Климатический пояс Реки Питание Режим рек Пример: экватериальный(климат пояс) Реки ; Амазонка Конго Ориноко Питание ; Дождевое Hdndbnd avatar Политический Режим реки; поверхностный сток в течении года не изменяется (полноводы) это только пример экватериального пояса, и надо остальные как Тропический, Субэквотериальный и т.д
Это крупнейший бассейн в Украине. Расположен на территории Донецкой и Луганской областей. Площадь около 60 тыс. км2 (в пределах Украины - 50 тыс.км2). Восточные районы Донбасса находятся на территории Ростовской области Российской Федерации. По запасам угля Донбасс - главный бассейн страны. Условия добычи угля в бассейне очень сложны. Уголь залегает на глубине более 1000 метров, в 330 наибольших пластах толщиной от 0,3 до 1,5 м, под большим углом. В связи с этим себестоимость угля очень высокая. Промышленная добыча угля ведется с 1795 г.
Львовско-Волынский бассейн
Балансовые запасы угля около 970 млн.т. Выявлено около 70 угольных пластов, промышленное значение имеют 12 пластов мощностью свыше 0,6 м. Глубина залегания - 300-1200 м. Уголь - от длиннопламенного до газового и газово-жирного. Основные месторождения: Межиреченское, Волынское, Тягловое и Любельское. Добыча ведется с 1954г.
Днепровский буроугольный бассейн
Расположен в пределах Винницкой, Житомирской, Киевской, Черкасской, Кировоградской, Днепропетровской, Запорожской и частично Николаевской и Херсонской областей. Площадь около 150 тыс. км2. Балансовые запасы бурого угля 2,4 млрд.т (1984г.). Залегает уголь в виде одного или нескольких пластов мощностью до 18 м (основных - 2-6 м) на глубине 10-120 м. Выявлено около 200 месторождений. Содержание углерода 60-69%. Добыча ведется закрытым и открытым
Запасы нефти и газа связаны с мощными осадочными отложениями в Предкарпатском прогибе, Днепровско-Донецкой, Причерноморской, Закарпатской впадинах и складчатой области Карпат. Добывают нефть и газ в Предкарпатской, Днепровско-Донецкой, Причерноморско-Крымской нефтегазоносных областях.
Карпатская нефтегазоносная область
Охватывает территорию Предкарпатья, Карпат и Закарпатья. Крупнейшие месторождения находятся на территории Ивано-Франковокой и Львовской областей. Нефть добывать здесь начали с 1775 г., а газ с 1913 г. Крупнейшие месторождения нефти - Долинское, Бориславское, газа - Дашавское.
Днепровско-Донецкая нефтегазоносная область
Располагается в восточной части Украины, в пределах Черниговской, Cумской, Полтавской, Днепропетровской, Харьковской, Донецкой и Луганской областей. Выявлено 45 продуктивных горизонтов. Глубина залегания нефти до 4500 м, газа - 5000-5800 м. Нефть - малосернистая, плотность 850-860кг/м3. Газ метановый. Всего открыто 121 месторождение (17 нефтяных и 37 нефтегазовых). Крупнейшие: Гнедищенское, Мляковское, Качановское, Рыбальское. 67 газовых и газоконденсатных (Шеболинское и Ефремовское). Добыча ведется с 1952г.
Причерноморско-Крымская нефтегазоносная область
Охватывает территорию Николаевской, Одесской, Херсонской областей и северную часть Крыма. Разработано 60 месторождений газа и нефти. Часть месторождений расположена в пределах шельфа Черного моря и дна Азовского моря. Эта область является перспективной, ведутся работы по поиску новых месторождений.
Наявність прісної чистої води-необхідна умова існування всіх живих організмів на планеті. На частку прісної води, придатної до вживання, припадає всього 3% від загальної її кількості. Незважаючи на це, людина в процесі своєї діяльності нещадно забруднює її. Таким чином, дуже великий обсяг прісних вод зараз став абсолютно непридатним. Різке погіршення якості прісної води відбулося в результаті забруднення її хімічними і радіоактивними речовинами, отрутохімікатами, синтетичними добривами і каналізаційними стоками і це вже глобальна екологічна проблема сучасності.
Важкими металами в процесі діяльності великих заводів в прісну воду скидаються промислові стоки, склад яких рясніє різного роду важкими металами. Багато з них, потрапляючи в організм людини, надають на нього згубний вплив, що приводить до сильного отруєння, смерті. Такі речовини називають ксенобіотиками, тобто елементами, які чужі живому організму. До класу ксенобіотиків відносять такі елементи, як кадмій, нікель, свинець, ртуть і багато інших. Відомі джерела забруднень води даними речовинами. Це перш за все металургійні підприємства, автомобільні заводи. Природні процеси на планеті теж можуть сприяти забрудненню. Наприклад, шкідливі сполуки у великій кількості містяться в продуктах вулканічної активності, які час від часу потрапляють в озера, забруднюючи їх. Але, безумовно, антропогенний фактор тут має вирішальне значення.
Радіоактивними речовинами розвиток ядерної промисловості завдало істотної шкоди всьому живому на планеті, в тому числі і водойм з прісною водою. У процесі діяльності ядерних підприємств утворюються радіоактивні ізотопи, в результаті розпаду яких виділяються частинки з різною проникаючою здатністю (альфа -, бета - і гамма-частинки). Всі вони здатні завдати живим істотам непоправної шкоди, так як при попаданні в організм дані елементи пошкоджують його клітини і сприяють розвитку онкологічних захворювань.
Объяснение: