Переважна частина Австралії має тропічний, континентальний, сухий, або вкрай сухий клімат, на сході (поза бар'єром гір) — вологий; північна частина — у зоні екваторіального клімату (на краях Північної території та в північній частині півострова Кейп-Йорк — мусонний різновид); на південно-західному і південно-східному узбережжях, а також на Тасманії — субтропічний морський клімат.
Сумарна сонячна радіація постійно висока: на півночі і півдні — близько 590 кдж/см² на рік, у внутрішніх районах — 750 кдж/см²; радіаційний баланс на більшій частині території — 250—290 кдж/см², на півночі і північному сході — 335 кдж/см². При невеликих висотах рівнин Австралії це обумовлює постійно високі температури на всьому материку. Австралія майже повністю лежить у межах літніх ізотерм 20, 28, зимових 12, 20 °C. Сезонні коливання температур виявляються в основному у внутрішніх районах тропічного поясу та в субтропіках. Жаркий район із січневими температурами вище 40 °C — на північному заході (Марбл-Бар). Абсолютний максимум температур ігався у Клонкаррі (Квінсленд). Абсолютні мінімуми температур у внутрішніх районах Австралії падають до −4, −6 °C. Морози стійкі тільки в Австралійських Альпах, де відзначені температури до −22 °C.
Положення більшої частини Австралії у континентальному секторі тропічного поясу обумовлює сухість клімату, що загострюється розтягнутістю материка з заходу на схід, слабкою розчленованістю берегів, бар'єром Великого Вододільного хребта на шляхах вологих вітрів з океанів. 38 % площі Австралії отримує менше 250 мм опадів на рік. Найнижчі опади в районі озера Ейр (100 мм) і на рівнині Налларбор (50 мм). Періодично виникають посухи, однак тривалих посух не буває, тому що рівнинність материка і невелика довжина з півночі на південь сприяють проникненню всередину вологих вітрів як з півночі, так і з півдня. Посухи спричинюють дуже часті пожежі, боротьба з якими є для австралійців цілком рутинною справою. Влітку (грудень — лютий) над сильно нагрітою Австралією встановлюється Австралійський мінімум тиску, у який із північного заходу і півночі втягується вологий екваторіальний мусон, що приносить опади на узбережжя (понад 1500 мм на рік при 6-7 вологих місяцях). На південь від 22° південної широти вони скорочуються до 300 мм на рік з 4-5 дощовими місяцями, на західному узбережжі — до 250 мм.
На півдні материка проходить ряд антициклонів, що обумовлюють літню сухість південно-західної частини Австралії, рівнини Налларбор і Вікторіанських гір. На рівнинах Муррею і Дарлінга літні посухи пом'якшуються конвективними опадами. На сході вітри з Тихого океану несуть прогріте над теплим Східно-Австралійським плином вологе повітря. Його підняття по схилах гір обумовлює орографічні опади, особливо рясні між 16 і 19° південної широти. У Кернсі випадає найбільша кількість опадів в Австралії — 2243 мм. Літній максимум опадів простежується на півночі від лінії Сідней — мис Північно-Західний. Взимку (червень — серпень) спадні струми висотних антициклонів досягають охолодженої поверхні материка; над Центральною Австралією чітко виражений Австралійський максимум тиску. Вітри, що рухаються від нього, несуть сухе континентальне тропічне повітря на півночі і північному заході, з чим пов'язаний сухий сезон на материку на північ від 15° південної широти.
Над Південною Австралією випадають циклонічні дощі на лінії полярного фронту між помірними і тропічними повітряними масами (у Перті за червень — серпень випадає 494 мм опадів — 55 % річних). На східному узбережжі на південь від Сіднея дощі розподілені рівномірно протягом року, підсилюючись восени з активізацією циклонічної діяльності на полярному фронті.
Усиленное ограбление индии во время первой мировой войны, когда в значительной степени перекладывала военные расходы на свою главную колонию, тяжело сказалось на положении трудящихся города и деревни. сокращение экспорта важнейших видов сельскохозяйственного сырья (джута, хлопка, маслосемян и вызванное нарушением во время войны мирохозяйственных связей, тяжело ударило по интересам сельских товаропроизводителей. помещики и торговцы пытались возместить потери за счет усиления эксплуатации крестьян — непосредственных производителей. ростовщическая задолженность крестьянства в 1911—1925 гг. удвоилась, достигнув, по примерным оценкам, общей суммы 6 млрд. рупий. усиление феодально-помещичьей, налоговой и торгово-рос-товщической эксплуатации крестьянства в конце войны к значительному возрастанию числа закладов и продажи крестьянской земли. процесс обезземеления крестьянства охватывал все новые группы. наряду с крестьянством в наиболее тяжелом положении оказались ремесленники и их семьи. происшедшее накануне н во время мировой войны сокращение производства в ряде отраслей ремесла и кустарной промышленности (в особенности в хлопкоткачестве) вызвало значительное снижение доходов миллионов ремесленников, кустарей и связанных с ними мелких торговцев. появление на рынке труда сотен тысяч разорившихся ремесленников отрицательно сказалось на положении фабрично-заводского пролетариата, реальная заработная плата которого в условиях возраставшей дороговизны снижалась. положение в стране осложнилось последствиями двух неурожайных лет (1918—1919 и 1920—1921 значительное сокращение производства продовольствия в условиях продолжавшегося экспорта зерновых вызвало массовый голод, усугубившийся эпидемией испанки, которая унесла 13 млн. жизней. нехватка продуктов питания и дороговизна затронули интересы не только