Используя карту полушарий, заполните недостающие графы таблицы.
НЕКОТОРЫЕ ДАННЫЕ ГЕОГРАФИЧЕСКИХ ОБЪЕКТОВ
11азание
географического объекта
Географические
координаты
Абсолютная высота
или абсолютно
глубина
Гора
28 с. ш. 66 м. 1.
ирлан
11 022 метра
Гора
32 .. 70 .л.
Вулкан
4100 метров
Вулкан Ключевская Сотка
Sla
1 ko
160
4, 3g металла
Используя политическую карту мира, определите в каких странах​

Хотя военные действия не затронули непосредственно индию, первая мировая война оказала огромное влияние на ее развитие. индия стала основным колониальным тылом, опираясь на который участвовала в империалистической войне. военную политику активно поддержали индийские помещики и буржуазия. война сулила им огромные материальные выгоды. кроме того, поддерживая военные усилия британского империализма, индийская буржуазия рассчитывала добиться от него определенных политических и уступок. во время войны потеряла свое монопольное положение на индийском рынке. ее доля во внешней торговле к концу войны упала с 2/3 до 1/3 национальный индийский капитал укреплял свои позиции, металлургические заводы тата увеличили выработку металла на 30%, хлопчатобумажная продукция возросла на 39%. такой промышленный подъем был достигнут усилением эксплуатации пролетариата. рабочий день был удлинен до 14—15 часов, в то же время реальная заработная плата падала в связи с ростом цен. национальная буржуазия наживалась на скупке продовольствия по контрактации у крестьян, на спекуляциях, на выгодных правительственных заказах для войны. опасаясь роста (национально-освободительного движения, власти установили в стране военно-полицейский террор. по закону 1915 г. «об обороне индии» они были наделены неограниченными полномочиями. тысячи индийцев были заключены в тюрьмы или сосланы на острова. организации индийской буржуазии вели легальную деятельность, ограничиваясь «законной конституционной агитацией». национальный конгресс организовал «лиги хомруля», которые проводили агитацию за предоставление индии . в их работе активное участие принимал вышедший из тюрьмы и примирившийся с умеренными тилак. сотрудничество национальной буржуазии облегчило властям мобилизацию и широкое использование людских и материальных ресурсов индии в империалистической войне. в некоторых районах в армию забирали всех работоспособных мужчин в семье. солдаты индии сражались на многих фронтах в европе, азии и африке. власти мобилизовали индийских рабочих, которые направлялись на военные работы во францию, оккупированные войсками районы ирака и в другие страны. индия снабжала зерном армии, находившиеся в азии и африке. все индийские войска, действовавшие на фронтах, сражались и финансировались за счет населения индии. в годы войны усилились политические репрессии и террор британских колониальных властей. в 1915 г. был введен в действие «закон об обороне индии», предоставивший властям неограниченные полицейские полномочия. тысячи людей заключались в тюрьмы без суда и следствия. война дала новый толчок развитию индийской промышленности. индийские фабриканты получили заказы на поставку обуви, обмундирования, снаряжения и различных материалов. колониальные власти пошли на некоторые уступки индийской буржуазии. в 1915 г. были введены 5-процентные пошлины на все товары, ввозимые в индию, а в 1917 г. пошлины на хлопчатобумажные ткани были подняты до 7,5%. военно-стратегические интересы британского империализма, опасения, что индия будет временно отрезана от , заставляли британские власти содействовать известному развитию промышленности в индии. на политику британских властей влияла также усилившаяся в годы войны иностранная, прежде всего японская, конкуренция на индийском рынке. особенно значительно выросла за время войны текстильная промышленность. увеличилась продукция джутовой и других отраслей легкой и пищевой промышленности. наблюдался также рост некоторых отраслей тяжелой промышленности. значительно расширились металлообрабатывающие заводы тата, получившие крупные заказы и государственные субсидии. расширились также заводы бенгальской железоделательной и стальной компании, возникли новые металлургические предприятия. однако индия все еще оставалась крайне отсталой в промышленном отношении страной. она совсем не имела своего машиностроения и других важнейших отраслей тяжелой промышленности. по-прежнему господствующее положение в индии, в ее промышленности занимал британский капитал, значительно увеличивший свои капиталовложения в годы войны. 

