Подібності: 1. Клімат у степовій і лісостеповій зоні помірно континентальний. 2. І у степу, і у лісостепу багато птахів — дятли, сови, жайворонки, лелеки, куріпки, дрозди. 3. Як у степу, так і у лісостепу існують штучні лісові масиви. Повсюдно в степу створено лісові полезахисні смуги. 4. Нестача природних водойм степу і лісостепу компенсується ставками, що є біля багатьох населених пунктів. 5. Природна рослинність представлена лісовими і степовими видами. Відмінності: 1. У лісостепу кількість опадів сягає від 500 до 600мм на рік, а у степу - від 300 до 500мм. 2. Випаровуваність степу 450-1100мм, у лісостепу - 550-700мм. 3. Річкову мережу лісостепу формують Дніпро, Південний Буг, Дністер, Сіверський Донець з притоками. У степу ж річкова сітка сформувалась в умовах недостатнього зволоження, тому її густота незначна. 4. У лісостепу переважають родючі чорноземи (типові та опідзолені), у степу - чорноземами звичайні та південні, що мають високу природну родючість. 5. Видовий склад тваринного світу степу бідніший, порівняно з лісостеповою зоною, але представників кожного виду багато. Найбільше всього гризунів — тушканчиків, ховрахів, хом’яків, а також зайців, вовків, лисиць, борсуків, козуль, кабанів, тхорів.
Ми живемо на самому дні блакитного повітряного океану Землі - її атмосферного шару. Земля - це наш дім. А який він? Французький географ Елізе Реклю дуже влучно сказав: "Людина створює навколишнє середовище по своєму образу і подобі". Тобто ми маємо те навколишнє середовище, яке заслужили.
Небачено активна й здебільшого непродумана діяльність людини, супроводжувана знищенням природних ресурсів і забрудненням навколишнього середовища, призвела до того, що нині біосфера планети перебуває в критичному стані, коли до глобальної катастрофи залишилися лічені кроки.
Виникли екологічні проблеми не сьогодні й не вчора. Як свідчать стародавні літописи, ще близько 4 тисяч років тому вавілонський цар Хаммураті, а пізніше - китайські й монгольські імператори та європейські монархи вже дбали про збереження природи й видавали накази про охорону лісів, трав`яного покриву степів, водних джерел.
Українська козацька старшина, незважаючи на надзвичайне багатство нашої природи тих часів, теж уболівала за збереження довкілля й видавала ряд наказів і документів про охорону придніпровських лісів і лук, заборону спалювання лісів, браконьєрства, хижацького знищення звірів та риби.
1. Клімат у степовій і лісостеповій зоні помірно континентальний.
2. І у степу, і у лісостепу багато птахів — дятли, сови, жайворонки, лелеки, куріпки, дрозди.
3. Як у степу, так і у лісостепу існують штучні лісові масиви. Повсюдно в степу створено лісові полезахисні смуги.
4. Нестача природних водойм степу і лісостепу компенсується ставками, що є біля багатьох населених пунктів.
5. Природна рослинність представлена лісовими і степовими видами.
Відмінності:
1. У лісостепу кількість опадів сягає від 500 до 600мм на рік, а у степу - від 300 до 500мм.
2. Випаровуваність степу 450-1100мм, у лісостепу - 550-700мм.
3. Річкову мережу лісостепу формують Дніпро, Південний Буг, Дністер, Сіверський Донець з притоками. У степу ж річкова сітка сформувалась в умовах недостатнього зволоження, тому її густота незначна.
4. У лісостепу переважають родючі чорноземи (типові та опідзолені), у степу - чорноземами звичайні та південні, що мають високу природну родючість.
5. Видовий склад тваринного світу степу бідніший, порівняно з лісостеповою зоною, але представників кожного виду багато. Найбільше всього гризунів — тушканчиків, ховрахів, хом’яків, а також зайців, вовків, лисиць, борсуків, козуль, кабанів, тхорів.
Ми живемо на самому дні блакитного повітряного океану Землі - її атмосферного шару. Земля - це наш дім. А який він? Французький географ Елізе Реклю дуже влучно сказав: "Людина створює навколишнє середовище по своєму образу і подобі". Тобто ми маємо те навколишнє середовище, яке заслужили.
Небачено активна й здебільшого непродумана діяльність людини, супроводжувана знищенням природних ресурсів і забрудненням навколишнього середовища, призвела до того, що нині біосфера планети перебуває в критичному стані, коли до глобальної катастрофи залишилися лічені кроки.
Виникли екологічні проблеми не сьогодні й не вчора. Як свідчать стародавні літописи, ще близько 4 тисяч років тому вавілонський цар Хаммураті, а пізніше - китайські й монгольські імператори та європейські монархи вже дбали про збереження природи й видавали накази про охорону лісів, трав`яного покриву степів, водних джерел.
Українська козацька старшина, незважаючи на надзвичайне багатство нашої природи тих часів, теж уболівала за збереження довкілля й видавала ряд наказів і документів про охорону придніпровських лісів і лук, заборону спалювання лісів, браконьєрства, хижацького знищення звірів та риби.