Начнем с оговорок. Первое. Не понятно, что такое государства Европы, включать ли сюда только Францию, Англию и часть Германии или Россия, Византия, Испания, Дания и т. д. тоже сюда включены? Второе. Что значит «развиваться быстрее»? Какие параметры определяют скорость развития?
Предположим, что имеются в виду технический прогресс, рост экономического, военного и политического могущества государств Западной Европы. Тогда нужно отметить, что до XV века европейские государства значительно отставали от Китая, стран мусульманского мира и Византии. По последним двум параметрам их превосходство стало очевидно только с XVIII века.
Каковы причины этого? Можно сказать, что такая ситуация стала следствием нескольких инноваций — технологических (корабли и технологии для дальнего плавания, вооружение и фортификации, печатный станок и т. д.), экономических (мануфактуры, развитие капитализма, инновации в финансовом секторе), политических (развитый бюрократический аппарат, универсальное законодательство), институциональных (протестантское сообщество и государственная церковь, появление науки и искусства в классическом смысле). А самое главное, что все это произошло одновременно, за 100–150 лет изменив кардинально положение государств Западной Европы.
Тихоокеанський вогняний пояс — пояс активної вулканічної діяльності та землетрусів, розташований навколо басейну Тихого океану. Має форму підкови довжиною біля 40 тис. км та викликаних рухом тектонічних плит, зокрема Тихоокеанської плити, плит Наска та Кокос. Коло містить 452 вулканів, що становить близько 80 % активних та погаслих вулканів світу.
Объяснение:
Тихоокеанське вогняне коло(ТВК) виникло від руху і зіткнення тектонічних плит. В східній частині ТВК є результатом субдукції плит Наска та Кокос під Південноамериканську плиту. Частина Тихоокеанської плити разом з невеликою плитою Хуан-де-Фука також зазнали субдукцію під Північно-Американську плиту. Далі на північ Тихоокеанська плита зізнає субдукцію під Алеутські острови. Далі на захід Тихоокеанська плита зізнає субдукцію вздовж Камчатки і прямує до Японії. Південний захід ТВК є тектонічно вельми складним і утворився від зіткнення дрібних плит з Тихоокеанською плитою і прямує через Маріанські острови, Філіппіни, Бугенвіль, Тонга до Нової Зеландії.
Начнем с оговорок. Первое. Не понятно, что такое государства Европы, включать ли сюда только Францию, Англию и часть Германии или Россия, Византия, Испания, Дания и т. д. тоже сюда включены? Второе. Что значит «развиваться быстрее»? Какие параметры определяют скорость развития?
Предположим, что имеются в виду технический прогресс, рост экономического, военного и политического могущества государств Западной Европы. Тогда нужно отметить, что до XV века европейские государства значительно отставали от Китая, стран мусульманского мира и Византии. По последним двум параметрам их превосходство стало очевидно только с XVIII века.
Каковы причины этого? Можно сказать, что такая ситуация стала следствием нескольких инноваций — технологических (корабли и технологии для дальнего плавания, вооружение и фортификации, печатный станок и т. д.), экономических (мануфактуры, развитие капитализма, инновации в финансовом секторе), политических (развитый бюрократический аппарат, универсальное законодательство), институциональных (протестантское сообщество и государственная церковь, появление науки и искусства в классическом смысле). А самое главное, что все это произошло одновременно, за 100–150 лет изменив кардинально положение государств Западной Европы.
надеюсь )
Объяснение:
Тихоокеанський вогняний пояс — пояс активної вулканічної діяльності та землетрусів, розташований навколо басейну Тихого океану. Має форму підкови довжиною біля 40 тис. км та викликаних рухом тектонічних плит, зокрема Тихоокеанської плити, плит Наска та Кокос. Коло містить 452 вулканів, що становить близько 80 % активних та погаслих вулканів світу.
Объяснение:
Тихоокеанське вогняне коло(ТВК) виникло від руху і зіткнення тектонічних плит. В східній частині ТВК є результатом субдукції плит Наска та Кокос під Південноамериканську плиту. Частина Тихоокеанської плити разом з невеликою плитою Хуан-де-Фука також зазнали субдукцію під Північно-Американську плиту. Далі на північ Тихоокеанська плита зізнає субдукцію під Алеутські острови. Далі на захід Тихоокеанська плита зізнає субдукцію вздовж Камчатки і прямує до Японії. Південний захід ТВК є тектонічно вельми складним і утворився від зіткнення дрібних плит з Тихоокеанською плитою і прямує через Маріанські острови, Філіппіни, Бугенвіль, Тонга до Нової Зеландії.