ответ:Лісова і деревообробна промисловість об'єднує заготівлю і перероб­ку деревини та інших лісових багатств (лікарської сировини, ягід, пло­дів, грибів); основні її галузі — лісозаготівельна, деревообробна, целю­лозно-паперова і лісохімічна.

Частка лісової і деревообробної промисловості в усьому промисло­вому комплексі України досить низька (менше 2,5%), галузь не задо­вольняє потреб національної економіки і населення в багатьох важли­вих видах продукції. Це пов'язано, насамперед, з обмеженою сировин­ною базою: невисока лісистість (лісами вкрито 14% території країни), переважання лісів з обмеженим експлуатаційним значенням, невеликі заготівлі лісу. Потреби галузі покриваються за рахунок власних ресур­сів лише на третину, решта деревини завозиться (переважно з Росії).

Основою розвитку галузі є лісове господарство. Воно займається розведенням (насадженням), упорядкуванням, захистом та охороною лісів; розвинене в усіх регіонах України, найбільше — у Карпатах і на Поліссі. Не відповідають потребам і обсяги лісонасаджень; оптималь­ної лісистості (19%) в Україні можна досягти, якщо виростити додат­ково ліси на площі 2,8 млн. га. Це означає, що у найближчі 10 років площі лісів треба щорічно збільшувати на 250 — 280 тис. га (у 6 разів більше, ніж зараз).

Лісозаготівельна промисловість проводить вирубування, вивіз і пер­винну обробку деревини. Її продукція — ділова деревина, яка викори­стовується у деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості, будівництві. Щорічний обсяг деревини, що заготовляється в Україні, становить 12 — 15 млн. м3. В останні роки зменшилося споживання деревини у промисловості і будівництві, але помітно збільшилося поста­чання деревини для населення. В Україні лісозаготівельна промисловість розвинена в лісових районах — у Карпатах і на Поліссі.

Деревообробна промисловість поділяється на лісопильну, фанерну, меб­леву, виробництво деревостружкових плит, сірників, будматеріалів. Лісо­пильна промисловість постачає пиломатеріали і тяжіє у своєму розмі­щенні до лісозаготівель (Чернівці, Берегомет, Брошнів, Вигода, Рахів, Свалява, Стрий — у Карпатах, Костопіль, Ковель та ін. — на Поліссі).

Фанеру виготовляють з берези, підприємства тяжіють до сировини (Львів, Костопіль, Оржів).

Деревостружкові плити виготовляють для потреб меблевої промис­ловості переважно в лісових районах, найбільші центри — Свалява, Тересва, Костопіль, Київ.

Меблева промисловість виробляє майже половину продукції дерево­обробної промисловості. Тяжіє вона до споживача. Центрами виробни­цтва меблів є, практично, всі великі міста держави та ряд середніх і малих міст. Найбільші підприємства розміщені у Києві, Харкові, Львові, Ужгороді, Сваляві, Чернівцях, Дніпропетровську.

Целюлозно-паперова промисловість розвивається в лісових районах, у місцях, де є електроенергія і вода. Найбільші підприємства — Жидачівський картонно-паперовий комбінат (Львівська область), Рахівська (Закарпатська область) і Корюківська (Чернігівська область) картонні фабрики, Понінківська паперова фабрика (Хмельницька область), Херсонський та Ізмаїльський целюлозні заводи, Малинська (Житомир­ська область) і Дніпропетровська паперові фабрики та ін.

Підприємства галузі задовольняють потреби України у такій про­дукції тільки наполовину.

Лісохімічна промисловість продукує кормові дріжджі, синтетичні смо­ли, оцтову кислоту, метиловий спирт, скипидар та ін. Сировиною для неї є відходи від лісозаготівельної І деревообробної промисловості (гіл­ки, живиця, тирса та ін.), тому виробництва зосереджені у лісопромислових районах. Найбільші підприємства розміщені у Карпатах (Вели­кий Бичків, Вигода, Свалява, Перечин), на Поліссі {Славута, Корос­тень, Клевань).

Основні проблеми розвитку лісової і деревообробної промисловості — дефіцит сировини та її некомплексна переробка. Важливі напрямки розвитку галузі — раціональне використання лісових ресурсів, модернізація підприємств, створення безвідхідних виробниц

Объяснение: