На основе анализа, наложения и сопоставления физической и климатической карт Африки, карты климатических поясов мира и природных зон Африки заполните таблицу.
Природные зоны
Климатические пояса
Причины образования природной зоны (соотношение тепла и влаги)
Влажные экваториальные леса - гилеи
Саванны
Пустыни
Жестколистные вечнозеленые леса и кустарники
2. Сделайте вывод: Что является причиной разнообразия природных зон материка?
Какому закону подчинено размещение природных зон?
Для ответа используйте параграфы учебника 20 «Природные зоны Земли».
1. Что показывают на плане или карте с условных знаков? Лес, луг, болото, отдельно стоящее дерево, реку, овраг, здание, школу, дорогу, населённый пункт.
2. Что показывает масштаб? Он показывает во сколько раз расстояние на плане будет меньше, чем расстояние на местности.
Какие виды масштаба существуют?
Численный масштаб-это такой масштаб, который всегда выражен в виде дроби, где в числителе всегда стоит единица, а в знаменателе число, которое показывает в какое количество раз уменьшено изображение.
Именованный масштаб показывает, какое расстояние на местности равно 1 сантиметру на карте или плане, то есть он переводит сантиметры в метры или километры.
Линейный масштаб -это графическое изображение численного масштаба, которое изображается в виде прямой линии с делениями, которые служат для отсчёта расстояний.
3. На одном и том же плане местности численный, именованный и линейный масштабы показывают уменьшение: одинаковое.
4. Какой масштаб крупнее: 1 : 30 000 или 1: 90 000; 1: 500 000 или 1 : 50 000; 1:1 000 000 или 1:10 000?
1 : 30 000 или 1: 90 000.Это значит, что в 1 см 300 м и в 1 см 900 м .Крупнее в 1 см 300 м.
1: 500 000 или 1 : 50 000.Это значит, что в 1 см 5 км, в 1 см 500 м. Крупнее в 1 см 500 м.
1:1 000 000 или 1:10 000.Это значит, что в 1 см 10 км, в 1 см 100 м. Крупнее в 1 см 100 м.
5. Составьте план местности в масштабе: в 1 см 100 м. В центре страницы в тетради условным знаком обозначьте школу. На расстоянии 500 м от школы в направлении на север овраг, в 300 м на юго-запад озеро, в 400 м на юг кустарник.
План дан ниже в приложении.
6. Изобразите расстояние 400 м в масштабах: в 1 см 100 м; в 1 см 40 м. Какой из этих масштабов крупнее?
в 1 см 100 м.Это будет 400:100х1=4 см.
в 1 см 40 м.Это будет 400:40х1=10 см.
Крупнее будет масштаб в 1 см 40 м.
7. Переведите численный масштаб 1: 30 000 в именованный. Это будет в 1 см 300 м.
8. Попробуйте за 15 минут вычертить и объяснить как можно больше условных топографических знаков.
9. Сравните карту полушарий и карту России в Приложении. Определите, у какой из карт масштаб крупнее. Почему вы так решили?
Если мы посмотрим на карту полушарий и карту России, которые даны ниже в приложении, то увидим, что они отличаются по масштабу. Масштаб карты полушарий 1:80 000 000, то есть в 1 см 800 км. А масштаб карты России 1:15 000 000 то есть в 1 см 150 км. Масштаб крупнее у карты России, так как в 1 см карты умещается 150 км территории, а на карте полушарий в 1 см карты умещается 800 км территории, что в 5,3 раза меньше. Карта России более подробная, на ней можно увидеть больше деталей, чем на карте полушарий.
Объяснение:
Він народився в Генуї у 1451 р., а перше своє плавання здійснив у Східне Середземномор'я в 1474-1475 рр., Потім він плавав до Португалії і Англії. 1479-1481 рр. він провів на острові Порто-Санто, де одружився на дочці італійського моряка, від якого успадкував морські карти і щоденники. У 80-х рр. Колумб влаштувався в Лісабоні, звідки зробив декілька морських походів на південь, а також намагався домовитися з португальським урядом про спорядження великої експедиції, плани якої він виношував багато років: Колумб мріяв відкрити найкоротший шлях на Далекий Схід - в Індію та Китай.
Його основна ідея полягала в тому, щоб рухаючись на Захід (хоча багато його сучасників все ще вважали, що земля плоска, Колумб був впевнений, що вона має форму кулі), досягти берегів багатьох східних країн. Крім того, він прагнув знайти нові землі й невідомі острови, що лежать, як він думав, далеко в Атлантиці. Однак його плани не були підтримані португальським урядом. Тоді Колумб звернувся до іспанської королівської пари - Фердинанду і Ізабеллі. Вони піддалися його доводів і виділили йому необхідні кошти для експедиції.
3 серпня 1492 іспанська ескадра Колумба, що складається з флагманського корабля "Санта-Марія" та двох каравел - "Нінья" та "Пінта", на борту яких перебувало 104 людини, відпливла з Іспанії, Кораблі Колумба відрізнялися високими морехідні якості і були добре оснащені.
Розробляючи маршрут, Колумб користувався карткою, складеної його співвітчизником Паоло Тосканеллі. Згідно з розрахунками Тосканеллі, до Китаю було 5000 морських миль (насправді 11 760). Сам же Колумб зупинився на цифрі 3500 миль, так що, коли на 74-й день (12 жовтня 1492 р.) на горизонті з'явилася земля, він був упевнений, що це один з японських островів. Насправді це був один з островів архіпелагу Багамського, який і понині носить назву, дане Колумбом - Сан Сальвадор. Три місяці кораблі Колумба борознили води Карибського моря, сподіваючись дістатися до Китаю та Індії.
28 жовтня Колумб досяг Куби, а 6 грудня - Гаїті, де заснував іспанську колонію. На початку січня 1493 р. він оговтався в зворотний шлях і 15 березня досяг берегів Іспанії. 12 жовтня 1492 - офіційна дата відкриття Америки.
На організацію другий його експедиції (1493-1495) іспанська королівська чета відпустила, значно, великі гроші. Її головним підсумком стало відкриття Малих Антильських островів. В результаті третього плавання (1498) він досяг власне американських берегів - гирла річки Орина. Величезні запаси прісної води, занадто великі для звичайного острова, підвели його до думки про те, чи не є відкриті ним землі новим, раніше не відомим материком. Однак він не прийняв цю ідею як керівництво до дії і не обстежив узбережжі. Четверте - і останнє - плавання Колумба відбулося в 1502 р., а в 1506 р. він помер, так і не дізнавшись істинного значення скоєних ним відкриттів.
У 1499-1504 рр. в дослідженні берегів Південної Америки взяв участь італійський вчений-космографії Америго Віспуччі. Він першим публічно висловив думку про те, що ці землі є самостійний материк, який слід вважати Новим Світом.
На честь Америго Віспуччі німецький картограф Мартін Вальдемюллер на своїй карті світу, яка була створена у 1507 р., назвав цей материк Америкою.