EVALUARE TEMATICĂ CAPITOLUL I
N-
ÎNTREBĂRI ŞI SARCINI
pentru verificarea cunostintelor
a
a) ştiinţă
a) istorică
u
stră?
b) sec. II î. H.
au
1. Amintiți-vă ce înseamnă din limba greacă cuvântul „geografie”:
c) natură
b) descrierea Pământului
d) Pământ
2. Indicați care metodă de studiere prevede expedierea unui grup de oamenii
pentru cercetarea anumitor obiecte şi fenomene pe teren:
c) cartografică
b) expeditionară
d) aerospațială
3. Precizați, când Claudius Ptolemeu a întocmit una dintre cele mai vechi
hărţi geografice care a ajuns până în prezent:
a) sec. II d. H.
C) sec. III i. H.
d) a. 1492
4. Numiți navigatorul care primul a înfăptuit o călătorie în jurul lumii:
a) Ferdinand Magellan
b) lurii Lyseansikyi
c) Cristofor Columb
d) James Cook
5. Numiţi afirmația corectă:
A Europa - continent
B Europa - insulă
C Europa - parte a lumii
D Europa - tară a lumii
6. Determinaţi concordanta dintre eveniment şi anul în care a avut loc:
1 descoperirea Americii
Aa. 1606
2 încheierea primei expediții în jurul lumii
Ba. 1492
3 descoperirea Australiei de către europeni
Ca. 1911
4 descoperirea Antarctidei
D a. 1920
E a. 1522
7. Indicati ordinea în care au fost descoperite continentele de către europeni:
A Australia
B Antarctida
C America de Sud
D America de Nord
8. Ce studiază geografia contemporană?
9. Cine dintre navigatori este numit ,,Magelanul ucrainean"?
10. Cine a înfăptuit in sec XVIII trei călătorii în jurul lumii?
11. Ce cercetări efectuează savanţii-geografi in prezent?
12. De ce studierea oceanelor şi a mărilor este foarte importantă?
13. De ce Eratostene este numit „părintele geografiei”?
14. Ce au descoperit vikingii?
15. Judecati, de ce sateliții artificiali sunt numiți ,,ochii Pământului"?
sre
or
o
-O
Cş
37​

Основной причиной социально-экономических проблем стран Африканского континента является их колониальное когда, пренебрегая интересами местного коренного населения, европейцы устанавливали границы своих колониальных владений, нарушая и разрушая при этом сложившиеся между африканскими народами экономические, социально-культурные, этнические связи и, соответственно, сложившиеся между ними веками границы. Следствием колониальной зависимости стали: социально-экономическая отсталость (бедность, низкий уровень медицинского обслуживания, неграмотность и др.) , территориальные споры и конфликты между различными странами, трудности с определением геополитического вектора развития, трудности с определением государственного устройства и управления.

ГЕОГРАФИЯ

Общая характеристика хозяйства Африки

Хозяйство Африки является наиболее отсталым в мире. ВНП континента – всего около 500 млрд. долларов, при этом более 100 млрд. приходится на ЮАР. По социально-экономическому типу хозяйство Африки многоукладно. Большинство населения все еще находится в рамках докапиталистических укладов и отношений.

Патриархально-общинный уклад характерен для основного населения Тропической Африки, в ряде стран Северной Африки. Феодальный уклад сохранился в зонах кочевого и полукочевого животноводства.

Важное место занимает мелкотоварный уклад. В большинстве стран Африки мелкие производители являются главными поставщиками сельскохозяйственной продукции для внутреннего рынка и на экспорт.

Одеська Область розташована на материку Євразія , в частині світу Європи в державі Україна.

На півночі Одеська область межує з Вінницькою та Кіровоградською, на сході — з Миколаївською областями, на заході — з Молдовою, а на південному заході — з Румунією. Всього в межах області пролягає 1362 кілометри державного кордону України. Площа Одеської області становить 5,5 % території України.

Геополітичне розташування Одещини обумовлене як вигідним транспортно-географічним розміщенням, так і зростаючою активізацією її участі у великих європейських міжрегіональних організаціях — Асамблеї європейських регіонів і Робітничої співдружності придунайських країн. Будучи частиною морського фасаду країни, Одеська область значною мірою сприяє активній участі України в роботі країн-членів Чорноморського економічного співробітництва.

Головне природне багатство області — її земельні ресурси, що представлені переважно чорноземними ґрунтами з високою природною родючістю. У сполученні з теплим степовим кліматом вони формують високий агропромисловий (сільськогосподарський) потенціал регіону.

В області понад 2,5 млн га сільськогосподарських угідь, у тому числі більш 2 млн га ріллі, понад 80 тис. га виноградників і садів.

Клімат краю, особливо в південній частині області, посушливий. Тому тут майже 10 % оброблюваних земель зрошуються. Тепле море, лікувальні грязі, мінеральні води, морські пляжі створюють винятково високий рекреаційний потенціал Одещини.

Помірний клімат;

Річкова мережа області належить до басейнів Дунаю, Дністера, Південного Бугу та безпосередньо Чорного моря. На території області налічується близько 200 річок довжиною більш ніж 10 км, велика кількість з яких влітку пересихає.

Найбільші річки: Дунай (із Кілійським гирлом), Дністер (із притокою Кучурган), Кодима, Саврань (притока Південного Бугу), Тилігул. Великі річки мають важливе значення для судноплавства, зрошення, вироблення електроенергії.

У приморській смузі розташовано багато прісноводних озер: Кагул, Ялпуг, Катлабух та солоноводних (Сасик, Шагани, Алібей, Бурнас). Також на узбережжі Чорного моря розташовано ряд лиманів, повністю або частково відгороджених від моря пересипами, найбільші з яких — Хаджибейський, Куяльницький та Тилігульський.

Довжина морських і лиманних узбереж Одеської області від гирла річки Дунай до Тилігульского лиману сягає 300 км.

На території області розташовано ряд великих об'єктів природно-заповідного фонду регіонального, національного і міжнародного масштабу. Область має перспективи для розвитку біосферно-природоохоронного сектора економіки.

У пониззі великих річок (Дунай, Дністер) і лиманів, на морських узбережжях і в шельфовій зоні розташовані високоцінні й унікальні природні комплекси, водно-болотні угіддя, екосистеми, що формують високий біосферний потенціал регіону, який має національне і міжнародне значення.

Заповідники:

Дунайський біосферний заповідник

В Одеській області загальна кількість наявного населення, за даними Всеукраїнського перепису населення, становила 2 млн. 469 тис. осіб.

Кількість міського населення, за результатами Всеукраїнського перепису, становила 1 млн. 625 тис. осіб, або 65,8 %, сільського — 844 тис. осіб, або 34,2 %.

За результатами Всеукраїнського перепису населення, кількість чоловіків становила 1 млн. 155 тис. осіб, або 46,8 %, жінок — 1 млн. 314 тис. осіб, або 53,2 %.

За роки, що минули після перепису населення 1989 року, кількість міст та селищ міського типу в Одеській області збільшилась на 2 одиниці і на дату Всеукраїнського перепису населення склала 52.

Загальна кількість постійного населення в Одеській області станом на 5 грудня 2001 р. становила 2 млн. 456 тис. осіб, у тому числі міського населення — 1 млн. 605 тис. осіб, або 65,3 %, сільського — 851 тис. осіб, або 34,7 %, чоловіків — 1 млн. 149 тис. осіб, або 46,8 %, жінок — 1 млн. 307 тис. осіб, або 53,2 %.