К этому региону относится та часть Северной Америки, которая лежит севернее тропика, острова Алеутские и Ванкувер (в Тихом океане), Ньюфаундленд, Гренландия и Бермудские (в Атлантике). Южная граница полцарства является одновременно северной границей Неогейского царства.
Рельеф Северной Америки определяется меридиональным хребтом Кордильер, тянущимся от Аляски до Панамского перешейка. На распределении животных сказывается дивергенция Кордильер, начинающаяся с широты 52°, в результате которой образуются два хребта: восточный, именуемый Скалистыми горами, и западный, названный Сьерра-Невада. Между ними располагается плоскогорье Большого бассейна, изрезанное каньонами. На востоке материка возвышаются горы Аппалачи. К северо-западу от них находится котловина Великих озер (Верхнее, Мичиган, Гурон, Эри и Онтарио).
В связи с громадной протяженностью материка с севера на юг в Северной Америке встречаются все типы климатов, кроме тропического. Климат тихоокеанского побережья мягче, чем атлантического.
По характеру растительности выделяются зоны тундры, тайги, широколиственных лесов, прерий. Субтропические хвойно-широколиственные леса простираются вдоль тихоокеанского побережья на западных склонах Сьерра-Невады и в Калифорнии. Субтропические пустыни занимают Мексиканское нагорье и прилежащие районы к северу от него. Это страна кактусов. Растительный покров здесь сильно нарушен деятельностью человека, в особенности в зоне широколиственных лесов на востоке и в прериях. Нетронутая природа в большинстве случаев сохранилась в национальных парках США и Канады.
Наиболее разнообразная фауна, в частности позвоночных, сосредоточена в южных районах, где самые благоприятные условия обитания. К северу это разнообразие постепенно, хотя и неравномерно, уменьшается до тех пор, пока не ограничится очень обедненной северной фауной, сходной с таковой в Северной Пале-арктике. На юге фауна Неарктики образует сложный переход к неотропической фауне (рис. 150).
Млекопитающие Северной Америки представлены 3 эндемичными и большим количеством широко распространенных семейств. Из сумчатых присутствует американский опоссум (Didelphis), распространенный от Южной Канады до севера Южной Америки. Насекомоядные очень своеобразны. Это многочисленные кротовые из родов, не встречающихся в Старом Свете: Scapanus, Scalopus, Neurotrichus и др. Причудливый звездонос (Condylura cristata) имеет на рыльце 22 мягких мясистых подвижных голых луча.
2) Китай в VIII—VI вв. до н. э.
Период царствования Пин вана (770—720) был переломным в истории государства Чжоу. В этот период, как отмечает Сыма Цянь, «дом Чжоу клонился к упадку и ослабевал. Среди чжухоу (правителей царств) сильные поглощали слабых. Начали возвеличиваться царства Ци, Чу, Цинь и Цзинь. Власть осуществлялась тем, кто был гегемоном». Этот процесс поглощения сильными царствами слабых расшатал основы государства Чжоу; в то же время богатела кучка рабовладельцев, народ нищал, кочевые племена не видели уже в Чжоу прежнего грозного противника.
Развитие производительных сил
В период Восточного Чжоу происходят крупные изменения в экономической и политической жизни страны. Развиваются производительные силы общества в связи с применением железа для изготовления орудий труда (с VII в. до н. э.). О распространении железа в VI в. до н. э. свидетельствует тот факт, что, например, население царства Цзинь в отдельных случаях обязано было в виде налога поставлять железо. К этому времени появляются и земледельческие орудия из железа.
Применение железа расширило масштабы земледельческого производства, повысило производительность труда, улучшив обработку земли. Более широко стаиспользоваться в земледелии тягловый скот.
В связи с распространением железа развивается ремесло; оно поднимается на более высокую ступень по сравнению с ремеслом периода Шан (Инь) и Западного Чжоу; продукция ремесленного производства стала более совершенной и более разнообразной.
объяснение: ірак розташований на стику середземноморського геосинклінального пояса з аравійською частиною африканської (африкано-аравійської) платформи і включає три основних елементи: північно-східну частину африканської платформи, месопотамський крайовий прогин та зовнішню міогеосинклінальну зону загросу. сейсмічність іраку відрізняється надзвичайною контрастністю і нерегулярністю сейсмічного режиму. найбільш високосейсмічна зона хребта загрос.
більша частина країни являє собою окраїну африкано-аравійської платформи, де розвинені недислоковані осадові відклади фанерозойського чохла потужністю 6,0-7,5 тисяч метрів. головна частина платформної частини — антекліза рутба, в ядрі якої на поверхню витіснені тріасові строкаті континентальні осади, глибина залягання докембрійського у склепінчастій частині антеклізи рутба 2-3 км. месопотамський крайовий прогин (північно-східна частина країни) створений потужною товщею теригенних, карбонатних та гідрохімічних осадів олігоцен-антропогенового віку. потужність осадового мезозойсько-кайнозойського чохла становить 12-15 тисяч метрів. зона загросу (на крайньому північному-сході країни) характерна складною лускувато-насувною будовою і розвитком вузьких і довгих (до 300 км) асиметричних складок утворених флішевими та карбонатними крейди-палеогену. насувна зона має ширину 10-12 км, являє собою три насунені одна на одну пластини відкладів крейдового і палеогенового періоду.
залізо- загальні запаси залізних руд невеликі (близько 30 мільйонів тонн). родовища належать до осадового і скарнового типів. поліметали — родовища свинцево-цинкових руд належать до скарнового і гідротермально-метасоматичного типів. запаси свинцю і цинку в перерахунку на метал відповідно становлять 25 і 145 тисяч тонн. фосфорити — запаси p2o5 в іраку становлять 5,4 % від світових. ірак володіє великими ресурсами фосфору в фосфоритах. ресурси зернистих фосфоритів в країні станом на 1998 р становлять 2,13 % світових (бл. 0,8 млрд т). найбільші родовища — акашат і ер-рутба, які представлені пластами потужністю 0,5-10 м. розвідані багаті родовища фосфоритів ер-рутба, що містять також уран. сірка — за запасами самородної сірки (запаси — близько 250 мільйонів тонн), ірак займає одне з провідних місць у світі. багаті родовища сірки локалізовані в месопотамському крайовому прогині в районі мосула. родовища сірки — мішрак, ель-фатха і лазага, укладені в карбонатних відкладах міоцену у вигляді пластоподібних тіл сумарною потужністю близько 70 метрів. сіль — на півночі, в межах складчастої зони, розташовані родовища кам'яної солі, які розробляються для місцевих потреб. буровугільні родовища розвідані в районі кіркука, заху і в горах хамрін, бітуму поблизу мосула. виявлені також срібло, хром, марганець, уран, в іраку є величезні запаси таких будівельних матеріалів, як мармур, вапняк, кварцовий пісок, доломіт, гіпс, глини різних типів.
Рельеф Северной Америки определяется меридиональным хребтом Кордильер, тянущимся от Аляски до Панамского перешейка. На распределении животных сказывается дивергенция Кордильер, начинающаяся с широты 52°, в результате которой образуются два хребта: восточный, именуемый Скалистыми горами, и западный, названный Сьерра-Невада. Между ними располагается плоскогорье Большого бассейна, изрезанное каньонами. На востоке материка возвышаются горы Аппалачи. К северо-западу от них находится котловина Великих озер (Верхнее, Мичиган, Гурон, Эри и Онтарио).
В связи с громадной протяженностью материка с севера на юг в Северной Америке встречаются все типы климатов, кроме тропического. Климат тихоокеанского побережья мягче, чем атлантического.
По характеру растительности выделяются зоны тундры, тайги, широколиственных лесов, прерий. Субтропические хвойно-широколиственные леса простираются вдоль тихоокеанского побережья на западных склонах Сьерра-Невады и в Калифорнии. Субтропические пустыни занимают Мексиканское нагорье и прилежащие районы к северу от него. Это страна кактусов. Растительный покров здесь сильно нарушен деятельностью человека, в особенности в зоне широколиственных лесов на востоке и в прериях. Нетронутая природа в большинстве случаев сохранилась в национальных парках США и Канады.
Наиболее разнообразная фауна, в частности позвоночных, сосредоточена в южных районах, где самые благоприятные условия обитания. К северу это разнообразие постепенно, хотя и неравномерно, уменьшается до тех пор, пока не ограничится очень обедненной северной фауной, сходной с таковой в Северной Пале-арктике. На юге фауна Неарктики образует сложный переход к неотропической фауне (рис. 150).
Млекопитающие Северной Америки представлены 3 эндемичными и большим количеством широко распространенных семейств. Из сумчатых присутствует американский опоссум (Didelphis), распространенный от Южной Канады до севера Южной Америки. Насекомоядные очень своеобразны. Это многочисленные кротовые из родов, не встречающихся в Старом Свете: Scapanus, Scalopus, Neurotrichus и др. Причудливый звездонос (Condylura cristata) имеет на рыльце 22 мягких мясистых подвижных голых луча.
2) Китай в VIII—VI вв. до н. э.
Период царствования Пин вана (770—720) был переломным в истории государства Чжоу. В этот период, как отмечает Сыма Цянь, «дом Чжоу клонился к упадку и ослабевал. Среди чжухоу (правителей царств) сильные поглощали слабых. Начали возвеличиваться царства Ци, Чу, Цинь и Цзинь. Власть осуществлялась тем, кто был гегемоном». Этот процесс поглощения сильными царствами слабых расшатал основы государства Чжоу; в то же время богатела кучка рабовладельцев, народ нищал, кочевые племена не видели уже в Чжоу прежнего грозного противника.
Развитие производительных сил
В период Восточного Чжоу происходят крупные изменения в экономической и политической жизни страны. Развиваются производительные силы общества в связи с применением железа для изготовления орудий труда (с VII в. до н. э.). О распространении железа в VI в. до н. э. свидетельствует тот факт, что, например, население царства Цзинь в отдельных случаях обязано было в виде налога поставлять железо. К этому времени появляются и земледельческие орудия из железа.
Применение железа расширило масштабы земледельческого производства, повысило производительность труда, улучшив обработку земли. Более широко стаиспользоваться в земледелии тягловый скот.
В связи с распространением железа развивается ремесло; оно поднимается на более высокую ступень по сравнению с ремеслом периода Шан (Инь) и Западного Чжоу; продукция ремесленного производства стала более совершенной и более разнообразной.
ответ: ірак
объяснение: ірак розташований на стику середземноморського геосинклінального пояса з аравійською частиною африканської (африкано-аравійської) платформи і включає три основних елементи: північно-східну частину африканської платформи, месопотамський крайовий прогин та зовнішню міогеосинклінальну зону загросу. сейсмічність іраку відрізняється надзвичайною контрастністю і нерегулярністю сейсмічного режиму. найбільш високосейсмічна зона хребта загрос.
більша частина країни являє собою окраїну африкано-аравійської платформи, де розвинені недислоковані осадові відклади фанерозойського чохла потужністю 6,0-7,5 тисяч метрів. головна частина платформної частини — антекліза рутба, в ядрі якої на поверхню витіснені тріасові строкаті континентальні осади, глибина залягання докембрійського у склепінчастій частині антеклізи рутба 2-3 км. месопотамський крайовий прогин (північно-східна частина країни) створений потужною товщею теригенних, карбонатних та гідрохімічних осадів олігоцен-антропогенового віку. потужність осадового мезозойсько-кайнозойського чохла становить 12-15 тисяч метрів. зона загросу (на крайньому північному-сході країни) характерна складною лускувато-насувною будовою і розвитком вузьких і довгих (до 300 км) асиметричних складок утворених флішевими та карбонатними крейди-палеогену. насувна зона має ширину 10-12 км, являє собою три насунені одна на одну пластини відкладів крейдового і палеогенового періоду.
залізо- загальні запаси залізних руд невеликі (близько 30 мільйонів тонн). родовища належать до осадового і скарнового типів. поліметали — родовища свинцево-цинкових руд належать до скарнового і гідротермально-метасоматичного типів. запаси свинцю і цинку в перерахунку на метал відповідно становлять 25 і 145 тисяч тонн. фосфорити — запаси p2o5 в іраку становлять 5,4 % від світових. ірак володіє великими ресурсами фосфору в фосфоритах. ресурси зернистих фосфоритів в країні станом на 1998 р становлять 2,13 % світових (бл. 0,8 млрд т). найбільші родовища — акашат і ер-рутба, які представлені пластами потужністю 0,5-10 м. розвідані багаті родовища фосфоритів ер-рутба, що містять також уран. сірка — за запасами самородної сірки (запаси — близько 250 мільйонів тонн), ірак займає одне з провідних місць у світі. багаті родовища сірки локалізовані в месопотамському крайовому прогині в районі мосула. родовища сірки — мішрак, ель-фатха і лазага, укладені в карбонатних відкладах міоцену у вигляді пластоподібних тіл сумарною потужністю близько 70 метрів. сіль — на півночі, в межах складчастої зони, розташовані родовища кам'яної солі, які розробляються для місцевих потреб. буровугільні родовища розвідані в районі кіркука, заху і в горах хамрін, бітуму поблизу мосула. виявлені також срібло, хром, марганець, уран, в іраку є величезні запаси таких будівельних матеріалів, як мармур, вапняк, кварцовий пісок, доломіт, гіпс, глини різних типів.