Світове напрацювання в галузі охорони і поліпшення здоров’я населення свідчить, що здоров’я — це комплекс соціального, психічного, генетичного та соматичного благополуччя людини зокрема і суспільства в цілому як єдиного на Землі, що приблизно в рівній мірі (по 25%) впливають на досягнення належного рівня тривалості якісного життя. Таким чином, рівень здоров’я, його збереження і поліпшення є медико- соціальною проблемою, яка потребує оптимального вирішення залежно від тих чи інших умов сьогодення, при зміні яких виникає необхідність вдосконалення організації та управління системою заходів з досягнення мети.
Стан здоров’я народу України, зумовлений суспільними явищами на межі століть, супроводжується високою смертністю, особливо серед осіб працездатного віку, значними параметрами інвалідизації та захворюваності і зменшенням середньої тривалості життя, яка менша у середньому на 10 років порівняно з іншими країнами Євросоюзу та на 15 — з окремими, а середня тривалість здорового життя чоловіків досягає лише 55 років.
Тут цілий комплекс проблем. З одного боку, через доволі несприятливі соціально-економічні умови, тобто зовнішні стосовно конкретної людини причини, а з другого – через негативні особливост життя більшості українців. Просто безпрецедентно поширені смерті, причини яких полягають у надмірному споживанні алкоголю та інших шкідливих для здоров’я звичках.
Плюс до цього в нас дуже мала тривалість життя. Останні три роки ігається деяке поліпшення у цій царині, та чи буде воно стійким – покаже час.
Усе минуле століття стало одним величезним демографічним марнотратством для українського народу. І голодомори, і дві світові , громадянська війни до цьго ще “Війна на сході України”викликали величезну деформацію вікової структури населення. Гігантських утрат постійно зазнавали середньовікові групи, особливо, звичайно, чоловіки працездатного віку. Через екстремальні умови формувалися потужні демографічні хвилі – чергування різних за чисельністю та соціально-демографічним складом поколінь. Це й згодом породжує несприятливе демографічне "відлуння" негативні демоекономічні наслідки.
Світове напрацювання в галузі охорони і поліпшення здоров’я населення свідчить, що здоров’я — це комплекс соціального, психічного, генетичного та соматичного благополуччя людини зокрема і суспільства в цілому як єдиного на Землі, що приблизно в рівній мірі (по 25%) впливають на досягнення належного рівня тривалості якісного життя. Таким чином, рівень здоров’я, його збереження і поліпшення є медико- соціальною проблемою, яка потребує оптимального вирішення залежно від тих чи інших умов сьогодення, при зміні яких виникає необхідність вдосконалення організації та управління системою заходів з досягнення мети.
Стан здоров’я народу України, зумовлений суспільними явищами на межі століть, супроводжується високою смертністю, особливо серед осіб працездатного віку, значними параметрами інвалідизації та захворюваності і зменшенням середньої тривалості життя, яка менша у середньому на 10 років порівняно з іншими країнами Євросоюзу та на 15 — з окремими, а середня тривалість здорового життя чоловіків досягає лише 55 років.
Відповідь:
Тут цілий комплекс проблем. З одного боку, через доволі несприятливі соціально-економічні умови, тобто зовнішні стосовно конкретної людини причини, а з другого – через негативні особливост життя більшості українців. Просто безпрецедентно поширені смерті, причини яких полягають у надмірному споживанні алкоголю та інших шкідливих для здоров’я звичках.
Плюс до цього в нас дуже мала тривалість життя. Останні три роки ігається деяке поліпшення у цій царині, та чи буде воно стійким – покаже час.
Усе минуле століття стало одним величезним демографічним марнотратством для українського народу. І голодомори, і дві світові , громадянська війни до цьго ще “Війна на сході України”викликали величезну деформацію вікової структури населення. Гігантських утрат постійно зазнавали середньовікові групи, особливо, звичайно, чоловіки працездатного віку. Через екстремальні умови формувалися потужні демографічні хвилі – чергування різних за чисельністю та соціально-демографічним складом поколінь. Це й згодом породжує несприятливе демографічне "відлуння" негативні демоекономічні наслідки.
Пояснення: