Крім стабільного забезпечення населення країни якісним, безпечним, доступним продовольством, сільське господарство України спроможне на вагомий внесок у розв'язання світової проблеми голоду. Його потенціал виробництва значно перевищує потреби внутрішнього ринку[1].
Сільськогосподарські угіддя займають 42 млн. гектарів, або 70 % загального фонду країни. 78,9 % сільськогосподарських угідь — орні землі та багаторічні насадження, 13,0 % — пасовища, 8,4 % — сіножаті. Найвища частка орних земель — у степових районах (70–80 %) і лісостеповій зоні. Пасовища зосереджені, в основному, в Карпатах, на Поліссі та в південно-східних степових областях, сіножаті — в долинах річок лісової і лісостепової зон.
Станом на 2015 рік українські сільгоспвиробники постачають свою продукцію в 190 країн світу[2].
За даними уряду, станом на 2018 рік агросектор займає майже 17 % ВВП України і приносить майже 38 % валютної виручки.[3]
История московских улиц и домов Москвы, начиная со средних веков, имела черты резкого разделения проживания населения по сословиям и профессиональной принадлежности. Это отразилось в названиях многочисленных улочек и переулков Первопрестольной. Правый берег Москва реки, район Замоскворечье, был заселен представителями купечества, которые торговали преимущественно в рядах на Красной площади. Улицы центра Москвы, до Садового кольца (с улицами Арбат, Остоженка, Малая Дмитровка, Каретный ряд, Поварская, Пречистенка и других), населяли именитые дворяне и чиновный люд. Мелкие купцы, ремесленники, мещане жили в домах района от Каретного ряда и до главной городской реки. Многие названия московских улиц связаны с местом компактного проживания различных общин и их историей. Большую и Малую Ордынку представляли выходцы из Золотой Орды – татары. Выходцы из Украины облюбовали район Хохлов у Маросейки (Малороссейки). Переводчики с татарского, т.н. толмачи, селились по Толмачевскому переулку.
Сільськогосподарські угіддя займають 42 млн. гектарів, або 70 % загального фонду країни. 78,9 % сільськогосподарських угідь — орні землі та багаторічні насадження, 13,0 % — пасовища, 8,4 % — сіножаті. Найвища частка орних земель — у степових районах (70–80 %) і лісостеповій зоні. Пасовища зосереджені, в основному, в Карпатах, на Поліссі та в південно-східних степових областях, сіножаті — в долинах річок лісової і лісостепової зон.
Станом на 2015 рік українські сільгоспвиробники постачають свою продукцію в 190 країн світу[2].
За даними уряду, станом на 2018 рік агросектор займає майже 17 % ВВП України і приносить майже 38 % валютної виручки.[3]
Правый берег Москва реки, район Замоскворечье, был заселен представителями купечества, которые торговали преимущественно в рядах на Красной площади.
Улицы центра Москвы, до Садового кольца (с улицами Арбат, Остоженка, Малая Дмитровка, Каретный ряд, Поварская, Пречистенка и других), населяли именитые дворяне и чиновный люд.
Мелкие купцы, ремесленники, мещане жили в домах района от Каретного ряда и до главной городской реки.
Многие названия московских улиц связаны с местом компактного проживания различных общин и их историей.
Большую и Малую Ордынку представляли выходцы из Золотой Орды – татары. Выходцы из Украины облюбовали район Хохлов у Маросейки (Малороссейки). Переводчики с татарского, т.н. толмачи, селились по Толмачевскому переулку.