Виділяють два центри дніпровського заледеніння. Найпотужніший знаходився на території сучасної Скандинавії, інший охоплював Нову Землю і Полярний Урал. Льодовик покривав більшу частину сучасної України. Під час найбільшого поширення (максимальної фази) скандинавський льодовик був представлений дніпровським язиком, що вкривав територію Полісся й рухався Придніпровською низиною, по долині Дніпра до широти теперішнього міста Дніпро. Південніше панували сухі степи з перигляціальним кліматом.
На півдні європейської частини Росії північноуральський льодовик виходив донським язиком по Оксько-Донській рівнині до гирла ріки Мєдведіца. Середньоруська височина, яка слугувала розділовим бар'єром між льодовиками, була вкрита кригою лише частково. На сході південна границя поширення заледеніння перетинала Урал.
вечнозелёные леса, преимущественно в экваториальном, реже в субэкваториальном поясах на севере Южной Америки, в Центральной Америке, в Западной Экваториальной Африке, в Индо-Малайском регионе. В бас. Амазонки они получили название гелия, сельва. Распространены в областях с годовыми суммами осадков более 1500 мм, относительно равномерно распределённых по сезонам. Характерно большое разнообразие видов деревьев: на 1 га встречается от 40 до 170 видов. У большинства деревьев стволы прямые, колоннообразные, ветвятся только в верхней части. Самые рослые деревья достигают выс. 50–60 м, деревья ср. яруса – 20–30 м, нижнего – ок. 10 м. У многих деревьев имеются досковидные корни, поднимающиеся иногда до выс. 8 м. В болотистых лесах у деревьев появляются ходульные корни. Смена листвы у разных видов деревьев происходит по-разному: одни сбрасывают листья постепенно в течение года, другие только в определённые периоды. Распускающиеся молодые листья вначале висят, как увядшие, резко отличаясь окраской, для которой характерен широкий спектр цветов – от белого и бледно-зелёного до малинового и бордового. Так же неодинаково происходит цветение и плодоношение: непрерывно в течение года или периодически – один или несколько раз в году. Часто на одном дереве можно увидеть ветви с плодами, цветками и молодыми листьями. Для многих деревьев характерна каулифлория – образование цветков и соцветий на стволах и безлистных участках ветвей. Густые кроны деревьев почти не пропускают солнечный свет, поэтому под их пологом очень мало трав и кустарников.
Виділяють два центри дніпровського заледеніння. Найпотужніший знаходився на території сучасної Скандинавії, інший охоплював Нову Землю і Полярний Урал. Льодовик покривав більшу частину сучасної України. Під час найбільшого поширення (максимальної фази) скандинавський льодовик був представлений дніпровським язиком, що вкривав територію Полісся й рухався Придніпровською низиною, по долині Дніпра до широти теперішнього міста Дніпро. Південніше панували сухі степи з перигляціальним кліматом.
На півдні європейської частини Росії північноуральський льодовик виходив донським язиком по Оксько-Донській рівнині до гирла ріки Мєдведіца. Середньоруська височина, яка слугувала розділовим бар'єром між льодовиками, була вкрита кригою лише частково. На сході південна границя поширення заледеніння перетинала Урал.