галузей, створює замінники природних матеріалів:
а) синтез неорганічних сполук, б) синтез органічних сполук,
в) гірнича хімія, г) виробництво фармацевтичних продуктів.
2. До синтезу неорганічних сполук не входить виробництво:
а) мінеральних добрив, б) пластмас, в) кислот, г) солей і соди.
3. З якої сировини виробляють азотні добрива:
а) природний і коксовий газ, б) кам’яна і калійна солі,
в) фосфорити і апатити, г) вугілля і нафта.
4. Центр виробництва фосфатних добрив:
а) Одеса, б) Рівне, в) Полтава, г) Горлівка.
5. Яка з галузей є найбільш наукомісткою:
а) виробництво миючих засобів, б) лакофарбова,
в) хіміко-фармацевтична, г) виробництво калійних добрив.
6. Найбільший центр хіміко-фармацевтичної промисловості України: а) Київ, б) Харків, в) Одеса, г) Львів.
7. Якою хімічною сировиною Україна забезпечена найкраще:
а) калійними солями, б) фосфоритами,
в) кам’яною сіллю та сіркою, г) вапняками і апатитами.
8. Спеціалізація міста Яни Капу, що в Криму – виробництво:
а) соди і фарб, б) синтетичних смол і пластмас,
в) азотних і фосфатних добрив, г) хімічних волокон.
9. До яких галузей не входить хімічна промисловість:
а) «авангардної трійки», б) обробних галузей,
в) матеріального виробництва, г) виробничої інфраструктури.
10.Найбільший регіон хімічної промисловості світу:
а) Північна Америка, б) Східна Азія,
в) Європа, г) Південно-Західна Азія.
11.Лідер за виробництвом мінеральних добрив у світі:
а) Індія, б) Росія, в) США, г) Китай.
12.Яка ознака не характеризує хімічну промисловість розвинутих країн:
а) галузь працює на імпортній сировині та власній науковій базі,
б) найбільше значення мають галузі з високою наукомісткістю,
в) нафтохімія має переважно сировинне розміщення,
г) серед галузей головною є хімія полімерів.
Хімічна промисловість
Варіант 2
1. До гірничо-хімічної промисловості не належить видобуток:
а) калійних солей, б) сірки, в) фосфоритів, г) бокситів.
2. Яка з галузей є найбільш наукомісткою:
а) добування кам’яної солі, б) виробництво азотних добрив,
в) виробництво ліків, г) гумотехнічна промисловість.
3. Центр виробництва азотних добрив:
а) Черкаси, б) Суми, в) Львів, г) Вінниця.
4. Головні центри гумоазбестової промисловості:
а) Чернігів і Житомир, б) Біла Церква і Дніпро,
в) Лисичанськ і Одеса, г) Харків і Кам’янське.
5. Яка хімічна продукція виробляється у Чернігові:
а) лаки і фарби, б) шини і вироби з гуми,
в) хімічні волокна, г) лікарські засоби.
6. Спеціалізація Одеського припортового заводу:
а) виробництво синтетичних смол і пластмас,
б) виробництво лаків і фарб,
в) виробництво хімічних волокон,
г) виробництво і експорт азотних добрив.
7. На відходи коксохімічного виробництва орієнтується виробництво:
а) азотних добрив, б) калійних добрив, в) фосфатних добрив, г) соди.
8. Який чинник не впливає на розміщення підприємств з виробництва хімічних волокон: а) водних ресурсів, б) паливно-енергетичний,
в) трудових ресурсів, г) кваліфікованих трудових ресурсів.
9. Чому хімічні підприємства розміщують біля підприємств чорної
металургії: а) використовують однакову сировину,
б) хімічні підприємства працюють на відходах з металургійних,
в) їх поєднання необхідне для виробництва спільного кінцевого товару,
г) їх поєднання дає змогу ефективно використовувати трудові ресурси.
10.Головний район нафтохімічної промисловості світу:
а) узбережжя Мексиканської затоки, б) країни Перської затоки,
в) Волго-Уральський басейн (Росія), г) мегаполіс Токайдо (Японія).
11.Яка галузь має найвищі темпи розвитку:
а) синтез неорганічних сполук, б) синтез органічних сполук,
в) гірничохімічна.
12.Яка ознака не характеризує хімічну промисловість країн, що розвиваються: а) значне поширення мають екологічно брудні галузі,
б) головними є галузі, що орієнтуються на місцеву сировину,
в) галузь має повільні темпи розвитку,
г) одна з головних галузей – виробництво мінеральних добрив.
С пуском в 1954 г. в г. Обнинске под Москвой первой атомной электростанции в мире родилась новая отрасль энергетического производства — ядерная энергетика. В первые десятилетия после пуска первой АЭС многие специалисты высказывали весьма оптимистические прогнозы относительно развития атомной энергетики и полагали, что уже к 2000 г. около 25% общей мировой выработки электроэнергии будет приходиться на долю атомных электростанций. Однако прогнозы оказались преувеличенными. В 2000 г. при общем объеме выработки электроэнергии на всех электростанциях мира
Пролив – сравнительно неширокое водное ограниченное с двух сторон берегами материков или островов. Проливы характеризуются длиной, наименьшей и наибольшей шириной и глубиной. Характеризуются направлениями и скоростью течения. Проливы важны для торгового судоходства. Они позволяют суднам перемещаться из одного водного бассейна в другой кратчайшим, а то и единственно возможным путем. С одной стороны они соединяют различные моря и океаны, а с другой стороны разделяют участки суши — острова и даже континенты. В этом они похожи на каналы, но, в отличие от них, — они естественного происхождения.
В тетрадях запишем в словарик определение «Пролив».
Океаническая вода – это раствор различных элементов. В ней содержится 73 химических элементов. Na, Cl, образующие поваренную соль, составляют более 85% всех растворённых в океанической воде элементов. В воде океана обнаружены Al, Cu, Ag, Au,но в малых количествах.
Количество минеральных веществ в граммах, растворённых в 1 л (1 кг.) воды, называют солёностью. Солёность выражают в промилле – тысячных долях числа( %о ).
Пресной считается вода, в литре которой содержится менее 1 г. растворённых веществ. Средняя соленость Мирового океана составляет 35%о, т.е. в 1 литре океанической воды содержится 35 г солей. Соленость зависит от соотношения атмосферных осадков и испарения, стока с суши (рек), таяния льдов.
В тетрадях запишем в словарик определение «солёность».
Солёность вод Мирового океана меняется в зависимости от внешних условий.
Вода – самое теплоемкое тело на Земле, поэтому океан медленно нагревается и медленно остывает. Океан – мощный аккумулятор тепла. Температура всей массы океанической воды равна приблизительно +4оС. Средняя температура поверхностных вод океана +17оС (среднегодовая температура суши +14оС).
Наибольшие температуры воды в северном полушарии бывают в августе, наименьшие – в феврале (в южном полушарии наоборот).
Океаническая вода замерзает при температуре - 2о С. Чем больше солёность воды, тем ниже температура ее замерзания.
Закрепление материала вас открыть атлас и сейчас мы вместе рассмотрим все материки Земли в порядке уменьшения их площади. (Слайд 5). (Евразия - 759 000 км² — это примерно 36% суши; Африка - 30 221 532 км² — это примерно 20% суши; Северная Америка - 24 250 000 км² (16% суши); Южная Америка - 17 840 000 км² (чуть менее 12% площади суши); Антарктида - 14 107 000 км² (чуть более 9% площади суши); Австралия - 7 659 861 км² (5% территории суши).
Назовите свойство Мирового океана?