АТМОСФЕРАПовітряна оболонка Землі – атмосфера, простягається над Землею до висоти 2-3 тис. км, але більша частина її маси зосереджена біля поверхні планети. Атмосфера утримується силою притягання, тому з висотою її густина зменшується. Атмосфера містить кисень, необхідний для дихання живих організмів. У атмосфері знаходиться шар озону, так званий захисний екран, який поглинає частину ультрафіолетової радіації Сонця і захищає Землю від ультрафіолетових променів.ЛІТОСФЕРАДалеко не у всіх планет Сонячної системи є тверда оболонка: наприклад, поверхні планет-гігантів – Юпітера, Сатурна, Урана і Нептуна складаються з газів, що знаходяться в рідкому або твердому стані через високий тиск і низькі температури. Тверда оболонка Землі, або літосфера – це величезні маси гірських порід на суші і на дні океану. Під океанами і материками вона має різну товщину – від 70 до 250 км. Літосфера розділена на великі блоки – літосферні плити.ГІДРОСФЕРАВодна оболонка нашої планети – гідросфера включає в себе всю воду планети – в твердому, рідкому і газоподібному стані. Гідросфера – це моря і океани, річки і озера, підземні води, болота, льодовики, водяна пара в повітрі і вода в живих організмах. Водна оболонка перерозподіляє тепло, яке поступає від Сонця. Повільно нагріваючись, води товщі Світового океану накопичують тепло, а потім передають його атмосфері, що пом'якшує клімат на материках в холодні періоди. Включена в світовий круговорот, вода постійно переміщається: випаровуючись з поверхні морів, океанів, озер або річок, вона хмарами переноситься на сушу і випадає у вигляді дощу чи снігу.БІОСФЕРАОболонка Землі, в якій існує життя у всіх його проявах, називається біосферою. Вона включає найвищу частину літосфери, гідросферу і приземну частину атмосфери. Нижня межа біосфери розташовується в земній корі материків на глибині 4-5 км, а в повітряній оболонці сфера життя простягається до озонового шару.ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА ЗЕМЛІВсі оболонки Землі впливають одна на одну. Основним об'єктом вивчення географії є географічна оболонка – планетарна сфера, де переплітаються і тісно взаємодіють нижня частина атмосфери, гідросфера, біосфера і верхня частина літосфери. Географічна оболонка розвивається відповідно до добових і річних ритмів, на неї впливають одинадцятирічні цикли сонячної активності, тому характерною особливістю географічної оболонки є ритмічність.Географічна оболонка змінюється від екватора до полюсів і від підніж до вершин гір, їй притаманні основні закономірності: цілісність, єдність усіх компонентів, безперервність і неоднорідність.НООСФЕРАБурхливий розвиток людської цивілізації призвів до появи оболонки, в якій людина активно впливає на природу. Ця оболонка називається ноосферою, або сферою розуму. Часом люди змінюють поверхню планети навіть активніше, ніж деякі природні процеси. Грубе втручання в природу, зневага до її законів може призвести до того, що з часом умови на нашій планеті стануть неприйнятними для життя
Если упадет метеорит на Землю ,то произойдет большой взрыв набери в инете Метеорное тело входит в атмосферу Земли на скорости от 11 до 72 км/с. На такой скорости начинается его разогрев и свечение. За счёт абляции (обгорания и сдувания набегающим потоком частиц вещества метеорного тела) масса тела, долетевшего до поверхности, может быть меньше, а в некоторых случаях значительно меньше его массы на входе в атмосферу. Например, небольшое тело, вошедшее в атмосферу Земли на скорости 25 км/с и более, сгорает почти без остатка. При такой скорости вхождения в атмосферу из десятков и сотен тонн начальной массы до поверхности долетает всего несколько килограммов или даже граммов вещества. Следы сгорания метеорного тела в атмосфере можно найти на протяжении почти всей траектории его падения. Если метеорное тело не сгорело в атмосфере, то по мере торможения оно теряет горизонтальную составляющую скорости. Это приводит к изменению траектории падения от, часто, почти горизонтальной в начале до, практически вертикальной, в конце. По мере торможения, свечение метеорного тела падает, оно остывает (часто свидетельствуют, что метеорит при падении был тёплый, а не горячий). Кроме того, может произойти разрушение метеорного тела на фрагменты, что приводит к выпадению метеоритного дождя. «Правильные» круглые (не вытянутые) следы от метеоритов объясняются взрывными процессами, сопровождающими его падение с высокой скоростью. ну вот что я нашла поройся
Метеорное тело входит в атмосферу Земли на скорости от 11 до 72 км/с. На такой скорости начинается его разогрев и свечение. За счёт абляции (обгорания и сдувания набегающим потоком частиц вещества метеорного тела) масса тела, долетевшего до поверхности, может быть меньше, а в некоторых случаях значительно меньше его массы на входе в атмосферу. Например, небольшое тело, вошедшее в атмосферу Земли на скорости 25 км/с и более, сгорает почти без остатка. При такой скорости вхождения в атмосферу из десятков и сотен тонн начальной массы до поверхности долетает всего несколько килограммов или даже граммов вещества. Следы сгорания метеорного тела в атмосфере можно найти на протяжении почти всей траектории его падения. Если метеорное тело не сгорело в атмосфере, то по мере торможения оно теряет горизонтальную составляющую скорости. Это приводит к изменению траектории падения от, часто, почти горизонтальной в начале до, практически вертикальной, в конце. По мере торможения, свечение метеорного тела падает, оно остывает (часто свидетельствуют, что метеорит при падении был тёплый, а не горячий). Кроме того, может произойти разрушение метеорного тела на фрагменты, что приводит к выпадению метеоритного дождя. «Правильные» круглые (не вытянутые) следы от метеоритов объясняются взрывными процессами, сопровождающими его падение с высокой скоростью.
ну вот что я нашла поройся