Характеристика климотообразующих факторов : 1. Географическая широта 2. Близость Морей и океанов 3. Направление господствующих ветров 4. Рельеф и высота над уровнем моря 5. Морские течения
Этни́ческое самосозна́ние или этни́ческая иденти́чность — эмоционально-когнитивный процесс осознания принадлежности человека в какой-либо этнической общности[1][2]; является проекцией на сознание людей существующих этнических связей, и проявляется в виде этнонима. Один из видов социальной идентификации. В переписях населения и других видах массового статистического учёта используется как основной этнический определитель[1].
Этническое самосознание основывается на противопоставлении «мы-они», общности происхождения и исторической судьбы, генеалогических преданиях, участии в каких-либо исторических событиях, представлениях о «родном языке» и «родной земле». На поздних стадиях развития общества, большую роль в формировании развитии этнического самосознания играет национальная интеллигенция[1].
Вплив людини - це вплив виробничої та невиробничої діяльності людей на властивості природних систем. Вплив може бути навмисним і ненавмисним. "Навмисний" вплив розуміють як цілеспрямовану та свідому дію, що здійснюється в процесі матеріального виробництва з метою задоволення певних потреб суспільства (напр., будівництво ГБС для потреб енергетики, спорудження водосховища для цілей водопостачання та іригації, вирубка лісу для отримання деревини тощо). "Навмисний" вплив - це об'єкт економіки, він заздалегідь планується та фінансується. "Ненавмисний" вплив являє собою побічний ефект навмисного. Наприклад, спорудження водосховища часто призводить до підвищення рівня ґрунтових вод і підтоплення, абразії берегів, погіршення якості води та інших "незапланованих" наслідків. Побічні ефекти не завжди виявляються одразу, нерідко мають негативний характер. Саме тому їхнє вивчення та аналіз є однією з найважливіших завдань геоекології.
Вплив людини на природні геосистеми, як правило, здійснюється за до технічних засобів. Вони можуть бути стаціонарними, тобто такими, які не змінюють свого положення, та нестаціонарними, тобто рухомими. До стаціонарних засобів належать інженерні споруди - будь-які об'єкти, що довгий час зберігаються на місцевості, створені людиною із штучних або природних матеріалів (напр., промислові підприємства, греблі, канали та ін.). їхня дія звичайно локалізована у та відбувається у більшості випадків безперервно. У результаті час існування інженерних споруд і тривалість їхнього впливу на природу, як правило, збігаються. Що стосується нестаціонарних технічних засобів (сільськогосподарських знарядь, будівельних машин тощо), то їхня дія носить короткочасний характер. Вона може періодично повторюватися (як, напр., оранка), але не є безперервною. Незважаючи на це, зміни в природі, викликані цією технікою, можуть зберігатися багато років.
Этни́ческое самосозна́ние или этни́ческая иденти́чность — эмоционально-когнитивный процесс осознания принадлежности человека в какой-либо этнической общности[1][2]; является проекцией на сознание людей существующих этнических связей, и проявляется в виде этнонима. Один из видов социальной идентификации. В переписях населения и других видах массового статистического учёта используется как основной этнический определитель[1].
Этническое самосознание основывается на противопоставлении «мы-они», общности происхождения и исторической судьбы, генеалогических преданиях, участии в каких-либо исторических событиях, представлениях о «родном языке» и «родной земле». На поздних стадиях развития общества, большую роль в формировании развитии этнического самосознания играет национальная интеллигенция[1].
Объяснение:
Вплив людини - це вплив виробничої та невиробничої діяльності людей на властивості природних систем. Вплив може бути навмисним і ненавмисним. "Навмисний" вплив розуміють як цілеспрямовану та свідому дію, що здійснюється в процесі матеріального виробництва з метою задоволення певних потреб суспільства (напр., будівництво ГБС для потреб енергетики, спорудження водосховища для цілей водопостачання та іригації, вирубка лісу для отримання деревини тощо). "Навмисний" вплив - це об'єкт економіки, він заздалегідь планується та фінансується. "Ненавмисний" вплив являє собою побічний ефект навмисного. Наприклад, спорудження водосховища часто призводить до підвищення рівня ґрунтових вод і підтоплення, абразії берегів, погіршення якості води та інших "незапланованих" наслідків. Побічні ефекти не завжди виявляються одразу, нерідко мають негативний характер. Саме тому їхнє вивчення та аналіз є однією з найважливіших завдань геоекології.
Вплив людини на природні геосистеми, як правило, здійснюється за до технічних засобів. Вони можуть бути стаціонарними, тобто такими, які не змінюють свого положення, та нестаціонарними, тобто рухомими. До стаціонарних засобів належать інженерні споруди - будь-які об'єкти, що довгий час зберігаються на місцевості, створені людиною із штучних або природних матеріалів (напр., промислові підприємства, греблі, канали та ін.). їхня дія звичайно локалізована у та відбувається у більшості випадків безперервно. У результаті час існування інженерних споруд і тривалість їхнього впливу на природу, як правило, збігаються. Що стосується нестаціонарних технічних засобів (сільськогосподарських знарядь, будівельних машин тощо), то їхня дія носить короткочасний характер. Вона може періодично повторюватися (як, напр., оранка), але не є безперервною. Незважаючи на це, зміни в природі, викликані цією технікою, можуть зберігатися багато років.