Наша планета сформировалась приблизительно 5 миллиардов лет назад из плотного облака космической пыли и газов, которое ученые назвали Протоземля. Вначале это было холодное безжизненное сосредоточение космического вещества. Постепенно под воздействием солнечного притяжения, от ударов космических тел и вследствие радиоактивного распада Протоземля стала нагреваться. Первичное вещество стало горячим настолько, что расплавилось, и в результате легкие соединения остались на поверхности, а более тяжелые элементы и соединения опустились в глубь Земли. Далее произошло разделение земных недр на ядро и мантию
Висо́тна по́ясність, або висотна зональність — закономірна зміна природних комплексів у горах, зумовлена насамперед зміною кліматичних умов з висотою.
Висотна поясність пояснюється зміною клімату з висотою: на 1 км підйому температура повітря знижується в середньому на 6 градусів Цельсія, зменшується тиск повітря, його запиленість, зростає інтенсивність сонячної радіації, до висоти 2—3 км збільшується хмарність і кількість опадів. Повний спектр кліматичних зон висотної поясності можна гати в крупних гірських масивах екваторіальних і тропічних широт (Анди, Гімалаї).
З висотною поясністю пов'язане явище вертикальної зональності рослинності — це зміна зон рослинності, пов'язана із змінами клімату і ґрунтів залежно від висоти над рівнем моря. Так, в аридних зонах пустельна рослинність при підйомі в гори послідовно змінюється зонами (поясами) степів, лісів, субальпійських і альпійських лук, високогірних тундр і одвічних снігів. Закон вертикальної зональності рослинності відкрито Одуїном і Мільн-Едвардсом (1832).
Объяснение:
Висо́тна по́ясність, або висотна зональність — закономірна зміна природних комплексів у горах, зумовлена насамперед зміною кліматичних умов з висотою.
Висотна поясність пояснюється зміною клімату з висотою: на 1 км підйому температура повітря знижується в середньому на 6 градусів Цельсія, зменшується тиск повітря, його запиленість, зростає інтенсивність сонячної радіації, до висоти 2—3 км збільшується хмарність і кількість опадів. Повний спектр кліматичних зон висотної поясності можна гати в крупних гірських масивах екваторіальних і тропічних широт (Анди, Гімалаї).
З висотною поясністю пов'язане явище вертикальної зональності рослинності — це зміна зон рослинності, пов'язана із змінами клімату і ґрунтів залежно від висоти над рівнем моря. Так, в аридних зонах пустельна рослинність при підйомі в гори послідовно змінюється зонами (поясами) степів, лісів, субальпійських і альпійських лук, високогірних тундр і одвічних снігів. Закон вертикальної зональності рослинності відкрито Одуїном і Мільн-Едвардсом (1832).