Лісосте́п — перехідна природна зона Північної півкулі між зонами мішаних лісів та степу, на якій чергуються ділянки лісу і степу.
У Євразії лісостепи протягуються суцільною смугою із заходу на схід від східних передгір'їв Карпат до Алтаю. У Росії кордон з лісовою зоною проходить через такі міста, як Курськ і Казань. Захід і на схід цієї смуги безперервне простягання лісостепу порушено впливом гір.
Окремі ділянки лісостепів розташовуються в межах Середньодунайської рівнини, ряду міжгірських улоговин Південного Сибіру, Північного Казахстану, в Монголії і на Далекому Сході, а також займають частину рівнини Сунляо на північному сході Китаю.
У Північній Америці лісостепу простягаються з півночі на південь, через Великі рівнини, до 38 ° пн.ш.
Клімат лісостепу помірний, зазвичай з помірно жарким літом і помірно прохолодною зимою. Випаровування трохи переважає над опадами.
Лісостеп при русі на південь поступово містить все менше дерев і все більше степових ділянок, клімат стає спекотніше, опадів — менше, і лісостеп переходить в степ. При русі на північ відбуваються зворотні процеси, опадів стає більше, клімат — прохолодніше, і лісостеп переходить в лісову зону. Дерева які можна побачити: дика груша, дуб, осика, бук,вільха, граб, клен, липа.
Крупных рек в Южной части Европы нет. Наиболее значительные — Тахо, Гвадиана и Гвадалквивир на Пиренейском полуострове, Тибр и По — на Апеннинском.Питаются реки преимущественно дождевыми водами. Высокое половодье наступает зимой, летом они сильно мелеют, а некоторые — даже пересыхают. Озёра Средиземноморья очень разнообразны по происхождению котловин. На Апеннинском полуострове встречаются вулканические озёра — маары. В карах альпийских высокогорий много мелких ледниковых озёр. Крупные озёра располагаются ниже, в среднегорьях, и лежат в древних ледниковых долинах. В межгорной впадине на южных склонах Альп находится самое глубокое озеро Европы — Комо ( 410 м).
Лісосте́п — перехідна природна зона Північної півкулі між зонами мішаних лісів та степу, на якій чергуються ділянки лісу і степу.
У Євразії лісостепи протягуються суцільною смугою із заходу на схід від східних передгір'їв Карпат до Алтаю. У Росії кордон з лісовою зоною проходить через такі міста, як Курськ і Казань. Захід і на схід цієї смуги безперервне простягання лісостепу порушено впливом гір.
Окремі ділянки лісостепів розташовуються в межах Середньодунайської рівнини, ряду міжгірських улоговин Південного Сибіру, Північного Казахстану, в Монголії і на Далекому Сході, а також займають частину рівнини Сунляо на північному сході Китаю.
У Північній Америці лісостепу простягаються з півночі на південь, через Великі рівнини, до 38 ° пн.ш.
Клімат лісостепу помірний, зазвичай з помірно жарким літом і помірно прохолодною зимою. Випаровування трохи переважає над опадами.
Лісостеп при русі на південь поступово містить все менше дерев і все більше степових ділянок, клімат стає спекотніше, опадів — менше, і лісостеп переходить в степ. При русі на північ відбуваються зворотні процеси, опадів стає більше, клімат — прохолодніше, і лісостеп переходить в лісову зону. Дерева які можна побачити: дика груша, дуб, осика, бук,вільха, граб, клен, липа.
Объяснение:
Крупных рек в Южной части Европы нет. Наиболее значительные — Тахо, Гвадиана и Гвадалквивир на Пиренейском полуострове, Тибр и По — на Апеннинском.Питаются реки преимущественно дождевыми водами. Высокое половодье наступает зимой, летом они сильно мелеют, а некоторые — даже пересыхают. Озёра Средиземноморья очень разнообразны по происхождению котловин. На Апеннинском полуострове встречаются вулканические озёра — маары. В карах альпийских высокогорий много мелких ледниковых озёр. Крупные озёра располагаются ниже, в среднегорьях, и лежат в древних ледниковых долинах. В межгорной впадине на южных склонах Альп находится самое глубокое озеро Европы — Комо ( 410 м).
Объяснение: