Изучите текст учебника, определите страны по картинке, определите название
этих страны их сталицы, найти по физической карте мира их географическое положение.
(На каком материке, в какой части света, в какую группу стран относим по площади,)
Какое государство
Сам текст :
Границы и государственные структуры стран на планете отображаются на политической карте мира. Страны различаются по географическим особенностям. По ФГП делят страны внутриматериковые, в островные, полуостровные и страны архипелаги. В мире располагаются более 40 стран, не имеющие доступ к морю. Материковые страны-страны, полностью окруженные сушей или не имеющие доступ к воде. Например: Казахстан и Швейцария.
Островные страны – страны, окруженные водой. Например: Индонезия и Мадагаскар. Архипелаги – страны в группе островов. Океанские прибрежные страны – страны, которые омываются с водой океана. Например: Канада, Россия, Панама.
Физико-географическое положение- это положение по отношению к экватору и начальному меридиану, морям и океанам, горным системам, рекам, озерам. Наиболее рас тип - страны по площади и группы населения. По площади страны группируют в большие крупные маленькие и небольшие государства. По площади земли определяются 7 самых больших государств и каждый из них имеет площадь более 3 млн км2.
1. Великі запаси бурштину характерні для такої країни, як:
в) Білорусь
2. Виробництво великих вантажних автомобілів є національним брендом машинобудування в:
в) Італії;
3. Bеir Німеччини більшу частину займає:
а) тваринництво;
4. На власній сировині (мідь і срібло) працює кольорова металургія в такій країні Європи, як:
д) Польща.
5. Назвіть країну за описом: переважає протестантизм і католицизм; багатонаціональна, головний фінансовий центр світу.
Велика Британія
6. Ця країна чолює Співдружність Націй.?
Велика Британія
7. Встановіть відповідність між морськими портами та країнами:
1 Німеччина - В Гамбург
2 Польща - Б Гданськ
3 Велика Британія -A Глазго
4 Італія
5 Франція - Г Марсель
Объяснение:
Көктем - жауын жауып, табиғаттың көкке оранып құбылатын әдемі мезгіл. Жауыннан кейін көрінетін кемпірқосақтың шығуы да ерекше құбылыс. Осы кемпірқосақтың қалай пайда болатынын физикалық тұрғыдан біле жүрейік.
Біз күн сәулесін жарық сәулесінің ағыны ретінде көреміз. Шын мәнінде күн сәулесінде табиғаттағы түстердің барлығы бар. Сабын көпіршігін үрлеген кезде, оған күн сәулесі түссе әр түрлі түстерге құбылатын бәріміз білеміз. Өйткені, жарық сәулесі шыны немесе мөлдір қабаттан өткенде көптеген түстерге (сары, жасыл, қызыл, қызғылт сары, көк, көгілдір) ыдырайды да, кемпірқосақ тәрізді түске айналады. Жарық сәулесін құрамдас түрлі түстерге бөлетін затты «призма» деп атаймыз. Сол призмадан немесе басқа бір мөлдір денеден өткен жіңішке ақ жарық шоғы «спектр» деп аталатын түрлі-түсті жолақтарға жіктеледі.