Гидроузел Санься ("Три ущелья") с гидростанцией мощностью в) В Китае в верхнем течении реки Янцзы сооружен гигантский
18 млн. кВт.
2. Используя приведенные данные о производстве автомобилей,
вычертите столбиковую диаграмму.
В 1950 году в мире производилось 10 млн. автомобилей, в нача-
ле 60-х гг. — 20 млн., в 1970 г. 30 млн., в 1980 г.
1990 г.
48 млн., в 2000 г. 58 млн.
40 млн., в
Каждый день с конвейеров автомобильных заводов сходит при
мерно 150 тыс. машин.
к каким экологическим проблемам можно отнести выпуск
большого количества автомашин? Объясните вашу точку зрения.
3. Сделайте анализ кластера “Первичные виды хозяйственной
деятельности”. Используя словосочетания, составьте кластер “Совре
менные виды первичной хозяйственной деятельности”.
Словосочетания: горнодобывающая промышленность, лесное
хозяйство, рыболовство, звероводство.
Рыболовство, охота
Использование
минеральных
ресурсов
Первичные виды хозяй-
ственной деятельности
Земледелие
Использование древесины. ​

Конго  , государственное образование в низовьях р. конго (на территории современной анголы и заира) в 13-19 вв. этническая основа - народ конго. расцвет в сер. 15-16 вв. с проникновением португальцев (1482) конго - важный район работорговли. в кон. 19 в. большая часть территории конго вошла в состав португальской анголы.; конго , республика конго (republique du congo), государство в центр. африке. 342 тыс. км2. население 2,8 млн. человек (1993), главным образом народы конго, теке, мбоши и др. городское население 46%. официальный язык - французский. верующие - католики, протестанты, часть придерживается традиционных верований. административно-территориальное деление: 9 административных районов и 6 городских коммун. столица - браззавиль. глава государства - президент. законодательный орган - двухпалатный парламент (сенат и национальное собрание). на юго-западе омывается атлантического ок. территория конго занимает часть впадины конго, пояс плато и гор (до 1040 м высотой) и приатлантическую низменность. климат экваториальный и субэкваториальный. среднемесячные температуры от 21 до 26 °с. осадков от 1200 мм до 2000 мм в год. основная река - конго. тропические леса. национальный парк одзала, несколько резерватов. с 15-16 вв. на территории конго существовали государственные образования теке (тио), лоанго, в 1880-х гг. захваченные французами. границы французских колониальных владений на территории конго в основном были определены в 1885-86. в 1903 колония получила название среднее конго; в 1958 она была объявлена автономной республикой конго в августе 1960 провозглашена независимая республика конго (с декабря 1969 народная республика конго). в 1964 принят закон об однопартийной политической системе. созданная в 1964 правящая и единственная партия национальное революционное движение (распущена в 1968) провозгласила курс на некапиталистическое развитие страны. в сер. 1968 был установлен режим личной власти президента. в 1969 основана конголезская партия труда, главенствующая роль которой была закреплена в конституции, а страна была переименована в народную республику конго. в июне 1991 страна стала вновь называться республикой конго. на общенациональной конференции определен переходный период от однопартийной системы к политическому плюрализму. в 1992 референдумом одобрена конституция конго. конго - аграрная страна со значительной горнодобывающей и лесной промышленностью. доля в ввп (1989, %) сельское, лесное хозяйство, рыболовство 14, промышленность и строительство 37. товарные сельскохозяйственные культуры: масличная пальма, арахис, сахарный тростник и др. заготовки тропической древисины на экспорт. добыча нефти, свинцовых, цинковых руд, меди, олова, золота, алмазов. производство электроэнергии 482 млн. квт·ч (1990). длина железных дорог 795 км (1990), автодорог 12,7 тыс. км (1991). тоннаж морского торгового флота 10,8 тыс. т дедвейт. морской порт пуэнт-нуар, речной порт - браззавиль. экспорт: нефть (ок. 80% стоимости), лесоматериалы и др. основные внешнеторговые партнеры: сша, франция, испания. денежная единица - франк кфа; конго (баконго) , народ группы банту, в заире (6,6 млн. человек) и соседних районах конго (1,23 млн. человек) и анголы (1,3 млн. человек). живут также в уганде, габоне и др. общая численность 9,2 млн. человек (1987). язык конго. верующие - в основном христиане (католики, часть протестанты), есть традиционных и синкретических культов.; конго (заир) (congo , zaire), река в центр. африке, в основном в республике заир. 4320 км (от истока р. луалаба). по площади бассейна (3,7 млн. км2) и водоносности (средний расход воды 46 т. м3/с) занимает 1-е место в африке и 2-3-е в мире после амазонки и параны. впадает в атлантический ок. пороги, водопады (бойома, ливингстона). главные притоки: справа - арувими, убанги, санга; слева - ломами, лулонга, руки, касаи. судоходна на большей части течения, за исключением порожистых участков, в обход которых построены железные дороги. общая длина судоходных путей в бассейне конго ок. 20 тыс. км. крупные речные порты - киншаса и браззавиль; в эстуарии конго - морские порты матади, бома, банана. гэс.; конго , язык народа конго. относится к языку банту. письменность на основе латинского алфавита.

Объяснение:

Тихий океан не омиває берегів Європи, в якій ми живемо. Проте саме європейці дали йому таку назву. Це сталося в 1520 р. під час першої навколосвітньої експедиції, яку очолював португалець Фернан Магеллан. Обігнувши першим із європейців Південну Америку, він здійснив перехід через величезні водн незабаром переконався, що це — невідомий новий океан. Оскільки погода під час плавання сприяла мандрівникам, Магеллан назвав його Тихим.

Географічне положення. Тихий океан ще називають Великим, бо він найбільший на планеті. Океан займає майже таку саму територію, як усі інші океани разом узяті. На його площі — 178,7 млн км кв. — вільно б розмістилися всі материки, і при цьому залишилося б місце ще для однієї Африки. Проте географічне положення — це не лише адреса, за якою можна відшукати той чи інший океан на карті або глобусі, а й надзвичайно важлива характеристика, яка передусім дає уявлення про природні умови самого океану. Маючи таке уявлення, можна зрозуміти значення океану в житті людей, що живуть на океанічному узбережжі у різних куточках земної кулі.

Північна межа Тихого океану проведена через Берингову протоку. На півдні океан омиває узбережжя Австралії й досягає берегів Антарктиди. Тут його межі проведені умовно, по меридіанах.

Отже, Тихий океан лежить майже в усіх географічних поясах Землі, за винятком найпівнічнішого. Таке розташування зумовлює надзвичайну різноманітність його природи, в якій можна помітити цікаві закономірності.

Екватор поділяє Тихий океан приблизно на дві рівні частини, природа яких подібна. Водночас у західній і східній частинах одного й того самого географічного поясу природа океану значно відрізняється. Ці відмінності зумовлені, зокрема, морськими течіями.

Відмінності в природі західної та східної частин океану зумовлені й обрисами берегової лінії материків. У Євразії вона дуже розчленована і має численні острови, затоки та окраїнні моря, в які впадають потужні ріки. Тому більшого впливу суходолу зазнає західна частина океану, ніж східна.

Тихий океан омиває береги більш як 50 країн світу на чотирьох континентах: Євразії, Австралії, Північної та Південної Америки. Проте його води не тільки розділяють материки і держави. Через океан пролягають найважливіші транспортні шляхи, що сполучають країни Азії, Австралії та Америки.

Рельєф дна. Якби води Тихого океану можна було випарувати, то відкрилася б територія, рельєф якої дуже нагадує поверхню Євразії. Адже на дні океану є величезні гірські хребти та рівнини, височини та улоговини. А вулканів і підводних гір тут значно більше, ніж у всіх інших океанах разом узятих. Різноманітність форм рельєфу дна океану тісно пов'язана з будовою земної кори.

Однаковий тип земної кори материків та їх підводних частин зумовлює також схожість їхнього рельєфу. Саме це можна гати в Тихому океані біля берегів Євразії, де підводна окраїна материка особливо велика. Тут, зокрема на шельфі, продовжуються гори і рівнини суходолу, чітко затоплені річкові долини. На материковому схилі вони перетворюються на глибокі підводні улоговини — каньйони.