ХАРАКТЕРИСТИКУ МЯДЕЛЬСКОГО РАЙОНА (ГЕОГРАФИЯ) ПО ПЛАНУ 1.ГЕОГРАФИЧЕСКОЕ ПОЛОЖЕНИЕ 2.ПРИРОДНОЕ УСЛОВИЕ И РЕСУРСЫ 3.НАСЕЛЕНИЕ 4.СЕЛЬСКАЯ ХОЗЯЙСТВЕННОСТЬ 5.ПРОМЫШЛЕННОСТЬ 6.СФЕРА УСЛУГ 7.УНИКАЛЬНЫЕ ОБЪЕКТЫ
1. Велике значення для формування рельєфу Євразії мають зовнішні чинники. У кайнозойську еру загальне підняття суходолу і похолодання клімату Землі призвели до виникнення потужного материкового зледеніння. Центрами його в Євразії були Скандинавський півострів, Північний Урал і Таймир. Звідси льодовик на південь, досягнувши на Східноєвропейській рівнині широти Дніпропетровська.
Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин й озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися із центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. Із суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся. У деяких центральних областях Азії внаслідок вивітрювання виник дивовижний рельєф «еолових міст». Це форми рельєфу, що нагадують міста й дуже схожі на рукотворні споруди. Проте їхнім творцем, як підказує сама назва, є все ж вітер.
ВОСТО́ЧНО-ЕВРОПЕ́ЙСКАЯ РАВНИ́НА (Русская равнина), одна из крупнейших равнин земного шара. Занимает гл. обр. Восточную и часть Зап. Европы, где находятся Европ. часть России, Эстония, Латвия, Литва, Белоруссия, Молдавия, б. ч. Украины, зап. часть Польши и вост. часть Казахстана. Протяжённость с запада на восток ок. 2400 км, с севера на юг – 2500 км. На севере омывается Белым и Баренцевым морями; на западе граничит со Среднеевропейской равниной (приблизительно по долине р. Висла); на юго-западе – с горами Ср. Европы (Судеты и др.) и Карпатами; на юге выходит к Чёрному, Азовскому и Каспийскому морям и ограничена Крымскими горами и Кавказом; на юго-востоке и востоке – зап. предгорьями Урала и Мугоджарами. Некоторые исследователи включают в состав В.-Е. р. юж. часть Скандинавского п-ова, Кольский п-ов и Карелию, другие относят эту территорию к Фенноскандии, природа которой резко отличается от природы равнины.
Відповідь:
1. Велике значення для формування рельєфу Євразії мають зовнішні чинники. У кайнозойську еру загальне підняття суходолу і похолодання клімату Землі призвели до виникнення потужного материкового зледеніння. Центрами його в Євразії були Скандинавський півострів, Північний Урал і Таймир. Звідси льодовик на південь, досягнувши на Східноєвропейській рівнині широти Дніпропетровська.
Рухаючись, льодовик істотно змінював поверхню суходолу. Немов величезний бульдозер, він вирівняв міцні скелі та згладив верхні шари пухких порід, утворюючи водночас глибокі вузькі морські затоки, безліч річкових долин й озерних улоговин тощо. Відшліфовані уламки гірських порід - валуни - виносилися із центрів зледеніння далеко на південь. Там, де льодовик танув, накопичувалися льодовикові відклади. Із суміші валунів, глини й піску утворилися велетенські горби, пасма гір і цілі рівнини. Талі води виносили значні маси піску, вирівнювали поверхню і формували плоскі піщані рівнини - полісся. У деяких центральних областях Азії внаслідок вивітрювання виник дивовижний рельєф «еолових міст». Це форми рельєфу, що нагадують міста й дуже схожі на рукотворні споруди. Проте їхнім творцем, як підказує сама назва, є все ж вітер.
Пояснення:
ВОСТО́ЧНО-ЕВРОПЕ́ЙСКАЯ РАВНИ́НА (Русская равнина), одна из крупнейших равнин земного шара. Занимает гл. обр. Восточную и часть Зап. Европы, где находятся Европ. часть России, Эстония, Латвия, Литва, Белоруссия, Молдавия, б. ч. Украины, зап. часть Польши и вост. часть Казахстана. Протяжённость с запада на восток ок. 2400 км, с севера на юг – 2500 км. На севере омывается Белым и Баренцевым морями; на западе граничит со Среднеевропейской равниной (приблизительно по долине р. Висла); на юго-западе – с горами Ср. Европы (Судеты и др.) и Карпатами; на юге выходит к Чёрному, Азовскому и Каспийскому морям и ограничена Крымскими горами и Кавказом; на юго-востоке и востоке – зап. предгорьями Урала и Мугоджарами. Некоторые исследователи включают в состав В.-Е. р. юж. часть Скандинавского п-ова, Кольский п-ов и Карелию, другие относят эту территорию к Фенноскандии, природа которой резко отличается от природы равнины.
Объяснение: