Главная
Положение о фестивале и конкурсах
Поиск по сайту
Статья недели
Конкурс «Цифровой класс»
Результаты
Подборка материалов к 8 марта
Подборка материалов к Масленице
Разделы
Конкурс «Презентация к уроку»
Конкурс по экологии «Земля — наш общий дом»
Конкурс «Электронный учебник на уроке»
Конкурс «Цифровой класс»
Конкурс «Мы мир храним, пока мы помним о войне»
Конкурс «История регионов России»
Астрономия
Биология
Начальная школа
География
Иностранные языки
Информатика
История и обществознание
Краеведение
Литература
Математика
Музыка
МХК и ИЗО
ОБЖ
ОРКСЭ
Русский язык
Руководство учебным проектом
Спорт в школе и здоровье детей
Технология
Физика
Химия
Экология
Экономика
Администрирование школы
Видеоурок
Внеклассная работа
Дополнительное образование
Инклюзивное образование
Классное руководство
Коррекционная педагогика
Логопедия
Мастер-класс
Общепедагогические технологии
Организация школьной библиотеки
Патриотическое воспитание
Профессия — педагог
Работа с дошкольниками
Работа с родителями
Социальная педагогика
Урок с использованием электронного учебника
Школьная психологическая служба
Авторская разработка применения причинно-следственных связей в курсе "Экономическая и социальная география мира", 10-й класс
Лёвкина Галина Николаевна, учитель географии
Разделы: География
Класс: 10
Постройте причинно-следственную цепь с условием, чтобы первым ее звеном было: «воздействие человека на природу», а последним – «дефицит минеральных ресурсов», количество звеньев не ограничивается.
Составьте из звеньев причинно-следственную цепь:
Благоприятные социально-экономические условия.
Невысокий показатель рождаемости, смертности.
Снижение численности населения.
Страны Зарубежной Европы.
Характерною ознакою минулого століття було нестримне прагнення людства до забезпечення економічного і технологічного розвитку. Успіх вимірювався переважно зростанням валового внутрішнього продукту. Вважалося, що це автоматично приведе до добробуту і значного підвищення рівня життя людей.
Блискуча зовнішність прогресу майже завжди забезпечувалася за рахунок нещадної експлуатації та збіднення навколишнього середовища, експансією «закону джунглів» – хто сильніший, той і виживе. По суті, такі нероздільні сфери, як економіка, довкілля та суспільні інститути, функціонували ізольовано одна від одної. Почала руйнуватися сама природна основа існування та внутрішнього світу людини. Суспільство такого типу фактично жило за рахунок майбутніх поколінь. Як наслідок – на початку ХХI століття світ зіштовхнувся з глобальними екологічними проблемами, голодом та збідненням більшості населення земної кулі, деградацією моралі, наростанням регіональних та міжетнічних конфліктів, тероризмом.
Ці обставини примусили прогресивну міжнародну громадськість та відомі недержавні міжнародні організації, такі як Римський клуб (із його знаменитою працею «Межі зростання»), Міжнародний інститут прикладного системного аналізу (IIASA, Лаксембург, Австрія), Міжнародну федерацію інститутів перспективних досліджень та інші, започаткувати новий підхід до подолання зазначених глобальних проблем, який отримав назву — концепція сталого розвитку (sustainable development). Він значною мірою став продовженням концепції ноосфери, сформульованої академіком В.Вернадським ще в першій половині ХХ століття. Суть його полягає в обов’язковій узгодженості економічного, екологічного та людського розвитку таким чином, щоб від покоління до покоління не зменшувалися якість і безпека життя людей, не погіршувався стан довкілля й відбувався соціальний прогрес, який визнає потреби кожної людини.
Для України, яка перебуває в пошуку свого шляху, дуже важливо не припуститися принципових помилок. Ризик полягає в тому, що значно легше віддати перевагу успішному «шаблону», зокрема зовні привабливому економічному розвитку, без урахування в єдиній, цілісній моделі екологічної та соціальної сфер. Тим більше що втілення концепції сталого розвитку не гарантуватиме швидкого зростання добробуту людей, натомість вимагатиме напруженої роботи й консолідованих зусиль політиків, управлінців, учених та всього прогресивного населення України. Ще однією умовою сталого розвитку є політична воля з боку вищого керівництва держави на те, щоб пройти важким, але єдино правильним шляхом.
ответ
0

Golod666
хорошист
11 ответов
1.7 тыс. пользователей, получивших
Усло́вные зна́ки
(обозначения), графические символы, с которых на картах показывают (обозначают) виды объектов, их местоположение, формы, размеры, качественные и количественные характеристики. Различают внемасштабные (или точечные), линейные и площадные знаки, они могут быть статичными или динамичными (напр., на анимационных картах). Таблица используемых на карте условных знаков вместе с текстовыми пояснениями к ним называется легендой карты. Условные знаки топографических карт стандартны для каждого масштаба и обязательны к применению. Для большинства же тематических карт знаки не унифицированы, поэтому легенды помещают непосредственно на листе карты.