Рассмотрим последовательно составляющие Донецко-Приднепровского макрорайона. Начнем с характеристики Донецкого экономического района. В состав района входят Донецкая и Луганская области, расположенные па востоке и юго-востоке Украины. Площадь - 53,2 тыс. км2. Население - 8,2 млн. чел. Это район тяжелой индустрии, он является ведущей в стране угольно-металлургической базой и по уровню экономического развития занимает первое место в Украине. В масштабах промышленного производства страны Донецкий район выделяется добычей угля, поваренной сопи, производством электроэнергии, стали, мощным развитием тяжелою. машиностроения, химического комплекса и промышленности строительных материалов. К важнейшим факторам формирования районного комплекса относятся, в первую очередь, природно-ресурсный. демографический и фактор географического положения. Для развития хозяйства район имеет в целом благоприятные природные условия и значительные природные ресурсы (каменный уголь, соли, ртутные руды - киноварь, строительные материалы и т.д.). Однако, в районе остро ощущается нехватка водных и лесных ресурсов. Экономико-географическое положение оказывает благоприятное влияние на развитие района, так как он расположен большей своей частью в Приазовье, граничит с индустриальными Приднепровским и Северо-Восточным экономическими районами, а также па севере и востоке - с Россией. С указанными территориями район тесно связан густой сетью железных и шоссейных дорог, что безусловно его социально-экономическому развитию. В районе сосредоточены большие людские ресурсы. По количеству населения район занимает первое место в стране. Обе области высоко урбанизированы (около 90%). Здесь сконцентрированы квалифицированные кадры горняков, металлургов, машиностроителей, химиков. Отраслями специализации района являются угольная промышленность, электроэнергетика, металлургия, основная химия, тяжелое машиностроение и промышленность строительных материалов. Угольная промышленность представлена добычей коксовых и энергетических углей (коксующихся в Донецкой области, антрацитов - в Луганской) На угольной промышленности базируется электронергетика, которая представлена мощными ТЭС (Старобешевская, Кураковская. Луганская, Северолонеикая и др.), производящими до 1/3 всей электроэнергии Украины. Высочайшая концентрация коксохимкомбинатов в Донецкой области, в пределах которой находятся гигантские запасы коксующихся углей. Второй район коксохимической промышленности сложился в Приднепровье. Высококачественные флюсовые известняки н доломиты добывают в Донецкой (Докучаевок, Комсомольск, Первомайское и Новотроицк) и Днепропетровской (близ Кривого Рога) областях. Основным фактором, который предопределяет размещение черной металлургии, является большая материалоемкость производства. Так, для выплавки 1т чугуна нужно 1,6-3 т сырой железной руды (в зависимости от содержимого в ней железа) или 1,6-1,7 т железорудного концентрата, 0,75--1,1 т кокса или 1-1,8 т коксующегося угля (при использовании природного горючего газа потребность в коксе уменьшается до 600 кг), 0,5 т известняка и 10-20 т воды с повторным ее использованием, марганцевая руда и огнеупоры. В целом на 1 т готовой продукции (проката) расходуется 6 т сырья, топлива и других материалов, много воды. Следовательно, при размещении металлургического предприятия полного цикла решающее значение имеет наличие необходимых сырьевых, топливно-энергетических и водных ресурсов. В Украине исторически сложилось так, что металлургические заводы размещены в Донбассе - возле источников топлива, а также в Приднепровье - близ месторождений железной и марганцевой руд и надежного источника водоснабжения - Днепра. При размещении заводов черной металлургии в Украине перед Октябрьской революцией и в годы первых пятилеток топливный фактор был определяющим Черная металлургия производит чугун, сталь, прокат - Мариуполь, Донецк, Макеевка, Алчевск, Енакиево. Цветные металлы - Константиновка (цинк), Никитовка (ртуть), Артемовск (завод о
Географічно територія поширення української мови розташована між ареалом поширення російської мови на північному сході, білоруської на півночі, польської та словацької на заході, болгарської на південному заході. З-поміж неслов'янських мов українська приблизно від 895 року межує на заході з угорською, що належить до фіно-угорської сім'ї; на південному заході з румунською та її молдавськими говірками, які принаймні від XIII століття розірвали безпосередній контакт між українською та болгарською мовами.
В окремих регіонах українська мова мала тісні контакти також з румунською, угорською, словацькою та білоруською мовами. Контакти з німецькими, вірменськими, сербськими та іншими колоністами були обмежені у часі та територіально.
Українська мова є рідною мовою українців, які проживають на території України та поза межами України.
В Україні усе населення розуміє українську мову і близько 31 мільйона осіб може говорити нею. В останні роки цифра тих, хто активно користується українською мовою, поступово зростає.
Объяснение:
Географічно територія поширення української мови розташована між ареалом поширення російської мови на північному сході, білоруської на півночі, польської та словацької на заході, болгарської на південному заході. З-поміж неслов'янських мов українська приблизно від 895 року межує на заході з угорською, що належить до фіно-угорської сім'ї; на південному заході з румунською та її молдавськими говірками, які принаймні від XIII століття розірвали безпосередній контакт між українською та болгарською мовами.
В окремих регіонах українська мова мала тісні контакти також з румунською, угорською, словацькою та білоруською мовами. Контакти з німецькими, вірменськими, сербськими та іншими колоністами були обмежені у часі та територіально.
Українська мова є рідною мовою українців, які проживають на території України та поза межами України.
В Україні усе населення розуміє українську мову і близько 31 мільйона осіб може говорити нею. В останні роки цифра тих, хто активно користується українською мовою, поступово зростає.