1.Василь Назарович Каразін (народився 1773 р. в с. Кручик Богодухівського району Харківської обл., помер 1842 р. в Миколаєві). Він першим став розглядати метеорологію як науку, розробив проект організації метеорологічної мережі в Російській імперії, організував регулярн за зміною атмосферних явищ у Харкові, висловив думку про вплив лісонасаджень на клімат, вивчав географію населення Слобідської України. Завдяки зусиллям В.Н. Каразіна в Харкові був заснований у 1805 р. університет.
2.Василь Васильович Докучаєв (1846 р., с. Милюково на Смоленщині, Росія — 1903 р., Петербург). Упродовж тривалого часу (1888-1894 рр.) він очолював експедицію, яка вивчала ґрунти, рослинність та геологічну будову Полтавщини, склав оригінальну карту ґрунтів цього регіону, дав комплексну фізико-географічну характеристику причорноморських степів.
3.Павло Платонович Чубинський (1839 р., Бориспіль на Київщині — 1884 р., Петербург)П. П. Чубинський очолив експедицію Російського географічного товариства, яка вивчала етнографію і статистику України, Білорусі, Молдови. На основі узагальнення зібраного матеріалу в 1872-1878 рр. опублікував фундаментальне дослідження у семи книгах «Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край».Степан
4.Львович Рудницький (1877 р., Перемишль, тепер Польща — 1937 р., Соловки, Росія).
Підготував і видав шкільні підручники з географії. Автор наукових праць з фізичної та економічної географії України, багатьох настінних карт України та карт півкуль українською мовою. У 1933 р. репресований.
5.Микола Ізмаїлович Дмитрієв (1886 р., с. Улянівка на Сумщині — 1957 р., Харків). Понад 40 років працював у Харківському університеті, у 1943-1957 рр. завідував кафедрою фізичної географії. Одночасно проводив дослідження в Українському науково-дослідному інституті географії і картографії, відомий фахівець з рельєфу.
6.Максим Мартинович Паламарчук (1916 р., с. Воробіївка Хмельницької обл. — 2000 р., Київ) — економгеограф та економіст, академік Національної академії наук України. Працював у вузах країни, наукових установах Академії наук України. Автор наукових праць з економіки промисловості, сільського господарства, а також підручника з географії України для 9 класу загальноосвітньої школи та посібників з економічної географії України.
Odatda yozuvsiz xaritalar dars va uyga vazifani bajarish sharoitida ma’lum geografik ob’yektni yozuvsiz xaritaga tushirish geografik atlasga qarab amalga oshiriladi. Bilimlar bellashuvi musobaqalarida esa o`quvchidan atlasga qarab emas, balki yoddan ob’yektlarni joylashtirish talab etiladi. ... 2. Xaritadagi barcha yozuvlar mayda, aniq, chiroyli yozilishi kerak. Daryolar oqimi bo`ylab va tog`larning nomlari, ularning yo`nalishi bo`yicha, pasttekisliklar nomi esa parallel chiziqlar bo`ylab yoziladi. Agar geografik ob’yektning nomi xaritaga sig`maydigan bo`lsa, ob’yekt yoniga raqam qo`yiladi va bu raqamning nimani bildirishi xaritaning pastki qismida yoki orqa tomonida yoziladi
1.Василь Назарович Каразін (народився 1773 р. в с. Кручик Богодухівського району Харківської обл., помер 1842 р. в Миколаєві). Він першим став розглядати метеорологію як науку, розробив проект організації метеорологічної мережі в Російській імперії, організував регулярн за зміною атмосферних явищ у Харкові, висловив думку про вплив лісонасаджень на клімат, вивчав географію населення Слобідської України. Завдяки зусиллям В.Н. Каразіна в Харкові був заснований у 1805 р. університет.
2.Василь Васильович Докучаєв (1846 р., с. Милюково на Смоленщині, Росія — 1903 р., Петербург). Упродовж тривалого часу (1888-1894 рр.) він очолював експедицію, яка вивчала ґрунти, рослинність та геологічну будову Полтавщини, склав оригінальну карту ґрунтів цього регіону, дав комплексну фізико-географічну характеристику причорноморських степів.
3.Павло Платонович Чубинський (1839 р., Бориспіль на Київщині — 1884 р., Петербург)П. П. Чубинський очолив експедицію Російського географічного товариства, яка вивчала етнографію і статистику України, Білорусі, Молдови. На основі узагальнення зібраного матеріалу в 1872-1878 рр. опублікував фундаментальне дослідження у семи книгах «Праці етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край».Степан
4.Львович Рудницький (1877 р., Перемишль, тепер Польща — 1937 р., Соловки, Росія).
Підготував і видав шкільні підручники з географії. Автор наукових праць з фізичної та економічної географії України, багатьох настінних карт України та карт півкуль українською мовою. У 1933 р. репресований.
5.Микола Ізмаїлович Дмитрієв (1886 р., с. Улянівка на Сумщині — 1957 р., Харків). Понад 40 років працював у Харківському університеті, у 1943-1957 рр. завідував кафедрою фізичної географії. Одночасно проводив дослідження в Українському науково-дослідному інституті географії і картографії, відомий фахівець з рельєфу.
6.Максим Мартинович Паламарчук (1916 р., с. Воробіївка Хмельницької обл. — 2000 р., Київ) — економгеограф та економіст, академік Національної академії наук України. Працював у вузах країни, наукових установах Академії наук України. Автор наукових праць з економіки промисловості, сільського господарства, а також підручника з географії України для 9 класу загальноосвітньої школи та посібників з економічної географії України.
Досить ?
Объяснение:
Odatda yozuvsiz xaritalar dars va uyga vazifani bajarish sharoitida ma’lum geografik ob’yektni yozuvsiz xaritaga tushirish geografik atlasga qarab amalga oshiriladi. Bilimlar bellashuvi musobaqalarida esa o`quvchidan atlasga qarab emas, balki yoddan ob’yektlarni joylashtirish talab etiladi. ... 2. Xaritadagi barcha yozuvlar mayda, aniq, chiroyli yozilishi kerak. Daryolar oqimi bo`ylab va tog`larning nomlari, ularning yo`nalishi bo`yicha, pasttekisliklar nomi esa parallel chiziqlar bo`ylab yoziladi. Agar geografik ob’yektning nomi xaritaga sig`maydigan bo`lsa, ob’yekt yoniga raqam qo`yiladi va bu raqamning nimani bildirishi xaritaning pastki qismida yoki orqa tomonida yoziladi