Кене көрнекі түрде Тапсырмалар
1. Зерттеу нысанының географиялық орнын осы тектес нысандар-
дың бірінің географиялық орнымен салыстыр. Географиялық
орынның қолайлы, қолайсыз жақтарын да анықтауға тырыс.
2. Зерттеу нысанының әртүрлі уақыт кезеңдеріндегі белгілі бір
көрсеткішін (көлемі, биіктігі, тереңдігі немесе т.б.) диахронды
түрде салыстыр. Осы арқылы зерттеу нысанының уақыт ара-
лықтарында қандай өзгеріске түскені туралы қорытынды жаса.
3. Зерттеу нысанының аса маңызды бір белгісін немесе көрсет-
кішін осы тектес нысанмен синхронды түрде салыстыр. Мүмкін
болған жағдайда осы салыстыруды график түрінде көрсетуге
тырыс.
4. Салыстыру әдісі арқылы жүргізілген нәтижелеріңді және осы
арқылы өзің зерттейтін нысан туралы қандай жаңа білімге қол
жеткізгеніңді қысқаша хабарлама түрінде рәсімде.
2. Мішані ліси ,широколисті ліси, степи, лісостепи , савани і рідколісся,напівпустелі та пустелі, тайга, зони вертикальної поясності.
3.тому що із заходу на схід наростає контенинтальність клімату.
4.Субтропічний пояс: Субтропічні твердолисті ліси і чагарники, зони вертикальної поясності, степи, напівпустелі та пустелі, савани і рідколісся; На Західному узбережжі : Субтропічні твердолисті ліси і чагарники, широколисті ліси ; На Східному узбережжі: савани і рідколісся, перемінно вологі ліси; Вони різні тому що клімат в цих областях відріняються до тогож іх обдувають відмінні вітри.
5. На заході і сході , це обумовлено тим ,що розподіл сонячної енергії по материку нерівномірний.
Балха́ш (каз. Балқаш) — безстічне озеро на південному сході Казахстану; 17-22 тис. км², глибина до 26 м; завдовжки 605 км, завширшки до 74 км; в західній частині вода прісна (впадає річка Ілі), у східній — солонувата.
У льодовиковий період озеро було з'єднане з сусіднім озером Алаколь і мало площу 102 тис. км². Різниця рівнів сучасних і стародавніх озер становить в середньому 100—200 м. У післяльодовиковий час клімат став сухішим та теплішим, льодовики, які живили велетенське озеро, відступили високо в гори. Озеро почало поступово висихати, зменшуватись в розмірах, засолюватись[2].
Озеро розташоване в осяжній Балхаш-Алакольській улоговині. Висота над рівнем моря 340 м (рівень води коливається з різною періодичністю) Площа 17—22 тис. км², довжина 605 км, ширина від 9—19 км в східній частині до 74 км в західній. Об'єм водної маси 112 км³. Площа басейну близько 501 тис. км². Найбільша глибина 26 м.
Озеро Балхаш ділиться протокою (Узун-Арал[3]) завширшки 3 км на дві частини, що різко розрізняються: західна частина мілководна і має прісну воду, східна частина — глибока і має велику солоність (від 3,5 до 6 г/л). У західну частину Балхаша впадає велика річка Ілі (80 % усього притоку води), в східну — невеликі річки Каратал, Аксу, Лепси, Аягуз тощо.
Берегова лінія досить звивиста. Береги розчленовані численними затоками і бухтами. Островів мало, найбільші — Басарал і Тасарал.
Клімат у районі озера пустельний. Середня температура липня близько 24 °C, січня біля —8 °С.