Kuitura Bliski Wschód
i gospodarka
imię i nazwisko
klasa
data
Uzupełnij logogryf, wpisując w odpowiednie miejsca
nazwy państw leżących na Bliskim Wschodzie.
1.
2.
3.
4.
5.
6...
7.
8.
9.
10.
12.
13.
Kraj...
1. położony na Nizinie Mezopotamskiej.
2. w którym dominującą religią jest judaizm.
3. leżący na obszarze dwóch kontynentów (Europy i Azji).
4. położony na wyspach nad Zatoka Perską, którego stolicą jest Manama.
5. z największym polem roponośnym świata - Ghawar Field.
6. którego stolicą jest Doha.
7. przez który przebiega zwrotnik Raka i jest położony nad Morzem Arabskim.
8. położony nad Zatoką Perską, którego nazwa stolicy brzmi tak samo jak nazwa państwa.
9. położony nad Morzem Śródziemnym, którego sąsiadami są Syria i Izrael.
10. ze stolicą w Ammanie; na jego terenie znajduje się Petra - jeden z siedmiu nowych cudów świata.
11. w którym od 2011 roku trwa wojna domowa.
12. położony nad Morzem Czerwonym i Morzem Arabskim.
13. dawniej znany pod nazwą Persja.
Hasło:

Рельєф земної поверхні формується за до багатьох процесів (ендогенних та екзогенних), які називаються рельєфоутворюючими. Існують також фактори, які безпосередньо рельєф не формують, але частково впливають на йоге утворення, визначаючи характер, склад, інтенсивність та розповсюдження на земній поверхні вищевказаних процесів. Ці фактори створюють певні умови для їх дії на земну поверхню, а отже певною мірою визначають її рельєф. До них належать кліматичні умови місцевості, які зумовлюють діяльність переважно екзогенних рельєфоутворюючих процесів; склад і будова земної кори, що впливають на екзогенні та ендогенні процеси; вічна мерзлота, своєрідна для багатьох екзогенних процесів рельєфоутворення і т. д.

Багато факторів, формуючи одні форми рельєфу безпосередньо, одночасне впливають на утворення інших різновидів рельєфу. Такою є роль рослинності і сили тяжіння. Остання в більшості випадків не формує рельєф, але здійснює великий вплив як на ендогенні, так і на екзогенні процеси і є причиною руху льодовиків, водних і лавових потоків і т. д. Але в деяких випадках сила тяжіння бере безпосередню участь в утворенні рельєфу, тобто є основною причинок виникнення зсувів, осипів, гірських обвалів, інших схилових процесів. Звідси випливає, що один і той же фактор може мати пряме або непряме значення у формуванні рельєфу, але один із них завжди є головним (провідним).

Вигляд екзогенних форм рельєфу визначається не тільки співвідношенням процесів денудації й акумуляції, але і їх природою. Процеси денудації та акумуляції можуть відбуватися в результаті роботи моря, поверхневих і підземних вод, льодовиків, дії вітру, а також внаслідок безпосереднього впливу сили тяжіння на гірські породи, з яких складаються стрімкі схили. У відповідності з цим виділяють флювіальні (річкові), гляціальні (льодовикові), еолові (вітрові), схилові (делювіальні) та інші рельєфоутворюючі процеси.

Денудаційна та акумулятивна складові в діяльності кожного екзогенного фактору зумовлюють утворення денудаційних і акумулятивних форм рельєфу. Найбільше рельєфоутворююче значення має діяльність поверхневих водотоків (флювіальна), льодовиків (гляціальні процеси), моря.

Діяльність моря та робота рік стали інтенсивнішими порівняно з минулими епохами. Рельєфоутворююча діяльність льодовиків сьогодні обмежена приполярними районами, але у відносно недалекому минулому (10 - 400 тис. років тому) льодовики вкривали значно більші ділянки суші, в тому числі й території України. Льодовикові форми того часу збереглися до наших днів і займають значні площі на багатьох материках. Менше значення в рельєфоутворенні відіграє вітер. Його впливу на земну поверхню перешкоджає рослинний покрив. Тому вітер визначає утворення рельєфу переважно в пустелях.

Певну роль у рельєфоутворенні відіграє також діяльність підземних вод, з якою пов'язані карстові форми рельєфу, а також схилові процеси (обвальні, зсувні, осипні та дефлюкційні), що відбуваються під дією сили тяжіння. Процеси життєдіяльності рослин і тварин (біогенні) в деяких випадках також призводять до формування тих чи інших форм рельєфу (термітники, мурашники, нори), але їх роль у рельєфі поверхні суші досить незначна.

Натомість все помітнішою стає рельєфоутворююча діяльність людини (будівництво каналів, зміни русел рік, утворення кар'єрів, ям, курганів, насипів і т. ін.), яка часто має деструктивну компоненту у відношенні до природних екосистем.

Северо-Западный экономический регион – самый маленький регион Европейской части России. Его площадь – 210 тыс. км2. Район имеет приморское положение: омывается Финским заливом Балтийского моря. Имеет крупные морские порты: Санкт-Петербург, Калининград и др. Через систему рек и каналов регион имеетвыход в Волгу и Белое море, через Онежское озеро и Беломоро-Балтийский канал – в Белое и Баренцево моря, через Онежское озеро, Волго-Балтийский канал и Волгу – в Каспийское море, а через Волгу, Волго-Донской канал и Дон – в Азовское и Черное моря (рис. 2).

Северо-Западный регион граничит с Белоруссией, Латвией, Эстонией, Финляндией, а Калининградская область – с Польшей и Литвой. По территории района проходят железнодорожные и автомобильные дороги, которые от Санкт-Петербурга веером расходятся во все соседние территории. Экономико-географическое положение района со временем менялось. Так как регион находился на торговом пути «из варяг в греки», то был заселен рано. Здесь располагаются древнерусские города: Великий Новгород, Псков, Великие Луки, Старая Русса. В начале XVII в. выход в Балтийское море был закрыт шведами, и только после победы над шведами он был возвращен в состав России.

Псковская область

Псковская область расположена на северо-западе России и граничит с тремя государствами: Белоруссией, Эстонией и Латвией.

Внутри страны область соседствует с Ленинградской, Новгородской, Тверской и Смоленской областями. Административно область разделена на 24 района и имеет 14 городов, два из которых – относительно крупные экономические центры: Псков и Великие Луки. Расстояние от Пскова до Москвы – 689 км, до Санкт-Петербурга – 280 км, до Риги – 300 км .