Розпад Радянської імперії кардинально змінив геополітичну ситуацію не лише в Європі, але і Азії. Тому, крім традиційних макрорегіонів Південно-Західної, Південної, Південно-Східної і Східної Азії, назріла необхідність виділити ще один регіон – Центральна Азія. Він включає колишні республіки СРСР – Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан і Узбекистан. Площа Центральної Азії складає 4 647 тис. кв. км.
Центральна Азія знаходиться у центрі Азії, простягаючись від Каспійського моря на заході до Алтайських гір на сході (понад 3000 км) і від боліт Західного Сибіру на півночі до гірських хребтів Гіндукушу на півдні (майже 3000 км).
Віддаленість Центральної Азії від морів та океанів ускладнює розвиток зовнішньоекономічних зв`язків. Найближчі до цих країн порти Індійського океану для них недоступні, тому що відсутні транзитні залізниці через гірські хребти Гіндукушу, Копетдагу та Іранського нагір`я. Між собою та з сусідніми країнами – Росією, Китаєм, Афганістаном, Іраном – держави регіону сполучені залізницями та мережею автомобільних шляхів. Вихід до Каспійського моря забезпечує зв’язок регіону з країнами Закавказзя.
Таджикистан – страна гор. 93% территории республики находится на высоте более 1000 метров над уровнем моря, то есть в горах, которые относятся к высочайшим горным системам Памиру и Тянь-Шаню. Название этих хребтов уже говорит о многом: «Памир» переводится как Крыша Мира, а «Тянь-Шань» - Небесные горы. Высшая точка Таджикистана – Пик Исмоила Сомони (ранее Пик Коммунизма) высотой 7495 метров.
Низшая точка Таджикистана находится на севере страны, на высоте 300 метров над уровнем моря. 7% территории республики равнинного типа находятся на северо-западной и юго-западной оконечностях Таджикистана, и в основном заняты под сельское хозяйство. Здесь же протекают две крупнейшие реки Центральной Азии – на севере Таджикистана Сырдарья, а на юге Амударья.
Флора и фауна Таджикистана очень богата, но из-за преобладания гор в основном представлена именно животными и растениями этой климатической зоны. Здесь обитают редчайшие виды животных и птиц, занесенные в Красную книгу: горные козлы, снежные барсы, аисты, ястребы и другие. Самые крупные заповедники страны: Тигровая Балка, Рамит, Даштиджумский и Сарихосорский заповедник. В тугаях, туранговых лесах и тамариновых зарослях водятся джейраны, бухарские олени, тигры, фазаны, кеклики, камышовые коты, кабаны, снежные барсы. Флора представлена множеством плодовых деревьев, а также растительностью характерной для высокогорья.
Розпад Радянської імперії кардинально змінив геополітичну ситуацію не лише в Європі, але і Азії. Тому, крім традиційних макрорегіонів Південно-Західної, Південної, Південно-Східної і Східної Азії, назріла необхідність виділити ще один регіон – Центральна Азія. Він включає колишні республіки СРСР – Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан і Узбекистан. Площа Центральної Азії складає 4 647 тис. кв. км.
Центральна Азія знаходиться у центрі Азії, простягаючись від Каспійського моря на заході до Алтайських гір на сході (понад 3000 км) і від боліт Західного Сибіру на півночі до гірських хребтів Гіндукушу на півдні (майже 3000 км).
Віддаленість Центральної Азії від морів та океанів ускладнює розвиток зовнішньоекономічних зв`язків. Найближчі до цих країн порти Індійського океану для них недоступні, тому що відсутні транзитні залізниці через гірські хребти Гіндукушу, Копетдагу та Іранського нагір`я. Між собою та з сусідніми країнами – Росією, Китаєм, Афганістаном, Іраном – держави регіону сполучені залізницями та мережею автомобільних шляхів. Вихід до Каспійського моря забезпечує зв’язок регіону з країнами Закавказзя.
Объяснение:
Таджикистан – страна гор. 93% территории республики находится на высоте более 1000 метров над уровнем моря, то есть в горах, которые относятся к высочайшим горным системам Памиру и Тянь-Шаню. Название этих хребтов уже говорит о многом: «Памир» переводится как Крыша Мира, а «Тянь-Шань» - Небесные горы. Высшая точка Таджикистана – Пик Исмоила Сомони (ранее Пик Коммунизма) высотой 7495 метров.
Низшая точка Таджикистана находится на севере страны, на высоте 300 метров над уровнем моря. 7% территории республики равнинного типа находятся на северо-западной и юго-западной оконечностях Таджикистана, и в основном заняты под сельское хозяйство. Здесь же протекают две крупнейшие реки Центральной Азии – на севере Таджикистана Сырдарья, а на юге Амударья.
Флора и фауна Таджикистана очень богата, но из-за преобладания гор в основном представлена именно животными и растениями этой климатической зоны. Здесь обитают редчайшие виды животных и птиц, занесенные в Красную книгу: горные козлы, снежные барсы, аисты, ястребы и другие. Самые крупные заповедники страны: Тигровая Балка, Рамит, Даштиджумский и Сарихосорский заповедник. В тугаях, туранговых лесах и тамариновых зарослях водятся джейраны, бухарские олени, тигры, фазаны, кеклики, камышовые коты, кабаны, снежные барсы. Флора представлена множеством плодовых деревьев, а также растительностью характерной для высокогорья.