Європа відрізняється великою складністю і високим ступенем вивченості геологічної будови. Велик розташовані в межах Східноєвропейської (Російської), або Європейської, платформи, що має складчастий фундамент докембрійського віку. На сході, у межах Російської плити, де він глибоко занурений, і в східній частині Балтійського щита, де він виступає на поверхню. На заході (південь Скандинавії, Данія і Велика Британія) широко розвинуті пізньопротерозойські метаморфічні породи. Після консолідації фундаменту протягом останніх 1200–1600 млн років окремі частини платформи тривалий час занурювалися, покриваючись морями і лагунами. На північ від Східноєвропейської платформи, займаючи північний шельф материка (від Землі Франца-Йосипа до Печорської низовини ться докембрійська платформа Баренцевого моря. Схожа на неї платформа (Еріа) утворює край шельфу на північ від Британських островів. Ісландія та о.Ян-Майєн являють собою неоднорідні вулканічні підняття, що виникли у кайнозої над північною частиною Серединно-Атлантичного хребта.
Гірські споруди півдня Європи (Андалузькі гори, Апенніни, Альпи, Карпати, гори Балканського півострова, Криму та ін.) належать до Альпійської геосинклінальної (складчастої) області. У межах Альпійської складчастої області виникли своєрідні западини, що характеризуються близьким до океанічного типом будови земної кори (частково западина південного Каспію, Чорноморська, Тірренська та ін.). Згідно з даними геофізичних досліджень у них сильно скорочений (або повністю відсутній) «гранітний» шар і земна кора в цілому має товщину близько 20-30 км. Приро́дна зо́на, фізико-географічна зона — частина географічного поясу з однорідними кліматичними умовами. Вона є частиною природної країни. На рівнинних територіях зони зберігають широтне або близьке до нього тобто змінюються від екватора до полюсів (широтна зональність) і від океанів углиб континентів (довготна зональність). Мають близькі умови температур і зволоження, що визначають однорідні ґрунти, рослинність, тваринний світ і інші компоненти природного середовища. Природні зони виражені на суші і в океані, де проявляються менш чітко. Зміна природних зон у горах називається висотною поясністю.
Природні умови кожної з них мають свої відмінності, які залежать від широти місця, співвідношення тепла і вологи, циркулярної атмосфери. Типові в межах зони гідрологічні й теплові умови є вирішальним чинником формування ґрунтів певних типів, рослинності й тваринного світу. Загальні особливості природних умов враховуються в сільськогосподарському виробництві, лісовому господарстві, містобудуванні, під час проєктування інженерно-меліоративних і природоохоронних заходів, планування місць відпочинку.
Мертве (або Журавлине) озеро розміщене високо в Сколівських Бескидах на Львівщині. Озеро є дещо таємничим, і начитавшись містичних історій, їхати туди не варто.
Потрапивши до озера, ви побачите неправильну овальну форму, темну, як ніч, але прозору воду і бульбашки, які постійно піднімаються до поверхні.
“Мертвим” його називають тому, що вода там насичена сірководнем і вищі живі організми там не живуть. Про те, як утворилося озеро, ніхто точно не знає, як, власне, і про його точну глибину.
-Шелехівське озеро-
Водойму вважають найдавнішим озером України. Також її називають гідрологічною пам’яткою природи.
Озеро утворилося на території сучасної Сумщини у часи льодовикового періоду і таке давнє, як озера Байкал, Ладозьке і Вікторія. Його поява стала результатом зсуву плит, які загородили прохід талим водам льодовика. Так і з’явилася чаша площею в 7 га.
Від льодовикового періоду в озера залишилась одна примітна особливість – вода там завжди прохолодна і чиста.
Біле озеро-
Це озеро називають найпрозорішим в Україні. Знайти його можна на Рівненщині.
Також його кличуть озером молодості. Тут найвищий вміст гліцерину в воді – 6.37 мг/л, а вода м’яка навіть на дотик.
Синевир-
Синевир є найбільшим озером Українських Карпат. Розташоване воно на висоті 989 метрів. Навіть у найтепліші дні прогріваються лише верхні 1-2 метри озера.
Довкола озера можна побачити надзвичайною мальовничі та величні краєвиди. Стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, віком 140-160 років, спадають прямо над водою.
Європа відрізняється великою складністю і високим ступенем вивченості геологічної будови. Велик розташовані в межах Східноєвропейської (Російської), або Європейської, платформи, що має складчастий фундамент докембрійського віку. На сході, у межах Російської плити, де він глибоко занурений, і в східній частині Балтійського щита, де він виступає на поверхню. На заході (південь Скандинавії, Данія і Велика Британія) широко розвинуті пізньопротерозойські метаморфічні породи. Після консолідації фундаменту протягом останніх 1200–1600 млн років окремі частини платформи тривалий час занурювалися, покриваючись морями і лагунами. На північ від Східноєвропейської платформи, займаючи північний шельф материка (від Землі Франца-Йосипа до Печорської низовини ться докембрійська платформа Баренцевого моря. Схожа на неї платформа (Еріа) утворює край шельфу на північ від Британських островів. Ісландія та о.Ян-Майєн являють собою неоднорідні вулканічні підняття, що виникли у кайнозої над північною частиною Серединно-Атлантичного хребта.
Гірські споруди півдня Європи (Андалузькі гори, Апенніни, Альпи, Карпати, гори Балканського півострова, Криму та ін.) належать до Альпійської геосинклінальної (складчастої) області. У межах Альпійської складчастої області виникли своєрідні западини, що характеризуються близьким до океанічного типом будови земної кори (частково западина південного Каспію, Чорноморська, Тірренська та ін.). Згідно з даними геофізичних досліджень у них сильно скорочений (або повністю відсутній) «гранітний» шар і земна кора в цілому має товщину близько 20-30 км. Приро́дна зо́на, фізико-географічна зона — частина географічного поясу з однорідними кліматичними умовами. Вона є частиною природної країни. На рівнинних територіях зони зберігають широтне або близьке до нього тобто змінюються від екватора до полюсів (широтна зональність) і від океанів углиб континентів (довготна зональність). Мають близькі умови температур і зволоження, що визначають однорідні ґрунти, рослинність, тваринний світ і інші компоненти природного середовища. Природні зони виражені на суші і в океані, де проявляються менш чітко. Зміна природних зон у горах називається висотною поясністю.
Природні умови кожної з них мають свої відмінності, які залежать від широти місця, співвідношення тепла і вологи, циркулярної атмосфери. Типові в межах зони гідрологічні й теплові умови є вирішальним чинником формування ґрунтів певних типів, рослинності й тваринного світу. Загальні особливості природних умов враховуються в сільськогосподарському виробництві, лісовому господарстві, містобудуванні, під час проєктування інженерно-меліоративних і природоохоронних заходів, планування місць відпочинку.
Объяснение:
Мертве (або Журавлине) озеро
Мертве (або Журавлине) озеро розміщене високо в Сколівських Бескидах на Львівщині. Озеро є дещо таємничим, і начитавшись містичних історій, їхати туди не варто.
Потрапивши до озера, ви побачите неправильну овальну форму, темну, як ніч, але прозору воду і бульбашки, які постійно піднімаються до поверхні.
“Мертвим” його називають тому, що вода там насичена сірководнем і вищі живі організми там не живуть. Про те, як утворилося озеро, ніхто точно не знає, як, власне, і про його точну глибину.
-Шелехівське озеро-
Водойму вважають найдавнішим озером України. Також її називають гідрологічною пам’яткою природи.
Озеро утворилося на території сучасної Сумщини у часи льодовикового періоду і таке давнє, як озера Байкал, Ладозьке і Вікторія. Його поява стала результатом зсуву плит, які загородили прохід талим водам льодовика. Так і з’явилася чаша площею в 7 га.
Від льодовикового періоду в озера залишилась одна примітна особливість – вода там завжди прохолодна і чиста.
Біле озеро-
Це озеро називають найпрозорішим в Україні. Знайти його можна на Рівненщині.
Також його кличуть озером молодості. Тут найвищий вміст гліцерину в воді – 6.37 мг/л, а вода м’яка навіть на дотик.
Синевир-
Синевир є найбільшим озером Українських Карпат. Розташоване воно на висоті 989 метрів. Навіть у найтепліші дні прогріваються лише верхні 1-2 метри озера.
Довкола озера можна побачити надзвичайною мальовничі та величні краєвиди. Стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, віком 140-160 років, спадають прямо над водою.
Объяснение: