1-а 2-б 3-б 4-Северо-Западный район имеет огромное значение во внешней торговле России. Он располагает развитым портовым хозяйством, осуществляя экспортно-импортные функции России на Балтийском море.В структуре экономики Северо-Западного района ведущее место занимают отрасли рыночной специализации машиностроительного комплекса. В составе машиностроительного комплекса района приоритет принадлежит судостроению, электротехническому, энергетическому, тракторному и сельскохозяйственному машиностроению, приборостроению, станкостроению и электронной промышленности. В химическом комплексе района большое развитие получило производство резинотехнических изделий, шин, синтетических смол, удобрений, пластмасс, лакокрасочных изделий, кислот, реактивов, химико-фармацевтических препаратов В комплексе отраслей легкой промышленности ведущее место занимает текстильная, кожевенно-обувная, фарфорофаянсовая промышленность. Основным центром текстильной и трикотажной промышленности является Санкт-Петербург, льняная промышленность развита в Пскове, производство обуви в Санкт-Петербурге (объединение «Скороход»), фарфорофаянсовых изделий — в Новгородской области. Металлургический комплекс относится к отраслям, дополняющим территориальный комплекс Северо-Запада. Он частично удовлетворяет потребности района в металлах, конструкционном литье, прокате, стальных и чугунных трубах, крепежных изделиях, проволоке, метизах и т.п. В агропромышленном комплексе центральное место занимает сельское хозяйство. В структуре сельскохозяйственного производства преобладает молочное и молочно-мясное животноводство, льноводство. В АПК Северо-Запада рост производства связывается с укреплением межрегиональных связей, развитием предпринимательства на селе, многообразием форм собственности, а также с созданием сети перерабатывающих предприятий среднего и малого бизнеса.
1. Спеціалізація країни визначається найбільш сприятливим поєднанням факторів виробництва. Існують наступні фактори виробництва :
1) праця;
2) капітал;
3) земля;
4) Технологія.
Наявність факторів і їх поєднання можуть змінюватися в часі, отже, змінюється спеціалізація країни і її зовнішня торгівля.
2. Від міжнародного поділу праці країни отримують насамперед економічну вигоду. Адже виробництво кожною країною товарів, на створення яких їй потрібно мінімальні витрати ресурсів дозволяє істотно заощадити. Також є соціальна вигода-поява нових робочих місць. Є й екологічна вигода. Наприклад, якби на півночі Росії вирішили б вирощувати банани, то довелося б топити величезні теплиці, які сильно б диміли, отруюючи повітря. Вирощування бананів в тій же Африці цілком природно і не несе шкоди екології.
3. Розміщення сільського господарства залежать від природних і соціально-економічних факторів. Наприклад, для сільськогосподарських культур необхідно тепло, якість грунтів і світло, а тваринництво цілком залежить від кормової бази. Тому, можна зробити висновок, що природні фактори найбільшою мірою впливають на розміщення галузей рослинництва.
Природні фактори розміщення та спеціалізації сільського господарства:
- якість ґрунтів;
- тривалість безморозного періоду (забезпеченість теплом);
2-б
3-б
4-Северо-Западный район имеет огромное значение во внешней торговле России. Он располагает развитым портовым хозяйством, осуществляя экспортно-импортные функции России на Балтийском море.В структуре экономики Северо-Западного района ведущее место занимают отрасли рыночной специализации машиностроительного комплекса.
В составе машиностроительного комплекса района приоритет принадлежит судостроению, электротехническому, энергетическому, тракторному и сельскохозяйственному машиностроению, приборостроению, станкостроению и электронной промышленности.
В химическом комплексе района большое развитие получило производство резинотехнических изделий, шин, синтетических смол, удобрений, пластмасс, лакокрасочных изделий, кислот, реактивов, химико-фармацевтических препаратов
В комплексе отраслей легкой промышленности ведущее место занимает текстильная, кожевенно-обувная, фарфорофаянсовая промышленность. Основным центром текстильной и трикотажной промышленности является Санкт-Петербург, льняная промышленность развита в Пскове, производство обуви в Санкт-Петербурге (объединение «Скороход»), фарфорофаянсовых изделий — в Новгородской области.
Металлургический комплекс относится к отраслям, дополняющим территориальный комплекс Северо-Запада. Он частично удовлетворяет потребности района в металлах, конструкционном литье, прокате, стальных и чугунных трубах, крепежных изделиях, проволоке, метизах и т.п.
В агропромышленном комплексе центральное место занимает сельское хозяйство. В структуре сельскохозяйственного производства преобладает молочное и молочно-мясное животноводство, льноводство.
В АПК Северо-Запада рост производства связывается с укреплением межрегиональных связей, развитием предпринимательства на селе, многообразием форм собственности, а также с созданием сети перерабатывающих предприятий среднего и малого бизнеса.
1. Спеціалізація країни визначається найбільш сприятливим поєднанням факторів виробництва. Існують наступні фактори виробництва :
1) праця;
2) капітал;
3) земля;
4) Технологія.
Наявність факторів і їх поєднання можуть змінюватися в часі, отже, змінюється спеціалізація країни і її зовнішня торгівля.
2. Від міжнародного поділу праці країни отримують насамперед економічну вигоду. Адже виробництво кожною країною товарів, на створення яких їй потрібно мінімальні витрати ресурсів дозволяє істотно заощадити. Також є соціальна вигода-поява нових робочих місць. Є й екологічна вигода. Наприклад, якби на півночі Росії вирішили б вирощувати банани, то довелося б топити величезні теплиці, які сильно б диміли, отруюючи повітря. Вирощування бананів в тій же Африці цілком природно і не несе шкоди екології.
3. Розміщення сільського господарства залежать від природних і соціально-економічних факторів. Наприклад, для сільськогосподарських культур необхідно тепло, якість грунтів і світло, а тваринництво цілком залежить від кормової бази. Тому, можна зробити висновок, що природні фактори найбільшою мірою впливають на розміщення галузей рослинництва.
Природні фактори розміщення та спеціалізації сільського господарства:
- якість ґрунтів;
- тривалість безморозного періоду (забезпеченість теплом);
- сумарна сонячна радіація (забезпеченість світлом);
- умови зволоження (кількість опадів);
- ймовірність повторюваності несприятливих метеорологічних умов (посуха, заморозки, Вітрова і водна ерозія);
- забезпеченість водними ресурсами;
- топографічні умови місцевості та ін.