Вступив в новое, третье тысячелетие, мировая экономическая система остается крайне противоречивой и потому потенциально конфликтной. С одной стороны, все более активно идет глобализация мировой экономики, что ускоряет социальное развитие многих регионов мира. С другой стороны, сохраняются масштабные очаги отсталости, которые при условии действия тенденций, сформировавшихся во второй половине ХХ века уже в ближайшем будущем сделать мир не менее, а более опасным, спровоцировать новые региональные конфликты, породить новые угрозы для здоровья и благополучия человека.
Одним из таких очагов отсталости является регион Африки южнее Сахары. По многообразию, масштабам и взаимопереплетенности социальных проблем регион отчетливо выделяется в развивающемся мире. В Африке южнее Сахары длительные неблагоприятные тенденции в области народонаселения, сочетаются с ужасающей бедностью, и большим неравенством в доходах, крайне неблагоприятной ситуацией в здравоохранении, образовании, высоким уровнем безработицы и масштабной вынужденной миграцией.
Корни социального кризиса суб-сахарской Африки имеют экономическую природу. Темпы экономического роста региона в 80-е и 90-е гг. были самыми низкими в мире. 33 из 45 государств Африки южнее Сахары относятся к наименее развитым странам. В структуре ВВП стран региона преобладают либо добывающая промышленность, как правило, представленная добычей одного — трех видов сырья, либо неэффективное сельское хозяйство производить на экспорт также лишь узкий ассортимент продуктов. Низкая степень диверсификации производства оборачивается высокой нестабильностью доходов от экспорта и делает государства региона зависимыми от внешних заимствований. 31 страна Африки южнее Сахары относится по классификации МВФ к государствам с высокой степенью тяжести долгового бремени. В этих условиях большинство государств региона не располагают необходимыми ресурсами для проведения активной социальной политики. Положение также усугубляется тем, что в течение длительного времени достижение экономического роста рассматривалось в африканских странах (не без влияния некоторых международных экономических организаций) как самодостаточная цель впоследствии чуть ли не автоматически преобразовать социальную сферу, что привело лишь к накоплению и приумножению социальных проблем региона.
Льодовик — природне скупчення льоду атмосферного походження на суші.
У льодовиках зосереджена найбільша кількість прісної води планети, у них міститься більше 70 % запасів прісної води на Землі.
Льодовики займають близько 11 % площі суходолу. Загальна площа сучасних льодовиків сягає близько 16,3 млн км2. Найбільший льодовик Землі — Антарктичний, середня потужність якого — 2300 м.
Гляціологія — наука, що вивчає льодовики.
Снігова лінія — це умовна межа, над якою температура повітря є нижчою за 0 ºС та відбувається накопичення снігового покриву.
Льодовики утворюються там, де протягом року снігу випадає більше, ніж встигає його розтанути, тобто вище від снігової лінії.
Покривні та гірські льодовики
За районами утворення розрізняють гірські та покривні льодовики. Гірські утворюються на вершинах та схилах гір, гірських долинах. Найбільші гірські льодовики лежать у Гімалаях, на Памірі, Тянь-Шані. До покривних належать льодовики Антарктиди, Ґренландії, деяких інших островів. Льодовики є на всіх континентах, крім Австралії. На Антарктику припадає 84 % усієї площі зледеніння Землі, на острови Арктики з Ґренландією — 12,5 %.
Айсберги — величезні брили льоду, що відкололися від льодовика і плавають в океані.
роль льодовиків у природі планети.
· Льодовики є регуляторами співвідношення суходолу та океану.
· Якби всі льодовики розтанули, то рівень Світового океану піднявся би приблизно на 60 м.
· Льодовики є регуляторами стоку річок. Талі води льодовиків компенсують нестачу вологи під час посушливого періоду.
· Льодовики впливають на погоду і клімат всієї планети.
· Унаслідок руху льодовиків утворюються льдовикові відклади та форми рельєфу.
· Льодовики можуть бути причиною несприятливих процесів і явищ, зокрема спричинювати катастрофічні повені і селі.
Багаторічна мерзлота — шари мерзлих гірських порід у надрах Землі. Багаторічна мерзлота утворюється в районах із холодним кліматом, де товщі гірських порід не встигають повністю розмерзнутися за теплий період.
Багаторічна мерзлота займає 85 % території Сибіру в Азії. Найміцніший шар багаторічної мерзлоти — 1500 м — лежить у центральній частині Середньосибірського плоскогір’я.
У районах, де поширена багаторічна мерзлота, дуже важко вести будівництво. Під будівлями товщі мерзлих порід починають відтаювати та деформуватися, що може призвести до катастрофічних наслідків. Разом з тим у багаторічній мерзлоті, як у природному холодильнику, збереглися викопні рештки давніх тварин та рослин, зокрема мамонтів.
Социальная сфера
Социальные проблемы Африки южнее Сахары
Вступив в новое, третье тысячелетие, мировая экономическая система остается крайне противоречивой и потому потенциально конфликтной. С одной стороны, все более активно идет глобализация мировой экономики, что ускоряет социальное развитие многих регионов мира. С другой стороны, сохраняются масштабные очаги отсталости, которые при условии действия тенденций, сформировавшихся во второй половине ХХ века уже в ближайшем будущем сделать мир не менее, а более опасным, спровоцировать новые региональные конфликты, породить новые угрозы для здоровья и благополучия человека.
Одним из таких очагов отсталости является регион Африки южнее Сахары. По многообразию, масштабам и взаимопереплетенности социальных проблем регион отчетливо выделяется в развивающемся мире. В Африке южнее Сахары длительные неблагоприятные тенденции в области народонаселения, сочетаются с ужасающей бедностью, и большим неравенством в доходах, крайне неблагоприятной ситуацией в здравоохранении, образовании, высоким уровнем безработицы и масштабной вынужденной миграцией.
Корни социального кризиса суб-сахарской Африки имеют экономическую природу. Темпы экономического роста региона в 80-е и 90-е гг. были самыми низкими в мире. 33 из 45 государств Африки южнее Сахары относятся к наименее развитым странам. В структуре ВВП стран региона преобладают либо добывающая промышленность, как правило, представленная добычей одного — трех видов сырья, либо неэффективное сельское хозяйство производить на экспорт также лишь узкий ассортимент продуктов. Низкая степень диверсификации производства оборачивается высокой нестабильностью доходов от экспорта и делает государства региона зависимыми от внешних заимствований. 31 страна Африки южнее Сахары относится по классификации МВФ к государствам с высокой степенью тяжести долгового бремени. В этих условиях большинство государств региона не располагают необходимыми ресурсами для проведения активной социальной политики. Положение также усугубляется тем, что в течение длительного времени достижение экономического роста рассматривалось в африканских странах (не без влияния некоторых международных экономических организаций) как самодостаточная цель впоследствии чуть ли не автоматически преобразовать социальную сферу, что привело лишь к накоплению и приумножению социальных проблем региона.
Объяснение:
Всё!
Відповідь:
Льодовик — природне скупчення льоду атмосферного походження на суші.
У льодовиках зосереджена найбільша кількість прісної води планети, у них міститься більше 70 % запасів прісної води на Землі.
Льодовики займають близько 11 % площі суходолу. Загальна площа сучасних льодовиків сягає близько 16,3 млн км2. Найбільший льодовик Землі — Антарктичний, середня потужність якого — 2300 м.
Гляціологія — наука, що вивчає льодовики.
Снігова лінія — це умовна межа, над якою температура повітря є нижчою за 0 ºС та відбувається накопичення снігового покриву.
Льодовики утворюються там, де протягом року снігу випадає більше, ніж встигає його розтанути, тобто вище від снігової лінії.
Покривні та гірські льодовики
За районами утворення розрізняють гірські та покривні льодовики. Гірські утворюються на вершинах та схилах гір, гірських долинах. Найбільші гірські льодовики лежать у Гімалаях, на Памірі, Тянь-Шані. До покривних належать льодовики Антарктиди, Ґренландії, деяких інших островів. Льодовики є на всіх континентах, крім Австралії. На Антарктику припадає 84 % усієї площі зледеніння Землі, на острови Арктики з Ґренландією — 12,5 %.
Айсберги — величезні брили льоду, що відкололися від льодовика і плавають в океані.
роль льодовиків у природі планети.
· Льодовики є регуляторами співвідношення суходолу та океану.
· Якби всі льодовики розтанули, то рівень Світового океану піднявся би приблизно на 60 м.
· Льодовики є регуляторами стоку річок. Талі води льодовиків компенсують нестачу вологи під час посушливого періоду.
· Льодовики впливають на погоду і клімат всієї планети.
· Унаслідок руху льодовиків утворюються льдовикові відклади та форми рельєфу.
· Льодовики можуть бути причиною несприятливих процесів і явищ, зокрема спричинювати катастрофічні повені і селі.
Багаторічна мерзлота — шари мерзлих гірських порід у надрах Землі. Багаторічна мерзлота утворюється в районах із холодним кліматом, де товщі гірських порід не встигають повністю розмерзнутися за теплий період.
Багаторічна мерзлота займає 85 % території Сибіру в Азії. Найміцніший шар багаторічної мерзлоти — 1500 м — лежить у центральній частині Середньосибірського плоскогір’я.
У районах, де поширена багаторічна мерзлота, дуже важко вести будівництво. Під будівлями товщі мерзлих порід починають відтаювати та деформуватися, що може призвести до катастрофічних наслідків. Разом з тим у багаторічній мерзлоті, як у природному холодильнику, збереглися викопні рештки давніх тварин та рослин, зокрема мамонтів.
Пояснення: