1) Планы бывают нескольких типов: вопросный, назывной, тезисный, план - опорная схема.
2) Битва состоялась на южной стороне, где находился берег речки Дона, а если быть точнее – то на Куликовом поле. Сражение было совершено между двумя противниками, один из которых был татаро-монгольский завоеватель, хан Мамай, и другой – московский князь Дмитрий.
Сражение было жестоким, но обе стороны были сильны, так как у татаро-монгольского хана было очень большое войско, хотя и у князя было не мало смелых бойцов. Такая война пошла между этими двумя противниками не зря, ведь Орда раньше была самой главной силой над всеми русскими землями.
Но когда князья почувствовали собственную силу – они решили дать отпор этим татарам, которые нагло разоряли их земли. А потому князь Дмитрий окончательно разорвал отношения с монголо-татарами. И естественно, это разозлило нового противника. Для начала князь по землям Орды, и захватил несколько городов, которые принадлежали Орде. И орда оказалась не до конца подготовленной к битве, а именно потому завоевывать города оказалось достаточно легко.
объяснение: ірак розташований на стику середземноморського геосинклінального пояса з аравійською частиною африканської (африкано-аравійської) платформи і включає три основних елементи: північно-східну частину африканської платформи, месопотамський крайовий прогин та зовнішню міогеосинклінальну зону загросу. сейсмічність іраку відрізняється надзвичайною контрастністю і нерегулярністю сейсмічного режиму. найбільш високосейсмічна зона хребта загрос.
більша частина країни являє собою окраїну африкано-аравійської платформи, де розвинені недислоковані осадові відклади фанерозойського чохла потужністю 6,0-7,5 тисяч метрів. головна частина платформної частини — антекліза рутба, в ядрі якої на поверхню витіснені тріасові строкаті континентальні осади, глибина залягання докембрійського у склепінчастій частині антеклізи рутба 2-3 км. месопотамський крайовий прогин (північно-східна частина країни) створений потужною товщею теригенних, карбонатних та гідрохімічних осадів олігоцен-антропогенового віку. потужність осадового мезозойсько-кайнозойського чохла становить 12-15 тисяч метрів. зона загросу (на крайньому північному-сході країни) характерна складною лускувато-насувною будовою і розвитком вузьких і довгих (до 300 км) асиметричних складок утворених флішевими та карбонатними крейди-палеогену. насувна зона має ширину 10-12 км, являє собою три насунені одна на одну пластини відкладів крейдового і палеогенового періоду.
залізо- загальні запаси залізних руд невеликі (близько 30 мільйонів тонн). родовища належать до осадового і скарнового типів. поліметали — родовища свинцево-цинкових руд належать до скарнового і гідротермально-метасоматичного типів. запаси свинцю і цинку в перерахунку на метал відповідно становлять 25 і 145 тисяч тонн. фосфорити — запаси p2o5 в іраку становлять 5,4 % від світових. ірак володіє великими ресурсами фосфору в фосфоритах. ресурси зернистих фосфоритів в країні станом на 1998 р становлять 2,13 % світових (бл. 0,8 млрд т). найбільші родовища — акашат і ер-рутба, які представлені пластами потужністю 0,5-10 м. розвідані багаті родовища фосфоритів ер-рутба, що містять також уран. сірка — за запасами самородної сірки (запаси — близько 250 мільйонів тонн), ірак займає одне з провідних місць у світі. багаті родовища сірки локалізовані в месопотамському крайовому прогині в районі мосула. родовища сірки — мішрак, ель-фатха і лазага, укладені в карбонатних відкладах міоцену у вигляді пластоподібних тіл сумарною потужністю близько 70 метрів. сіль — на півночі, в межах складчастої зони, розташовані родовища кам'яної солі, які розробляються для місцевих потреб. буровугільні родовища розвідані в районі кіркука, заху і в горах хамрін, бітуму поблизу мосула. виявлені також срібло, хром, марганець, уран, в іраку є величезні запаси таких будівельних матеріалів, як мармур, вапняк, кварцовий пісок, доломіт, гіпс, глини різних типів.
1) Планы бывают нескольких типов: вопросный, назывной, тезисный, план - опорная схема.
2) Битва состоялась на южной стороне, где находился берег речки Дона, а если быть точнее – то на Куликовом поле. Сражение было совершено между двумя противниками, один из которых был татаро-монгольский завоеватель, хан Мамай, и другой – московский князь Дмитрий.
Сражение было жестоким, но обе стороны были сильны, так как у татаро-монгольского хана было очень большое войско, хотя и у князя было не мало смелых бойцов. Такая война пошла между этими двумя противниками не зря, ведь Орда раньше была самой главной силой над всеми русскими землями.
Но когда князья почувствовали собственную силу – они решили дать отпор этим татарам, которые нагло разоряли их земли. А потому князь Дмитрий окончательно разорвал отношения с монголо-татарами. И естественно, это разозлило нового противника. Для начала князь по землям Орды, и захватил несколько городов, которые принадлежали Орде. И орда оказалась не до конца подготовленной к битве, а именно потому завоевывать города оказалось достаточно легко.
ответ: ірак
объяснение: ірак розташований на стику середземноморського геосинклінального пояса з аравійською частиною африканської (африкано-аравійської) платформи і включає три основних елементи: північно-східну частину африканської платформи, месопотамський крайовий прогин та зовнішню міогеосинклінальну зону загросу. сейсмічність іраку відрізняється надзвичайною контрастністю і нерегулярністю сейсмічного режиму. найбільш високосейсмічна зона хребта загрос.
більша частина країни являє собою окраїну африкано-аравійської платформи, де розвинені недислоковані осадові відклади фанерозойського чохла потужністю 6,0-7,5 тисяч метрів. головна частина платформної частини — антекліза рутба, в ядрі якої на поверхню витіснені тріасові строкаті континентальні осади, глибина залягання докембрійського у склепінчастій частині антеклізи рутба 2-3 км. месопотамський крайовий прогин (північно-східна частина країни) створений потужною товщею теригенних, карбонатних та гідрохімічних осадів олігоцен-антропогенового віку. потужність осадового мезозойсько-кайнозойського чохла становить 12-15 тисяч метрів. зона загросу (на крайньому північному-сході країни) характерна складною лускувато-насувною будовою і розвитком вузьких і довгих (до 300 км) асиметричних складок утворених флішевими та карбонатними крейди-палеогену. насувна зона має ширину 10-12 км, являє собою три насунені одна на одну пластини відкладів крейдового і палеогенового періоду.
залізо- загальні запаси залізних руд невеликі (близько 30 мільйонів тонн). родовища належать до осадового і скарнового типів. поліметали — родовища свинцево-цинкових руд належать до скарнового і гідротермально-метасоматичного типів. запаси свинцю і цинку в перерахунку на метал відповідно становлять 25 і 145 тисяч тонн. фосфорити — запаси p2o5 в іраку становлять 5,4 % від світових. ірак володіє великими ресурсами фосфору в фосфоритах. ресурси зернистих фосфоритів в країні станом на 1998 р становлять 2,13 % світових (бл. 0,8 млрд т). найбільші родовища — акашат і ер-рутба, які представлені пластами потужністю 0,5-10 м. розвідані багаті родовища фосфоритів ер-рутба, що містять також уран. сірка — за запасами самородної сірки (запаси — близько 250 мільйонів тонн), ірак займає одне з провідних місць у світі. багаті родовища сірки локалізовані в месопотамському крайовому прогині в районі мосула. родовища сірки — мішрак, ель-фатха і лазага, укладені в карбонатних відкладах міоцену у вигляді пластоподібних тіл сумарною потужністю близько 70 метрів. сіль — на півночі, в межах складчастої зони, розташовані родовища кам'яної солі, які розробляються для місцевих потреб. буровугільні родовища розвідані в районі кіркука, заху і в горах хамрін, бітуму поблизу мосула. виявлені також срібло, хром, марганець, уран, в іраку є величезні запаси таких будівельних матеріалів, як мармур, вапняк, кварцовий пісок, доломіт, гіпс, глини різних типів.