Режи́м річо́к — закономірна зміна стану річок з часом, яка залежить в першу чергу від кліматичних умов. Проявляється у вигляді коливань рівнів і витрат води.
Кількість води в річках змінюється за багаторіччя (багаторічний гідрологічний режим) і за сезонами (внутрішньорічний гідрологічний режим).
Найвищий рівень води в річці буває щороку в певний час, його називають повінню. Вона настає після танення льоду та снігу в горах влітку, а для річок на території України - весною (весняна повінь), внаслідок танення снігового покриву, що утворився взимку.
Найнижчий рівень води в річці — межень, коли значно зменшується атмосферне живлення. Для більшості річок України характерними є літньо-осіння та зимова межені.
Паводки — раптові підйоми рівня води внаслідок випадання значної кількості атмосферних опадів (дощові паводки).
На річках, що протікають по території, де відбувається зміна пір року, взимку гається льодостав — період нерухомого льоду на річках, а на весні льодохід.
Көктем - жауын жауып, табиғаттың көкке оранып құбылатын әдемі мезгіл. Жауыннан кейін көрінетін кемпірқосақтың шығуы да ерекше құбылыс. Осы кемпірқосақтың қалай пайда болатынын физикалық тұрғыдан біле жүрейік.
Біз күн сәулесін жарық сәулесінің ағыны ретінде көреміз. Шын мәнінде күн сәулесінде табиғаттағы түстердің барлығы бар. Сабын көпіршігін үрлеген кезде, оған күн сәулесі түссе әр түрлі түстерге құбылатын бәріміз білеміз. Өйткені, жарық сәулесі шыны немесе мөлдір қабаттан өткенде көптеген түстерге (сары, жасыл, қызыл, қызғылт сары, көк, көгілдір) ыдырайды да, кемпірқосақ тәрізді түске айналады. Жарық сәулесін құрамдас түрлі түстерге бөлетін затты «призма» деп атаймыз. Сол призмадан немесе басқа бір мөлдір денеден өткен жіңішке ақ жарық шоғы «спектр» деп аталатын түрлі-түсті жолақтарға жіктеледі.
Объяснение:
Режи́м річо́к — закономірна зміна стану річок з часом, яка залежить в першу чергу від кліматичних умов. Проявляється у вигляді коливань рівнів і витрат води.
Кількість води в річках змінюється за багаторіччя (багаторічний гідрологічний режим) і за сезонами (внутрішньорічний гідрологічний режим).
Найвищий рівень води в річці буває щороку в певний час, його називають повінню. Вона настає після танення льоду та снігу в горах влітку, а для річок на території України - весною (весняна повінь), внаслідок танення снігового покриву, що утворився взимку.
Найнижчий рівень води в річці — межень, коли значно зменшується атмосферне живлення. Для більшості річок України характерними є літньо-осіння та зимова межені.
Паводки — раптові підйоми рівня води внаслідок випадання значної кількості атмосферних опадів (дощові паводки).
На річках, що протікають по території, де відбувається зміна пір року, взимку гається льодостав — період нерухомого льоду на річках, а на весні льодохід.
Көктем - жауын жауып, табиғаттың көкке оранып құбылатын әдемі мезгіл. Жауыннан кейін көрінетін кемпірқосақтың шығуы да ерекше құбылыс. Осы кемпірқосақтың қалай пайда болатынын физикалық тұрғыдан біле жүрейік.
Біз күн сәулесін жарық сәулесінің ағыны ретінде көреміз. Шын мәнінде күн сәулесінде табиғаттағы түстердің барлығы бар. Сабын көпіршігін үрлеген кезде, оған күн сәулесі түссе әр түрлі түстерге құбылатын бәріміз білеміз. Өйткені, жарық сәулесі шыны немесе мөлдір қабаттан өткенде көптеген түстерге (сары, жасыл, қызыл, қызғылт сары, көк, көгілдір) ыдырайды да, кемпірқосақ тәрізді түске айналады. Жарық сәулесін құрамдас түрлі түстерге бөлетін затты «призма» деп атаймыз. Сол призмадан немесе басқа бір мөлдір денеден өткен жіңішке ақ жарық шоғы «спектр» деп аталатын түрлі-түсті жолақтарға жіктеледі.