Гірський регіон не без підстав відносять до слаборозвинених регіонів,
враховуючи низький рівень урбанізації, потенціал підприємництва,
відносно слабкий рівень економічного розвитку і високий рівень
безробіття населення. Значною мірою це пов’язано з його периферійністю, невигідністю географічного розміщення, а відповідно, труднощами з
комунікативною доступністю, віддаленістю від головних ринків, слабкими
зв’язками з центром. «Для території Українських Карпат характерні складні
структурні проблеми, зокрема в області економічного розвитку, ринку
праці, соціального стану населення, екології та природокористування»[3].
Гірські території Українських Карпат на відміну від височин і низин
характеризуються багатьма особливими ознаками, які визначають
параметри виробництва, форми господарської активності, а також
економічний розвиток регіону в цілому. Суттєвою ознакою гірських земель
є велика вертикальна мінливість і крутизна території. Висотні відмінності
знаходять своє відображення у наявності різних кліматично-рослинних
поясів. Крутизна схилів території Карпат впливає на пропорції між орними
землями, зеленими угіддями, багаторічними насадженнями і лісами.
Відмінності у висоті місцевості, відповідно і особливості ландшафту
(територіально-природного комплексу) створюють разом із тим нові
шанси для місцевих жителів у сфері несільськогосподарського розвитку,
зокрема існують великі можливості для розвитку туризму, рекреації та
надання оздоровчих послуг. Складність природних умов у горах істотно
обмежує можливості вибору форм та видів господарської діяльності,
негативно впливає на зайнятість горян. Це стало причиною низьких доходів
жителів гір, погіршення демографічної ситуації, зростання соціальної
напруженості, відтоку населення з гірських сіл та їх спустошення.
Необхідність зупинки цих явищ обумовлена не тільки загрозою втрати
«культурного а й економічними та екологічними причинами[
1. Слово «география» в переводе означает: описание Земли.
2. Водная оболочка Земли:гидросфера.
3. Место разрыва и смещения пород на глубине, при землетрясении называют –очагом.
4. Прибор, измеряющий атмосферное давление барометр.
5. Условная линия на карте, соединяющая точки с одинаковой абсолютной высотой горизонталь.
6. Наиболее устойчивые участки суши платформы.
7. Азимут 90 показывает на восток.
8. Самый нижний слой атмосферы тропосфера.
9. Состав географической оболочки: гидросфера, биосфера, часть атмосферы, часть литосферы.
10. Море, уровень абсолютной высоты которого принят за ноль: Балтийское.
11. Оболочка жизни на Земле: биосфера.
12. Группы людей со сходными внешними признаками называются расами.
13. Длина экватора составляет 40 000 км.
14. Волны, вызываемые подводными землетрясениями или вулканами: цунами.
15. Целостность географической оболочки – это взаимосвязь и взаимозависимость компонентов природы.
16. Расстояние уменьшено в 100 раз при масштабе 1:100.
17. Место, где начинается река, называют:истоком.
18. Условная линия, соединяющая точки земной поверхности с одинаковой высотой – это горизонталь.
19. Человек – часть биосферы.
20. Направления запад-восток на карте показаны параллелями.
21. Самая низкая температура воздуха бывает перед восходом солнца.
22. Наиболее низкие температуры воздуха наблюдаются в районе: полюсов.
23. Цунами – это волны, образующиеся при извержении подводных вулканов и землетрясениях.
24. Основные стороны горизонта:север, юг, запад, восток.
25. Оболочка жизни-биосфера.
Гірський регіон не без підстав відносять до слаборозвинених регіонів,
враховуючи низький рівень урбанізації, потенціал підприємництва,
відносно слабкий рівень економічного розвитку і високий рівень
безробіття населення. Значною мірою це пов’язано з його периферійністю, невигідністю географічного розміщення, а відповідно, труднощами з
комунікативною доступністю, віддаленістю від головних ринків, слабкими
зв’язками з центром. «Для території Українських Карпат характерні складні
структурні проблеми, зокрема в області економічного розвитку, ринку
праці, соціального стану населення, екології та природокористування»[3].
Гірські території Українських Карпат на відміну від височин і низин
характеризуються багатьма особливими ознаками, які визначають
параметри виробництва, форми господарської активності, а також
економічний розвиток регіону в цілому. Суттєвою ознакою гірських земель
є велика вертикальна мінливість і крутизна території. Висотні відмінності
знаходять своє відображення у наявності різних кліматично-рослинних
поясів. Крутизна схилів території Карпат впливає на пропорції між орними
землями, зеленими угіддями, багаторічними насадженнями і лісами.
Відмінності у висоті місцевості, відповідно і особливості ландшафту
(територіально-природного комплексу) створюють разом із тим нові
шанси для місцевих жителів у сфері несільськогосподарського розвитку,
зокрема існують великі можливості для розвитку туризму, рекреації та
надання оздоровчих послуг. Складність природних умов у горах істотно
обмежує можливості вибору форм та видів господарської діяльності,
негативно впливає на зайнятість горян. Це стало причиною низьких доходів
жителів гір, погіршення демографічної ситуації, зростання соціальної
напруженості, відтоку населення з гірських сіл та їх спустошення.
Необхідність зупинки цих явищ обумовлена не тільки загрозою втрати
«культурного а й економічними та екологічними причинами[
1. Слово «география» в переводе означает: описание Земли.
2. Водная оболочка Земли:гидросфера.
3. Место разрыва и смещения пород на глубине, при землетрясении называют –очагом.
4. Прибор, измеряющий атмосферное давление барометр.
5. Условная линия на карте, соединяющая точки с одинаковой абсолютной высотой горизонталь.
6. Наиболее устойчивые участки суши платформы.
7. Азимут 90 показывает на восток.
8. Самый нижний слой атмосферы тропосфера.
9. Состав географической оболочки: гидросфера, биосфера, часть атмосферы, часть литосферы.
10. Море, уровень абсолютной высоты которого принят за ноль: Балтийское.
11. Оболочка жизни на Земле: биосфера.
12. Группы людей со сходными внешними признаками называются расами.
13. Длина экватора составляет 40 000 км.
14. Волны, вызываемые подводными землетрясениями или вулканами: цунами.
15. Целостность географической оболочки – это взаимосвязь и взаимозависимость компонентов природы.
16. Расстояние уменьшено в 100 раз при масштабе 1:100.
17. Место, где начинается река, называют:истоком.
18. Условная линия, соединяющая точки земной поверхности с одинаковой высотой – это горизонталь.
19. Человек – часть биосферы.
20. Направления запад-восток на карте показаны параллелями.
21. Самая низкая температура воздуха бывает перед восходом солнца.
22. Наиболее низкие температуры воздуха наблюдаются в районе: полюсов.
23. Цунами – это волны, образующиеся при извержении подводных вулканов и землетрясениях.
24. Основные стороны горизонта:север, юг, запад, восток.
25. Оболочка жизни-биосфера.