Дубóвий Гáй — центральний парк культури та відпочинку міста Запоріжжя, який знаходиться в Олександрівському районі м. Запоріжжя, який ділиться на 3 частини затокою та протокою річки Мокра Московка. Одне з найекологічніших місць міста. Особливо багатолюдно у парку у вихідні. Різноманітні атракціони, харчевні, катання на конях. У парку забавки – на будь-який смак, аби на те грошей вистачило. Але тутешні постійні відвідувачі перевагу віддають прогулянці під стародавніми дубами. Кажуть, тут особлива, дуже сильна позитивна енергетика.
Пояснення:
Дане місце було популярним ще в позаминулому столітті. Там полюбляли збиратись і співробітники Олександрівська, і поважні пани зі своїми не менш поважними пані.
Пов'язана з Дубовим Гаєм і легенда про Дуб Махна, і народна пам'ять зберегла її — саме тут Нестор Іванович планував розбити найбільший у місті парк, про що кажеться у відповідних документах, які зберіглися в Запорізькому обласному архіві.
Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай» офіційно було відкрито 1 травня 1959 року рішенням Державного комітету УРСР по охороні природи на базі існуючих зелених насаджень у 1956 році. Але ця місцевість була популярною ще в позаминулому столітті - під тутешніми дубами полюбляли відпочивати запорожці. Ще раніше, до революції, місцевість в районі нинішнього парку так і називалася через велику кількість висаджених дубів, через що й було вирішено залишити дану назву. В цей час парк стає центральним місцем масових гулянь і відпочинку робітничого класу, починається додатковий благоустрій всієї території — прокладаються алеї, викорчовуються чагарники, через річку Московку перекидають пішохідні містки. Зводяться малі архітектурні форми — фонтани й альтанки в стилі «сталінського ампіру», літній кінотеатр. З нещодавно зведеної головної сцени час-від-часу лунає сучасна музика, в тому числі, й напів-підвальний джаз.
За давньою легендою, яку корінні містяни передають з вуст в вуста, ці дуби посадили запорозькі козаки в пам’ять про зруйновану Запорозьку Січ. Старі люди переповідають, що запорожці зі сльозами на очах саджали молоденькі деревця.
У парку ці 250-річні дуби ростуть рядами. Це свідчить про те, що алея є рукотворною, тож легенда, ймовірно, відповідає дійсності. За припущеннями запорізького краєзнавця Анатолія Сокура, дуби посадили або у 1734 році, коли запорозькі козаки вийшли «з-під хана», або ж, що більш ймовірно, у 1829 році, коли повернулися «з-за Дунаю» на чолі з отаманом Йосипом Гладким.
Крім козацьких дубів, запорізький міський парк Дубовий гай славився ще й Дубом Махна. Ріс він серед вікових дубів, і весь був протиканий залізяками. Про нього також ходили різні легенди, а знущання над реліктовим деревом приписували махновцям. Нібито на підпитку вони шаблями та різними іншими металевими предметами, які трапились під руку, пробивали ствол цього дубу. Хтозна, як воно було насправді, але краєзнавці, щоб врятувати артефакт, ще за сталінських часів прикріпили на нього табличку: «Исторический дуб. Под этим дубом летом 1921 года собирался Александровский исполнительный комитет». На жаль, коли комуністи з’ясували, що це неправда, викорчували дуб з корінням. Це сталося у 1977 році, а яму залили бетоном. Тепер тут доріжка, і мало хто здогадується, що ходить по тому місцю, де ріс той легендарний дуб.
122-річний дуб, що височить поряд зі стойкою бару літнього ресторану «Олександрівський повіт» — згадка про відомого українського історика, археолога, етнографа, фольклориста, краєзнавця, педагога, засновника історичного музею та архіву Запоріжжя Якова Новицького. Цей дуб — один з трьох, що висадив Яків Новицький у себе на подвір’ї. Дуб дивом вцілів. Працівники ресторану запевняють, що вони та відвідувачі дуб Новицького не ображають, дбайливо ставляться. Біля дубу народ п’є та гуляє, тож, певно, історичному дереву тут завжди весело[1].
ответ:Парк основан 1 мая 1959 года. В парке, кроме дубов, представлена разнообразная флора. Общая площадь парка — 57 гектаров леса, из которых пять гектаров относится к природно-заповедному фонду (в частности, здесь растут трёхсотлетние дубы).
Самым известным дубом парка был «Дуб Махно» располагавшийся на краю рощи со стороны города. В ствол дуба были вбиты по два-три в ряд продолговатые железные предметы. Среди них были шкворни, железнодорожные костыли и случайные предметы. По легенде их вбили в дуб махновцы, чтобы поднимать по этой «лестнице» на дуб пулемёт и обстреливать из засады (густой кроны дуба) противника с высоты. В середине 1970-х дуб засох и был спилен.
Сооружения парка вначале были деревянными, но впоследствии были заменены железными. В парке есть искусственный водоем, через который переброшены два моста. По всей Дубовой роще расположены детские площадки, установлены скамейки и урны, работают кафе. В парке много различных аттракционов, как для детей, так и для взрослых.
