Ответьте, , на вопросы: а). - какие главные достижения науки в древности вы можете назвать? б). - перечислите главные открытия эпохи средневековья. в). - какой вывод можно сделать о развитии знаний о земле в античное время и в эпоху средневековья ? г). - что мы будем изучать дальше? учащиеся: отвечают на вопросы учителя:а) 1.в древности были совершены первые дальние морские путешествия, открывались и заселялись новые земли. наиболее изученными были территории, примыкающие к средиземному морю.. 2. как науки зародилась в древней греции. 3. учёные того времени описали известный им мир, составили карты, которыми люди пользовались в течение сотен лет. 4. греки правильно определили форму и размеры земли. б)1. арабы в индии. 2. викинги в исландии, гренландии и северной америке. 3. марко поло в центральной азии. 4. путешествие нашего земляка а. никитина в индию. в). были открыты новые земли, знания о земле со временем расширялись.г). формулируют название темы урока. проблемная ситуация.учитель: 1 . проводит беседу с элементами самостоятельной деятельности учащихся с использованием учебника. вопросы: - о каких событиях нам предстоит узнать? - когда они происходили?период, когда европейскими мореплавателями и путешественниками были сделаны открытия принято называть эпохой великих открытий (вго). однако люди совершали открытия, которые заслуживают определения "великие" и до и после этого периода. поработаем с лентой времени. что произошло в эпоху вго? учащиеся: слушают учителя. работают с текстом учебника (стр. 22), анализируют свою деятельность, отвечают на вопросы. открытие америки, морского пути в индию, походы испанских конкистадоров в ю.америку. эти события происходили в период с хv по xviii вв. были открыты новые материки и впервые совершены кругосветные плавания.iy. разработка нового материала. учитель: - в средние века европейские купцы торговали с индией. 1)- вспомните, каким путём они доставляли товары из азии в европу? но ведь в 15 веке земли на востоке средиземного моря были захвачены турками, они не пропускали торговые караваны, часто грабили их. 2). - как вы считаете, что могли предпринять европейцы для того, чтобы все же добраться до индии? первыми это удалось сделать жителям пиренейского полуострова и, прежде всего жителям португалии. 3). - почему именно португальские мореплаватели совершали эти плавания? найдите ответ на вопрос в тексте учебника (стр.22) кто из португальцев первым обогнул африку и достиг индии? найдите ответ на вопрос в тексте учебника (стр.24) 5). - покажите маршрут плавания васко да гамы на карте. 6). - каков результат этих плаваний? найдите ответы на эти вопросы в тексте учебника (стр.24) испания в 15 в. также искала морские пути к богатым странам востока, в индию. однако вокруг африки морской путь был захвачен португальцами. 7). - как вы думаете, как могли выйти из этого положения испанцы? именно так думал христофор колумб. проследите по текстовой карте маршрут первого плавания колумба, какие объекты встретил он на своём пути? покажите их на карте (стр.23). 8). - в каком году проходило первое плавание колумба? 9). - каковы результаты плавания колумба? прочтите текст в учебнике(стр.22-23)учащиеся: 1). по великому шёлковому пути, т.е. сухопутным путём или до берегов средиземного моря. 2). найти морской путь в индию вокруг африки. 3). учащиеся работают с текстом учебника и находят ответ на вопрос. 1. научились строить новые корабли - трёхмачтовые каравеллы. они были легки, быстроходны, могли двигаться под парусами и при боковом, и даже при встречном ветре. 2. генрих мореплаватель, принц португалии организовывал морские экспедиции, основал мореходную школу, поощрял создание новых карт. 3. османская империябартоломеу диаш доплыл до крайнего юга африки и вышел в индийский океан.в 1497 г. васко да гама доплыл до индии. один из учащихся показывает маршрут путешествия у доски на карты, остальные работают с картами атласа. работают с текстом и рисунками учебника и находят ответ на вопрос. 6). 1. был открыт морской путь из европы в индию. 2. было установлено, что атлантический и индийский океаны соединяются между собой. 3. были нанесены на карту берега африки, остров мадагаскар.7). высказывают предположения. может попробовать приплыть в индию с другой стороны, двигаясь через атлантический океан на запад. колумб имел представления о шарообразности земли, анализировал старые карты. он встретил на своем пути канарские острова, саргассово море, антильские острова (о. куба и о. гаити) 8). в 1492 г. 9). учащиеся находят ответ на вопрос в тексте учебника. открыл новую часть света - америку привёз в европу кукурузу, картофель, табак, томаты и др. культуры самостоятельное применение знаний. учитель: - заполните с учебника таблицу №п/п фамилия, имя путешественника
До областей поширення родовищ термальних вод відносяться: вулканічне кільце басейну Тихого океану, Альпійський складчастий пояс, рифтові долини континентів, серединно-океанічні хребти, платформні занурення й передгірні крайові прогини.
По своєму походженню родовища термальних вод можна підрозділити на два типи, що різняться переносу теплової енергії.
Перший тип утворюють геотермальні системи конвекційного походження. Це райони розташування сучасних або нещодавно погаслих вулканів, де на поверхню виходять не тільки гарячі води, але й пароводяна суміш із температурою до 200 °С и більше. На сьогоднішній день всі геотермальні електростанції працюють у районах сучасного вулканізму: Каліфорнія; Серро Присто; Мексика, Ідальго; Сан-Сальвадор; Чилі, Атакама; Ісландія; Араак-Лак; Лардерелло, Монте-Амиата; Угорський басейн; Айдин-Денизлі; Кавказ; Суматра; Ява; Папуа- Нова Гвінея; Нова Британія; Фіджі, Нові Гебриди; Вайракей, Вайотапу; Філіппіни; Японія; Росія, Камчатка.
До родовищ конвекційного типу відносяться також гідротермальні прояви так званих рифтових зон, що характеризуються активним тектонічним режимом і помірковано підвищеними геотермічними градієнтами - 45-70 °С/км. Рифтові зони й пов'язані з ними термоаномалії, як правило, простираються на величезні відстані. Наприклад, Північно-Мексиканський басейн термальних вод простягнувся на 1,5 тис. км, від північно-східної частини Мексики до Флориди. Одна зі свердловин тут із глибини 5859 м дає пароводяну суміш із температурою 273 °С, причому цей флюїд виходить при високому тиску.Другий тип геотермальних родовищ утвориться при переважному кондуктивному прогріві підземних вод, зосереджених у глибоких платформних западинах і передгірних прогинах. Вони розташовуються в невулканічних районах і характеризуються нормальним геотермічним градієнтом - 30-33 °С/км.
Підрахунки запасів термальних вод ґрунтуються на наявних даних про об'єми гравітаційних вод, що містяться у шарах, об'ємах самих водоносних горизонтів і колекторських властивостей гірських порід, що їх складають. Запаси термальних вод являють собою загальну кількість виявлених термальних вод, що перебувають у порах і тріщинах водоносних гори-парасолів, що мають температуру 40-200° С, мінералізацію до 35 г/л і глибину залягання до 3,5 тис. м від денної поверхні.
До областей поширення родовищ термальних вод відносяться: вулканічне кільце басейну Тихого океану, Альпійський складчастий пояс, рифтові долини континентів, серединно-океанічні хребти, платформні занурення й передгірні крайові прогини.
По своєму походженню родовища термальних вод можна підрозділити на два типи, що різняться переносу теплової енергії.
Перший тип утворюють геотермальні системи конвекційного походження. Це райони розташування сучасних або нещодавно погаслих вулканів, де на поверхню виходять не тільки гарячі води, але й пароводяна суміш із температурою до 200 °С и більше. На сьогоднішній день всі геотермальні електростанції працюють у районах сучасного вулканізму: Каліфорнія; Серро Присто; Мексика, Ідальго; Сан-Сальвадор; Чилі, Атакама; Ісландія; Араак-Лак; Лардерелло, Монте-Амиата; Угорський басейн; Айдин-Денизлі; Кавказ; Суматра; Ява; Папуа- Нова Гвінея; Нова Британія; Фіджі, Нові Гебриди; Вайракей, Вайотапу; Філіппіни; Японія; Росія, Камчатка.
До родовищ конвекційного типу відносяться також гідротермальні прояви так званих рифтових зон, що характеризуються активним тектонічним режимом і помірковано підвищеними геотермічними градієнтами - 45-70 °С/км. Рифтові зони й пов'язані з ними термоаномалії, як правило, простираються на величезні відстані. Наприклад, Північно-Мексиканський басейн термальних вод простягнувся на 1,5 тис. км, від північно-східної частини Мексики до Флориди. Одна зі свердловин тут із глибини 5859 м дає пароводяну суміш із температурою 273 °С, причому цей флюїд виходить при високому тиску.Другий тип геотермальних родовищ утвориться при переважному кондуктивному прогріві підземних вод, зосереджених у глибоких платформних западинах і передгірних прогинах. Вони розташовуються в невулканічних районах і характеризуються нормальним геотермічним градієнтом - 30-33 °С/км.
Підрахунки запасів термальних вод ґрунтуються на наявних даних про об'єми гравітаційних вод, що містяться у шарах, об'ємах самих водоносних горизонтів і колекторських властивостей гірських порід, що їх складають. Запаси термальних вод являють собою загальну кількість виявлених термальних вод, що перебувають у порах і тріщинах водоносних гори-парасолів, що мають температуру 40-200° С, мінералізацію до 35 г/л і глибину залягання до 3,5 тис. м від денної поверхні.