Питание и режим реки Волги - весьма интересный вопрос. Процесс оледенения реки начинается в ноябре-декабре. Около 200-260 дней водный поток остается свободным ото льда. Вскрытие начинает происходить с района Астрахани в марте, в середине апреля оттаивание завершается уже возле устья. До постройки плотин река постоянно разливалась в конце весны, а летом начинала мелеть. Однако уже после создания водохранилищ уровень воды сильно поднимается. Поэтому часто приходится увеличивать плотины. Хозяйственное использование реки Волга (питание реки сильно зависит от снеговых вод удовлетворять потребности громадных гидроэлектростанций. Поток позволяет перевозить огромные грузы и осуществлять пассажирские перевозки. Процесс ловли рыбы устраивает всех, причем как любителей, так и профессионалов – поймать в естественном водоеме можно воблу, осетра, судака и т. д. Жидкость из водохранилищ, как правило, берется для орошения земель; а те воды, которые потребляет гидростанция, дают достаточно большое количество электроэнергии. Режим реки Волги характеризуется следующими данными: замерзает река в верхнем и среднем течении в конце ноября, а в низовьях в начале декабря. Свободной ото льда она бывает около 200, а близ Астрахани около 260 дней. Вскрывается Волга у Астрахани в середине марта, к середине же апреля освобождается ото льда до самого истока. Раньше Волга разливалась весной, а летом сильно мелела; после постройки водохранилищ вода накапливается в них и по мере надобности пропускается через плотины.
Гіпермаркет Знань>>Географія>>Географія 7 клас>>Води суходолу. Основні річкові системи. Великі озера, їх походження Північна Америка багата на внутрішні води. Тут ротікає одна з найбільших річок земної кулі - Міссісіпі, розташоване найбільше прісноводне озеро Землі - Верхнє. Північноамериканські льодовики поступаються площею тільки льодовикам Антарктиди. Є на континенті болота та значні запаси підземних вод. Але розподілені води на території материка дуже нерівномірно. Річки. На великих просторах заходу, особливо у південно-західній частині континенту, річок дуже мало. Подекуди їх зовсім немає. А на південному сході річкова мережа, навпаки, густа. За винятком басейну внутрішнього стоку, що розташований на південному заході материка, усі річки несуть свої води до трьох океанів. Більшість річок належить до басейнів Атлантичного і Північного Льодовитого океанів. Переважно це рівнинні річки, які живляться здебільшого дощовими і талими сніговими водами. Серед річок басейну Атлантичного океану виділяється Міссісіпі , назва якої в перекладі з індіанської мови означає велика річка. Це справді найбільша ріка Північної Америки, басейн якої охоплює шосту частину континенту, і одна з найбільших у світі. На карті Міссісіпі разом із своїми притоками нагадує могутнє дерево, «стовбуром» якого є власне Міссісіпі, а «гілками» - Міссурі та Огайо. Міссісіпі бере початок із невеликого озера на півночі США, де несе свої води, утворюючи пороги й перекати. Тому річка тут не судноплавна. Нижче місця впадіння в Міссісіпі притоки Міссур гається величне видовище. Два могутні потоки, завширшки близько кілометра кожний, течуть, не перемішуючись, протягом 150 — 180 км. Порівняно чиста та світла вода Міссісіпі тече вздовж лівого берега. Поступово вона зливається з каламутними водами Міссурі, забарвлюючись у жовтуватий колір . Після впадіння Огайо - найповноводнішої притоки - об'єм води в Міссісіпі зростає більш як удвічі. Ширина її в цьому місці сягає понад 2 км. Річище стає звивистим, у ньому утворюється багато островів. Упадаючи в Мексиканську затоку, Міссісіпі утворює дельту, що за розмірами перевищує площу таких центральноамериканських держав, як Сальвадор, Гаїті, Ямайка та ін. Щорічно дельта зростає на 25-100 м, просуваючись далі в затоку. Річки басейну Тихого океану беруть початок у Кордильєрах і течуть у вузьких і глибоких ущелинах. Усі вони відносно короткі й бурхливі, на півночі часто багатоводні завдяки достатнім запасам вологи у льодовиках. Але з просуванням на південь багато річок, що живляться талими сніговими і дощовими водами, у літній період пересихають. Річки басейну Тихого океану мають великі запаси гідроенергії. Особливо виділяється під цим оглядом найповноводніша з річок басейну - Колумбія, на якій збудовано кілька гідроелектро¬станцій. Серед великих річок також Юкон і Колорадо. Озера. На континенті насамперед виділяють п'ять значних за: розмірами озер - Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо. Вони величезними сходинками спускаються до Атлантики і віддають їй свою воду через річку Святого Лаврентія. Це - Великі озеро,, улоговини яких утворилися в тектонічних прогинах, а потім були поглиблені давнім льодовиком. Великі озера є важливим джерелом прісної води. Окрім того, вони ніколи повністю не замерзають, тому цілий рік придатні для судноплавства. Усі озера з'єднані між собою відносно короткими річками. Та, що з'єднує Ері й Онтаріо, - Ніагара дала назву всесвітньо відомому Ніагарському водоспаду.
Дивовижні об'єкти і явища «Вода, що гуркоче». Саме так мовою місцевих індіанців перекладається назва Ніагара. І справді, шум води, що падає, можна почути на відстані 25 км, а ті, що перебувають біля водоспаду, змушені кричати, аби почути один одного. Водяний пил піднімається на висо¬ту до 100 м. Острів Козиний поділяє водоспад на два потоки. Лівий, канадський, має форму підкови, досягає 48 м заввишки. Через цю частину водоспаду проходить близько 95 % усього об'єму води Ніагари. Права частина водоспаду, яка належить США, має висоту 51 м. Ніагарський водоспад - один із найпотужніших у світі. Якби водою, що за добу протікає через водоспад, заповнити залізничні цистерни, то утворений ними ланцюг тричі оперезав би земну кулю. Значні за площею озера розташовані й на північному заході материка. У їхньому утворенні також брав участь давній льодовик. Кілька безстічних залишкових озер є на нагір'ї Великий Басейн. У наш час, утративши стік в океан, майже всі вони стали солоними. Найбільшим серед них є Велике Солоне озеро.
Північна Америка багата на внутрішні води. Тут ротікає одна з найбільших річок земної кулі - Міссісіпі, розташоване найбільше прісноводне озеро Землі - Верхнє. Північноамериканські льодовики поступаються площею тільки льодовикам Антарктиди. Є на континенті болота та значні запаси підземних вод. Але розподілені води на території материка дуже нерівномірно.
Річки. На великих просторах заходу, особливо у південно-західній частині континенту, річок дуже мало. Подекуди їх зовсім немає. А на південному сході річкова мережа, навпаки, густа.
За винятком басейну внутрішнього стоку, що розташований на південному заході материка, усі річки несуть свої води до трьох океанів. Більшість річок належить до басейнів Атлантичного і Північного Льодовитого океанів. Переважно це рівнинні річки, які живляться здебільшого дощовими і талими сніговими водами.
Серед річок басейну Атлантичного океану виділяється Міссісіпі , назва якої в перекладі з індіанської мови означає велика річка. Це справді найбільша ріка Північної Америки, басейн якої охоплює шосту частину континенту, і одна з найбільших у світі.
На карті Міссісіпі разом із своїми притоками нагадує могутнє дерево, «стовбуром» якого є власне Міссісіпі, а «гілками» - Міссурі та Огайо. Міссісіпі бере початок із невеликого озера на півночі США, де несе свої води, утворюючи пороги й перекати. Тому річка тут не судноплавна. Нижче місця впадіння в Міссісіпі притоки Міссур гається величне видовище. Два могутні потоки, завширшки близько кілометра кожний, течуть, не перемішуючись, протягом 150 — 180 км. Порівняно чиста та світла вода Міссісіпі тече вздовж лівого берега. Поступово вона зливається з каламутними водами Міссурі, забарвлюючись у жовтуватий колір .
Після впадіння Огайо - найповноводнішої притоки - об'єм води в Міссісіпі зростає більш як удвічі. Ширина її в цьому місці сягає понад 2 км. Річище стає звивистим, у ньому утворюється багато островів. Упадаючи в Мексиканську затоку, Міссісіпі утворює дельту, що за розмірами перевищує площу таких центральноамериканських держав, як Сальвадор, Гаїті, Ямайка та ін. Щорічно дельта зростає на 25-100 м, просуваючись далі в затоку.
Річки басейну Тихого океану беруть початок у Кордильєрах і течуть у вузьких і глибоких ущелинах. Усі вони відносно короткі й бурхливі, на півночі часто багатоводні завдяки достатнім запасам вологи у льодовиках. Але з просуванням на південь багато річок, що живляться талими сніговими і дощовими водами, у літній період пересихають. Річки басейну Тихого океану мають великі запаси гідроенергії. Особливо виділяється під цим оглядом найповноводніша з річок басейну - Колумбія, на якій збудовано кілька гідроелектро¬станцій. Серед великих річок також Юкон і Колорадо.
Озера. На континенті насамперед виділяють п'ять значних за: розмірами озер - Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо. Вони величезними сходинками спускаються до Атлантики і віддають їй свою воду через річку Святого Лаврентія. Це - Великі озеро,, улоговини яких утворилися в тектонічних прогинах, а потім були поглиблені давнім льодовиком. Великі озера є важливим джерелом прісної води. Окрім того, вони ніколи повністю не замерзають, тому цілий рік придатні для судноплавства.
Усі озера з'єднані між собою відносно короткими річками. Та, що з'єднує Ері й Онтаріо, - Ніагара дала назву всесвітньо відомому Ніагарському водоспаду.
Дивовижні об'єкти і явища
«Вода, що гуркоче». Саме так мовою місцевих індіанців перекладається назва Ніагара. І справді, шум води, що падає, можна почути на відстані 25 км, а ті, що перебувають біля водоспаду, змушені кричати, аби почути один одного. Водяний пил піднімається на висо¬ту до 100 м. Острів Козиний поділяє водоспад на два потоки. Лівий, канадський, має форму підкови, досягає 48 м заввишки. Через цю частину водоспаду проходить близько 95 % усього об'єму води Ніагари. Права частина водоспаду, яка належить США, має висоту 51 м. Ніагарський водоспад - один із найпотужніших у світі. Якби водою, що за добу протікає через водоспад, заповнити залізничні цистерни, то утворений ними ланцюг тричі оперезав би земну кулю.
Значні за площею озера розташовані й на північному заході материка. У їхньому утворенні також брав участь давній льодовик. Кілька безстічних залишкових озер є на нагір'ї Великий Басейн. У наш час, утративши стік в океан, майже всі вони стали солоними. Найбільшим серед них є Велике Солоне озеро.