвинута на всьому протязі, виділяють дві надзаплавні тераси. Ширина заплави у верхній течії 2—4 км і більше; в окремі роки затоплюється на кілька місяців. У пониззі ширина заплави сягає 10—15 км. Річище у верхів'ї каналізоване; нижче — звивисте, утворює меандри, стариці, багато проток (однією з них сполучена з оз. Нобель); є піщані острови. Ширина річки у верхній течії до 40 м, у середній — 50—70 м, у пониззі 100 — переважно 250 м, при впадінні у Київське водосховище — 4—5 км. Дно піщане та піщано-мулисте. Похил річки 0,08 м/км. Живлення мішане.

Для водного режиму характерна тривала весняна повінь, короткочасна літня межень, що порушується дощовими паводками та майже щорічними осінніми підняттями рівня води. На весну припадає 60—65 % річного стоку, вода підіймається на 1—4 м, на ділянках із звуженою заплавою — на 7 м. Пересічна витрата води в гирлу 450 м³/с. Замерзає на початку грудня, скресає наприкінці березня. Колір води визначається переважанням у басейні річки торфово-болотних ґрунтів. Судноплавна на 577 км, Дніпровсько-Бузьким каналом сполучена з р. Мухавцем (бас. Західного Бугу).

1 Природопо́льзование — использование природных ресурсов в процессе хозяйственной деятельности с целью достижения определённого экономического эффекта.

2 Таким образом, задачи, которые должны решить специалисты в области природопользования, следующие: все средства, формы и методы рационального природопользования необходимо исследовать с целью достижения благоприятных условий жизнедеятельности; разработать мероприятия, направленные на комплексное использование природных ресурсов и обосновать их; научно обосновать экологизацию экономики; разработать методы по обеспечению перехода общества на модель устойчивого развития; сформировать систему органов государственного и регионального управления природопользованием; проанализировать и обобщить имеющийся передовой опыт в области рационального природопользования. Все задачи по рационализации природопользования требуют финансовых средств и эффективных мероприятий. Поскольку задачи, стоящие перед природопользованием достаточно сложны, используются разнообразные методы анализа: системно-структурный; моделирование; балансовый метод; метод затрат-результатов; совокупность приемов оптимизации предельного анализа; теория вероятностей; метод математической статистики; метод принятия решений в условиях риска и неопределенности; программно-целевой метод; нормативный; метод системного анализа; картографический метод.

3 Запове́дник — участок территории, на котором сохраняется в естественном состоянии весь его природный комплекс. Как правило, заповедники закрыты для посещения туристами, но в некоторых из них всё же действует пропускной режим.

4 Состоит из четырех отделений:

«Станично-Луганский заповедник» («Придонцовская пойма») (4,98 км²)

«Стрельцовская степь» (10,36 км²)

«Провальская степь» (5,87 км²) , располагается на территории ЛНР.

«Трёхизбенская степь» (32,81 км²)

5 Определены основные проблемы истощения водных ресурсов. Обоснована актуальность исследования влияния факторов на истощение водных ресурсов. Рассмотрены динамика истощения водных ресурсов и влияние на нее следующих факторов: объемы использования свежей воды, объемы оборотной воды, объемы сбрасываемых загрязненных вод, объемы внутренних возобновляемых вод и процент морских охраняемых территорий. Построены факторные и бесфакторные модели динамики водных ресурсов: линейная многофакторная модель, модель в состояний, авторегрессионные модели. Ряды факторов линейной многофакторной модели исследованы с точки зрения их взаимной корреляции.

6  Схема взаимосвязей между компонентами природного комплекса дана ниже в приложении.

 На примере пустыни мы можем разобрать взаимосвязи между компонентами природного комплекса.

 Пустыни расположены в основном в тропических зонах.Это очень жаркие и засушливые места, с равниной поверхностью, влаги почти нет, осадков выпадает очень мало, рек и озёр тоже нет, следовательно растительность очень скудная, а значит животный мир очень беден.Раз растительность скудная, значит и почвы очень бедны питательными веществами.Отсюда вывод, что все природные компоненты находятся в сложном взаимодействии и зависят друг от друга.

схема 6 ответа прикреплена картинкой

Если была полезна, то подпишись на меня и я с радостью отвечу на твои новые во