Україна має загалом рівнинний характер поверхні: 70 % її займають низовини і 25 % - височини. Лише 5 % площі країни зайняті горами, що здіймаються на крайньому півдні і заході. Рівнинна частина країни має загальний похил з півночі на південь та із заходу і сходу до Дніпра. Про це свідчить напрямок течій найбільших річок та їх приток. Абсолютні висоти території коливаються від - 5 м (рівень води в Куяльницькому лимані) до 2 061 м (г. Говерла). Такий рельєф зумовлений тривалою історією геологічного розвитку території, дією внутрішніх і зовнішніх сил Землі. Найбільші (Східноєвропейська рівнина, Українські Карпати, Кримські гори) і великі (окремі низовини, височини, гірські хребти і масиви) форми рельєфу утворилися головним чином внаслідок внутрішніх процесів, тому мають зв'язок з основними тектонічними структурами.
Контине́нт (от лат. continens — объемлющий, непрерывный) — крупный массив земной коры, большая часть которого не покрыта океаном, а окраины находятся ниже уровня океана[1].
В геологическом смысле континент соответствует крупному блоку коры континентального типа и включает в себя кроме суши также территорию прилегающей материковой окраины, шельфа, и находящихся на нём островов[1]. Очертания континентов меняются в геологическом времени. Материки, существовавшие на Земле в прежние эпохи, называются палеоконтинентами.
Как равнозначный[2] либо близкий к понятию «континент» также употребляется термин «матери́к»[3].
Україна має загалом рівнинний характер поверхні: 70 % її займають низовини і 25 % - височини. Лише 5 % площі країни зайняті горами, що здіймаються на крайньому півдні і заході. Рівнинна частина країни має загальний похил з півночі на південь та із заходу і сходу до Дніпра. Про це свідчить напрямок течій найбільших річок та їх приток. Абсолютні висоти території коливаються від - 5 м (рівень води в Куяльницькому лимані) до 2 061 м (г. Говерла). Такий рельєф зумовлений тривалою історією геологічного розвитку території, дією внутрішніх і зовнішніх сил Землі. Найбільші (Східноєвропейська рівнина, Українські Карпати, Кримські гори) і великі (окремі низовини, височини, гірські хребти і масиви) форми рельєфу утворилися головним чином внаслідок внутрішніх процесів, тому мають зв'язок з основними тектонічними структурами.
В геологическом смысле континент соответствует крупному блоку коры континентального типа и включает в себя кроме суши также территорию прилегающей материковой окраины, шельфа, и находящихся на нём островов[1]. Очертания континентов меняются в геологическом времени. Материки, существовавшие на Земле в прежние эпохи, называются палеоконтинентами.
Как равнозначный[2] либо близкий к понятию «континент» также употребляется термин «матери́к»[3].