основных классов трудящихся, но и низших прослоек предпринимателей, интеллигенции, служащих (так называемых средних слоев). индийская национальная буржуазия, в период войны расширившая сферу своей предпринимательской деятельности и укрепившаяся , еще острее почувствовала колониальный гнет, последствия дискриминационных мер колониальных властей в различных областях , политической и культурной жизни. к началу 20-х годов в индии произошло обострение двух групп противоречий: между эксплуататорскими и эксплуатируемыми классами внутри страны; между основными классами и социальными слоями индийского общества и империализмом, который продолжал опираться на феодально-помещичий класс, князей, компрадорскую буржуазию и связанный с этими группами торгово-ростовщический капитал. подъем национально-освободительной борьбы начался с выступлений рабочего класса. в 1918 г. в бомбее, мадрасе, канпуре и ахмадабаде произошло несколько довольно крупных по масштабу того времени стачек. по своему характеру это были стихийно возникшие забастовки, в значительной степени вызванные массовыми увольнениями рабочих в связи со свертыванием военного производства. на волне стачечной борьбы стали возникать профсоюзы (несколько организаций рабочих и служащих профсоюзного типа, созданных в индии в начале xx в., к концу первой мировой войны полностью распались). их организаторами были буржуазные националисты и филантропы. первый профсоюз был создан в мадрасе в 1918 г. б. п. вадиа, затем несколько союзов были основаны в бомбее и некоторых других промышленных центрах, в частности в ахмадабаде, где при участии м. к. ганди в том же году была создана ассоциация рабочих-текстильщиков. нарастанию революционных настроений в стране способствовали сведения о революции в россии, которые стали постепенно проникать в индию.
Объяснение:
Переважна частина Австралії має тропічний, континентальний, сухий, або вкрай сухий клімат, на сході (поза бар'єром гір) — вологий; північна частина — у зоні екваторіального клімату (на краях Північної території та в північній частині півострова Кейп-Йорк — мусонний різновид); на південно-західному і південно-східному узбережжях, а також на Тасманії — субтропічний морський клімат.
Сумарна сонячна радіація постійно висока: на півночі і півдні — близько 590 кдж/см² на рік, у внутрішніх районах — 750 кдж/см²; радіаційний баланс на більшій частині території — 250—290 кдж/см², на півночі і північному сході — 335 кдж/см². При невеликих висотах рівнин Австралії це обумовлює постійно високі температури на всьому материку. Австралія майже повністю лежить у межах літніх ізотерм 20, 28, зимових 12, 20 °C. Сезонні коливання температур виявляються в основному у внутрішніх районах тропічного поясу та в субтропіках. Жаркий район із січневими температурами вище 40 °C — на північному заході (Марбл-Бар). Абсолютний максимум температур ігався у Клонкаррі (Квінсленд). Абсолютні мінімуми температур у внутрішніх районах Австралії падають до −4, −6 °C. Морози стійкі тільки в Австралійських Альпах, де відзначені температури до −22 °C.
Положення більшої частини Австралії у континентальному секторі тропічного поясу обумовлює сухість клімату, що загострюється розтягнутістю материка з заходу на схід, слабкою розчленованістю берегів, бар'єром Великого Вододільного хребта на шляхах вологих вітрів з океанів. 38 % площі Австралії отримує менше 250 мм опадів на рік. Найнижчі опади в районі озера Ейр (100 мм) і на рівнині Налларбор (50 мм). Періодично виникають посухи, однак тривалих посух не буває, тому що рівнинність материка і невелика довжина з півночі на південь сприяють проникненню всередину вологих вітрів як з півночі, так і з півдня. Посухи спричинюють дуже часті пожежі, боротьба з якими є для австралійців цілком рутинною справою. Влітку (грудень — лютий) над сильно нагрітою Австралією встановлюється Австралійський мінімум тиску, у який із північного заходу і півночі втягується вологий екваторіальний мусон, що приносить опади на узбережжя (понад 1500 мм на рік при 6-7 вологих місяцях). На південь від 22° південної широти вони скорочуються до 300 мм на рік з 4-5 дощовими місяцями, на західному узбережжі — до 250 мм.
На півдні материка проходить ряд антициклонів, що обумовлюють літню сухість південно-західної частини Австралії, рівнини Налларбор і Вікторіанських гір. На рівнинах Муррею і Дарлінга літні посухи пом'якшуються конвективними опадами. На сході вітри з Тихого океану несуть прогріте над теплим Східно-Австралійським плином вологе повітря. Його підняття по схилах гір обумовлює орографічні опади, особливо рясні між 16 і 19° південної широти. У Кернсі випадає найбільша кількість опадів в Австралії — 2243 мм. Літній максимум опадів простежується на півночі від лінії Сідней — мис Північно-Західний. Взимку (червень — серпень) спадні струми висотних антициклонів досягають охолодженої поверхні материка; над Центральною Австралією чітко виражений Австралійський максимум тиску. Вітри, що рухаються від нього, несуть сухе континентальне тропічне повітря на півночі і північному заході, з чим пов'язаний сухий сезон на материку на північ від 15° південної широти.
Над Південною Австралією випадають циклонічні дощі на лінії полярного фронту між помірними і тропічними повітряними масами (у Перті за червень — серпень випадає 494 мм опадів — 55 % річних). На східному узбережжі на південь від Сіднея дощі розподілені рівномірно протягом року, підсилюючись восени з активізацією циклонічної діяльності на полярному фронті.