Відповідь:
Дубóвий Гáй — центральний парк культури та відпочинку міста Запоріжжя, який знаходиться в Олександрівському районі м. Запоріжжя, який ділиться на 3 частини затокою та протокою річки Мокра Московка. Одне з найекологічніших місць міста. Особливо багатолюдно у парку у вихідні. Різноманітні атракціони, харчевні, катання на конях. У парку забавки – на будь-який смак, аби на те грошей вистачило. Але тутешні постійні відвідувачі перевагу віддають прогулянці під стародавніми дубами. Кажуть, тут особлива, дуже сильна позитивна енергетика.
Пояснення:
Дане місце було популярним ще в позаминулому столітті. Там полюбляли збиратись і співробітники Олександрівська, і поважні пани зі своїми не менш поважними пані.
Пов'язана з Дубовим Гаєм і легенда про Дуб Махна, і народна пам'ять зберегла її — саме тут Нестор Іванович планував розбити найбільший у місті парк, про що кажеться у відповідних документах, які зберіглися в Запорізькому обласному архіві.
Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий Гай» офіційно було відкрито 1 травня 1959 року рішенням Державного комітету УРСР по охороні природи на базі існуючих зелених насаджень у 1956 році. Але ця місцевість була популярною ще в позаминулому столітті - під тутешніми дубами полюбляли відпочивати запорожці. Ще раніше, до революції, місцевість в районі нинішнього парку так і називалася через велику кількість висаджених дубів, через що й було вирішено залишити дану назву. В цей час парк стає центральним місцем масових гулянь і відпочинку робітничого класу, починається додатковий благоустрій всієї території — прокладаються алеї, викорчовуються чагарники, через річку Московку перекидають пішохідні містки. Зводяться малі архітектурні форми — фонтани й альтанки в стилі «сталінського ампіру», літній кінотеатр. З нещодавно зведеної головної сцени час-від-часу лунає сучасна музика, в тому числі, й напів-підвальний джаз.
За давньою легендою, яку корінні містяни передають з вуст в вуста, ці дуби посадили запорозькі козаки в пам’ять про зруйновану Запорозьку Січ. Старі люди переповідають, що запорожці зі сльозами на очах саджали молоденькі деревця.
У парку ці 250-річні дуби ростуть рядами. Це свідчить про те, що алея є рукотворною, тож легенда, ймовірно, відповідає дійсності. За припущеннями запорізького краєзнавця Анатолія Сокура, дуби посадили або у 1734 році, коли запорозькі козаки вийшли «з-під хана», або ж, що більш ймовірно, у 1829 році, коли повернулися «з-за Дунаю» на чолі з отаманом Йосипом Гладким.
Крім козацьких дубів, запорізький міський парк Дубовий гай славився ще й Дубом Махна. Ріс він серед вікових дубів, і весь був протиканий залізяками. Про нього також ходили різні легенди, а знущання над реліктовим деревом приписували махновцям. Нібито на підпитку вони шаблями та різними іншими металевими предметами, які трапились під руку, пробивали ствол цього дубу. Хтозна, як воно було насправді, але краєзнавці, щоб врятувати артефакт, ще за сталінських часів прикріпили на нього табличку: «Исторический дуб. Под этим дубом летом 1921 года собирался Александровский исполнительный комитет». На жаль, коли комуністи з’ясували, що це неправда, викорчували дуб з корінням. Це сталося у 1977 році, а яму залили бетоном. Тепер тут доріжка, і мало хто здогадується, що ходить по тому місцю, де ріс той легендарний дуб.
122-річний дуб, що височить поряд зі стойкою бару літнього ресторану «Олександрівський повіт» — згадка про відомого українського історика, археолога, етнографа, фольклориста, краєзнавця, педагога, засновника історичного музею та архіву Запоріжжя Якова Новицького. Цей дуб — один з трьох, що висадив Яків Новицький у себе на подвір’ї. Дуб дивом вцілів. Працівники ресторану запевняють, що вони та відвідувачі дуб Новицького не ображають, дбайливо ставляться. Біля дубу народ п’є та гуляє, тож, певно, історичному дереву тут завжди весело[1].
ответ:Парк основан 1 мая 1959 года. В парке, кроме дубов, представлена разнообразная флора. Общая площадь парка — 57 гектаров леса, из которых пять гектаров относится к природно-заповедному фонду (в частности, здесь растут трёхсотлетние дубы).
Самым известным дубом парка был «Дуб Махно» располагавшийся на краю рощи со стороны города. В ствол дуба были вбиты по два-три в ряд продолговатые железные предметы. Среди них были шкворни, железнодорожные костыли и случайные предметы. По легенде их вбили в дуб махновцы, чтобы поднимать по этой «лестнице» на дуб пулемёт и обстреливать из засады (густой кроны дуба) противника с высоты. В середине 1970-х дуб засох и был спилен.
Сооружения парка вначале были деревянными, но впоследствии были заменены железными. В парке есть искусственный водоем, через который переброшены два моста. По всей Дубовой роще расположены детские площадки, установлены скамейки и урны, работают кафе. В парке много различных аттракционов, как для детей, так и для взрослых.
Объяснение: