Регіональна економічна і соціальна географія світу є складовою суспільної географії і у своїй еволюції пов’язана з розвитком багатьох суміжних наук:
- фізичної географії, інформація якої необхідна для господарської оцінки природних умов і ресурсів, аналізу їх раціонального використання. Цей зв’язок найяскравіше виявляється у країнознавчому аспекті, який, характеризуючи окремі регіони і країни, має виняткове значення в дослідженні тектонічної будови території та районів видобування корисних копалин, кліматичних умов та типів ведення сільського господарства, географічного положення та найбільш розвинутих видів транспорту тощо;
- економічної теорії, напрацювання якої мають для регіональної географії загальнотеоретичне значення;
- галузевої економіки, яка, вивчаючи умови виробництва, розвитку та організацію окремих галузей господарства, досліджуючи їх техніко-економічні особливості, принципи і фактори розміщення, з багатьох питань контактує з регіональною економічною і соціальною географією світу;
- країнознавства, яке систематизує різноманітні дані про природу, населення, господарство, культуру, соціально-політичну організацію країн світу і становить основну фактажу базу для регіональної економічної і соціальної географії характеризуючи головні особливості регіонів і країн світу;
- географія світового господарства, що є теоретичною базою комплексної характеристики господарства регіону, розміщення його продуктивних сил, основних зовнішньоекономічних зв’язків тощо;
- статистики, використовуючи її дані з метою географічного аналізу;
- демографії, етнографії, географії населення, соціологічних досліджень населення, в тому числі щодо умов його життя, відтворення, трудової діяльності та відпочинку;
- політичної географії, рекреаційної географії, географії сфери послуг та інших прикладних географічних наук;
- економічної картографії. Економічна карта є органічною частиною та інструментом економіко-географічного дослідження будь-якої території, а також його результатом.
Завдяки тісним міждисциплінарним зв’язкам регіональна економічна і соціальна географія світу постійно поповнює свій теоретичний та методичний апарат новими досягненнями інших галузей науки, водночас збагачуючи їх своїми теоретичними положеннями, поняттями, методичними прийомами тощо.
Россия — один из ключевых участников международных отношений. В качестве одного из пяти постоянных членов Совета безопасности ООН Россия наравне с остальными постоянными членами Совета Безопасности ООН несёт особую ответственность за поддержание международного мира и безопасности. Россия входит также в «Большую двадцатку» экономически развитых государств, ранее также входила в «Большую восьмёрку» (с 2014 года формат приостановлен, сменившись «Большой семёркой», не включающей Россию), является членом многих других международных организаций, включая Совет Европы и ОБСЕ. Особое место занимают организации, созданные на пространстве бывшего СССР в основном при ведущей роли России: СНГ, ЕАЭС, ОДКБ, ШОС.
Россия вместе с Белоруссией составляют Союзное государство России и Белоруссии.
Россия установила дипломатические отношения со 190 ныне существующими государствами — членами ООН[1].
В настоящее время Россия поддерживает дипломатические отношения со 190 государствами — членами ООН, а также с наблюдателями при ООН:
Святой Престол — субъект, в статусе persona sui generis, владеющий собственной вс суверенной территорией Ватикан;
Европейский союз;
Мальтийский орден;
Государство Палестина.
и частично признанными государствами:
Абхазия;
Южная Осетия.
Из государств — членов ООН Россия не имеет дипломатических отношений со следующими государствами:
Бутан;
Соломоновы Острова.
Из государств — членов ООН Россия прекратила дипломатические отношения со следующими государствами:
Грузия (2 сентября 2008 года).
Международное сообщество признало Россию государством-продолжателем СССР. Это означает, что, с международно-правовой точки зрения, Россия и СССР — одно и то же государство (в отличие от понятия «правопреемник», подразумевающего смену одного государства другим). Благодаря этому Россия продолжила осуществление всех международных прав и выполнение международных обязательств СССР. Среди них особенно важны статус постоянного члена Совета Безопасности ООН, членство в других международных организациях, права и обязательства по международным договорам, имуществу и долгам перед другими государствами.
Регіональна економічна і соціальна географія світу є складовою суспільної географії і у своїй еволюції пов’язана з розвитком багатьох суміжних наук:
- фізичної географії, інформація якої необхідна для господарської оцінки природних умов і ресурсів, аналізу їх раціонального використання. Цей зв’язок найяскравіше виявляється у країнознавчому аспекті, який, характеризуючи окремі регіони і країни, має виняткове значення в дослідженні тектонічної будови території та районів видобування корисних копалин, кліматичних умов та типів ведення сільського господарства, географічного положення та найбільш розвинутих видів транспорту тощо;
- економічної теорії, напрацювання якої мають для регіональної географії загальнотеоретичне значення;
- галузевої економіки, яка, вивчаючи умови виробництва, розвитку та організацію окремих галузей господарства, досліджуючи їх техніко-економічні особливості, принципи і фактори розміщення, з багатьох питань контактує з регіональною економічною і соціальною географією світу;
- країнознавства, яке систематизує різноманітні дані про природу, населення, господарство, культуру, соціально-політичну організацію країн світу і становить основну фактажу базу для регіональної економічної і соціальної географії характеризуючи головні особливості регіонів і країн світу;
- географія світового господарства, що є теоретичною базою комплексної характеристики господарства регіону, розміщення його продуктивних сил, основних зовнішньоекономічних зв’язків тощо;
- статистики, використовуючи її дані з метою географічного аналізу;
- демографії, етнографії, географії населення, соціологічних досліджень населення, в тому числі щодо умов його життя, відтворення, трудової діяльності та відпочинку;
- політичної географії, рекреаційної географії, географії сфери послуг та інших прикладних географічних наук;
- економічної картографії. Економічна карта є органічною частиною та інструментом економіко-географічного дослідження будь-якої території, а також його результатом.
Завдяки тісним міждисциплінарним зв’язкам регіональна економічна і соціальна географія світу постійно поповнює свій теоретичний та методичний апарат новими досягненнями інших галузей науки, водночас збагачуючи їх своїми теоретичними положеннями, поняттями, методичними прийомами тощо.
Россия — один из ключевых участников международных отношений. В качестве одного из пяти постоянных членов Совета безопасности ООН Россия наравне с остальными постоянными членами Совета Безопасности ООН несёт особую ответственность за поддержание международного мира и безопасности. Россия входит также в «Большую двадцатку» экономически развитых государств, ранее также входила в «Большую восьмёрку» (с 2014 года формат приостановлен, сменившись «Большой семёркой», не включающей Россию), является членом многих других международных организаций, включая Совет Европы и ОБСЕ. Особое место занимают организации, созданные на пространстве бывшего СССР в основном при ведущей роли России: СНГ, ЕАЭС, ОДКБ, ШОС.
Россия вместе с Белоруссией составляют Союзное государство России и Белоруссии.
Россия установила дипломатические отношения со 190 ныне существующими государствами — членами ООН[1].
В настоящее время Россия поддерживает дипломатические отношения со 190 государствами — членами ООН, а также с наблюдателями при ООН:
Святой Престол — субъект, в статусе persona sui generis, владеющий собственной вс суверенной территорией Ватикан;
Европейский союз;
Мальтийский орден;
Государство Палестина.
и частично признанными государствами:
Абхазия;
Южная Осетия.
Из государств — членов ООН Россия не имеет дипломатических отношений со следующими государствами:
Бутан;
Соломоновы Острова.
Из государств — членов ООН Россия прекратила дипломатические отношения со следующими государствами:
Грузия (2 сентября 2008 года).
Международное сообщество признало Россию государством-продолжателем СССР. Это означает, что, с международно-правовой точки зрения, Россия и СССР — одно и то же государство (в отличие от понятия «правопреемник», подразумевающего смену одного государства другим). Благодаря этому Россия продолжила осуществление всех международных прав и выполнение международных обязательств СССР. Среди них особенно важны статус постоянного члена Совета Безопасности ООН, членство в других международных организациях, права и обязательства по международным договорам, имуществу и долгам перед другими государствами.