Открытие Австралии и Антарктиды Даже после открытия Нового Света и кругосветных плаваний остались неясными вопросы о возможности существования в Южном полушарии неведомых доселе материков. Их поиски привели к важным географическим открытиям. Открытие и исследования Австралии и Океании Неведомую Южную землю — Терра аустралис инкогнита — искали португальцы, испанцы, голландцы, англичане. В 1642 году голландец Абел Тасман доказал наличие южного материка, пройдя вдоль всего его северного побережья. Долгое время голландцам удавалось держать в секрете это открытие. Раскрыл секрет английский мореплаватель Джеймс Кук. Путешествия Кука подтвердили наличие материка, дали более точные сведения об очертаниях Тихого океана и его островов. Открытие и исследования Антарктиды В 1819-1821 годах русские моряки Ф.Ф. Беллинсгаузен и М.П. Лазарев совершили наиболее выдающуюся по научным результатам экспедицию в Антарктиду. Её целью было исследовать воды Антарктики и обнаружить сушу у Южного полюса Земли. На шлюпах «Восток» и «Мирный» участники экспедиции 28 января 1820 года приблизились к ледяной стене, преградившей дальнейший путь на юг. Это были льды южного материка. 28 января 1820 года считается датой открытия последнего, шшестого континента Земли — Антарктиды,
Більша частина території Африки лежить у тропічній зоні і тільки північна та південна окраїни материка належать до субтропіків. За межі субтропічної зони Африка не простягається; вона є найжаркішим з усіх материків. Африка лежить у межах тропічної і субтропічної циркуляції повітряних мас. Частина материка, розташована в північній півкулі, площею вдвоє більша, ніж південна; це і визначає велику континентальність та аридністьклімату Північної Африки. Континентальність підсилюється також через близькість великого материкового масиву Євразії.
В Африці, за Б. П. Алісовим, можна виділити кліматичні зони:
екваторіального повітря — екваторіальний поясконтинентальна область долини Конгоатлантична область Гвінейської затоки (гвінейський клімат)екваторіальних мусонів — субекваторіальний поясатлантична область Гвінеїконтинентальна область Сахелю у північній півкулі (суданський клімат)індійська область північної півкулііндійська область південної півкуліконтинентальна область у південній півкулітропічного повітря — тропічний поясатлантична область Західної Сахарита Намібуконтинентальна область Сахари(клімат фінікової пальми)континентальна область Анголи й Калахарііндійська область Мозамбіку й Мадагаскарусубтропічну — субтропічний пояс:середземноморська область Магрибу,південно-африканська область
Источник: https://geographyofrussia.com/otkrytie-avstralii-i-antarktidy/
В Африці, за Б. П. Алісовим, можна виділити кліматичні зони:
екваторіального повітря — екваторіальний поясконтинентальна область долини Конгоатлантична область Гвінейської затоки (гвінейський клімат)екваторіальних мусонів — субекваторіальний поясатлантична область Гвінеїконтинентальна область Сахелю у північній півкулі (суданський клімат)індійська область північної півкулііндійська область південної півкуліконтинентальна область у південній півкулітропічного повітря — тропічний поясатлантична область Західної Сахарита Намібуконтинентальна область Сахари(клімат фінікової пальми)континентальна область Анголи й Калахарііндійська область Мозамбіку й Мадагаскарусубтропічну — субтропічний пояс:середземноморська область Магрибу,південно-африканська область